Рішення № 22034373, 12.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.12р.Справа № 35/5005/14894/2011 За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, 49101, м.Дніпропетровськ, вул. Червона, 21 А

до Приватного акціонерного товариства "Жест", 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 169

про стягнення 11 415,39 грн

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 10/28-06 від 03.01.2012 року

Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 16.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Жест" про стягнення основного боргу в сумі 10541,20 грн., 1% пені в сумі 10541,20 грн., інфляційних в сумі 569,22 грн., 3% річних в сумі 304,97 грн.

16.01.2012 року до суду надійшли пояснення по справі (уточнення) за № 7/28-06 від 13.01.2012 року, в яких позивач зменшує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 10541,20 грн. - 1% пені, 569,22 грн. - інфляційних, 304,97 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору за № 4164 від 17.12.2003 року про надання послуг водопостачання і водовідведення в частині своєчасної та повної оплати за наданні послуги.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 13.02.2012 року за № 11-Ж) посилаючись на те, що:

- позивачем не дотримано досудовий порядок врегулювання спору, що суперечить п. 8.1, п. 8.2 договору;

- спірний договір укладено з порушенням вимог п. 5.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України;

- стягнення пені в сумі 1% є порушенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України;

- на адресу позивача надсилались акти про витоки води з мереж конкретних споживачів поза їхніми засобами обліку водоспоживання та позивач здійснив нарахування на ці витоки ПАТ "Жест";

- при укладенні угоди про порядок погашення заборгованості по оплаті послуг централізованого водопостачання та водовідведення позивачем не виставлено претензій щодо пені.

Ухвалою суду від 15.02.2012 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 35/5005/14894/2011 були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 12.03.2012 року.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунального підприємства "Дніпроводоканал", затвердженого рішенням міської ради від 18.05.2011 року за № 52/11, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством та правонаступником Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", який був правонаступником Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська.

Пунктом 2.1 статуту ПАТ "Жест", затвердженого Загальними Зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Жест" (протокол № 1 від 17.03.2011 року) передбачено, що Товариство є правонаступником усіх майнових, немайнових прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Жест" у зв'язку зі зміною його найменування та приватне акціонерне товариство "Жест" згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

17.12.2003 року між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, як водоканалом, та Відкритим акціонерним товариством "Жест", як абонентом, було укладено договір № 4164 про надання послуг водопостачання і водовідведення згідно п. 1.1 якого предметом договору визначено зобов'язання водоканалу по наданню абоненту послуг водопостачання і водовідведення, а також зобов'язання абонента по сплаті наданих послуг.

Оплата послуг здійснюється абонентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок водоканалу або в інших формах, передбачених діючим законодавством України (п. 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що розрахунковий період оплати послуг водопостачання і водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплатити вказані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами 17.12.2003 року і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 17.12.2004 року, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір внести до нього зміни, доповнення або про відмову від даного договору він продовжує свій строк дії на наступний рік (п. 9.1, п. 9.2 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги з водопостачання та водовідведення в зв'язку з чим позивач виставив відповідачу рахунок № 68665 від 29.10.2010 року на суму 15082,58 грн.

З жовтня 2010 року по вересень 2011 року від відповідача надійшли кошти в рахунок сплати платежу на загальну суму 4541,38 грн. в зв'язку з чим за жовтень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 10541,20 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення в строк, зазначений в п. 5.3 договору, абонент зобов'язаний сплатити водоканалу крім суми заборгованості пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується починаючи з 11 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач 11.11.2011 року розрахувався з позивачем по сумі основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 341 від 11.11.2011 року в сумі 10541,20 грн., тобто з порушенням строків оплати, встановлених договором.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 10541,20 грн. - пені, 569,22 грн. - інфляційних, 304,97 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідно зазначити наступне:

Закон України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлює відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи вимоги спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за послуги з водопостачання і водовідведення, суд приходить до висновку про застосування до спірних правовідносин саме Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та стягнення пені за весь час прострочення.

Оскільки у спірному договорі передбачено, що абонент зобовязаний сплачувати водоканалу крім суми заборгованості пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, посилання відповідача щодо застосування господарським судом ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є безпідставним.

Стосовно доводів відповідача, що при укладенні угоди № 65/9-16 від 24.11.2010 року "Про порядок погашення заборгованості по оплаті послуг централізованого водопостачання та водовідведення" сторони не домовились про реструктуризацію пені необхідно зазначити, що вищезазначена угода укладалась по погашенню заборгованості станом на 01.10.2010 року, а пеня у справі № 35/5005/14894/2011 нараховується починаючи з 11.11.2010 року за жовтень 2010 року і по 11.05.2011 року.

Згідно з п. 4.2 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" у разі, якщо позивач на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

У цьому зв'язку державне мито підлягає стягненню з відповідача в сумах, визначених пропорційно розміру зменшених та задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 601 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Жест" (49057, м.Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду, 169, код ЄДРПОУ 13457250, п/р 26006056490000 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 306856) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м.Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, код ЄДРПОУ 03341305, п/р 26009301156601 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) 10541 (десять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 20 коп. - пені, 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 22 коп. - інфляційних, 304 (триста чотири) грн. 97 коп. - 3% річних, 114 (сто чотирнадцять) грн. 15 коп. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 19.03.2012 року.