Рішення № 22034368, 29.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12Справа № 11/5005/868/2012 За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про визнання недійсною угоди

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 774477 від 15.02.12р.

Від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 5/26-530 від 29.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсною з моменту укладення тимчасову угоду № 5849/3 про сплату за фактичне користування земельною ділянкою укладену 20.06.2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги. позивач посилається на те, що відповідно до норм земельного законодавства, прибудинкові території (земельні ділянки) надаються в користування або передаються у власність відповідними органами місцевого самоврядування об'єднанням власників будинків, а передання у користування одному власнику приміщення багатоквартирного жилого будинку частки прибудинкової території протирічить нормам земельного законодавства, оскільки законодавство передбачає надання таких земельних ділянок у постійне користування лише тим організаціям, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, або надаватися у користування або передаватися безоплатно у власність об'єднанню власників.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що метою укладення тимчасової угоди є забезпечення здійснення оплати до місцевого бюджету коштів за користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності.

До того, на думку відповідача, серед підстав, на які посилається позивач, відсутні ознаки недійсності правочину, які встановлені нормами цивільного законодавства.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників с торін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.11р. між Криворізькою міською радою (Розпорядник земель територіальної громади міста") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Фактичний землекористувач) укладено тимчасову угоду про сплату за фактичне користування земельною ділянкою № 5849/3, відповідно до п.1. якої Фактичний землекористувач (позивач у даній справі). враховуючи фактичне використання ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 138 м2 визначеною відповідно до дов.КПДОР "КБТІ" № 123023 від 10.10.08р. та відповідно до грошової оцінки одного кв.м. забудованих земель комерційного використання у розмірі 551,25 грн. для розміщення вбудованого приміщення під офіс та виставочну залу, сплачує до місцевого бюджету на рахунок відділення Державного казначейства у Саксаганському р-ні щомісячно (протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), за користування цією земельною ділянкою суму, що відповідає розміру земельного податку, встановленого Податковим кодексом України, а саме становить 551,25 грн х 138м2 х 1%:12=63,39 грн.

Звертаючись із даним позовом, позивач просить визнати вказану вище тимчасову угоду недійсною з моменту укладення, вважаючи, що вона укладена з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка є часткою прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, в якому знаходиться приміщення АДРЕСА_1, а отже, надаючи землю в користування власнику приміщення, розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку, порушуються права інших співвласників.

Вимоги, заявлені позивачем підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, правовідносини щодо користування землею та оплати за використання земельних ділянок регулюються спеціальним законодавством, а саме - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", тощо.

Укладена сторонами угода фактично регулює відносини сторін про використання земельної ділянки та внесення плати за її використання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право розпорядження землями комунальної власності, зокрема, передачу в тимчасове користування (оренду), тощо, віднесено виключно до повноважень сільських, селищних, міських рад, про що приймаються відповідні рішення на сесіях цих рад (ст. 12, 116, 122 цього Кодексу).

Доказів прийняття Криворізькою міською радою рішення щодо передачі позивачеві спірної земельної ділянки в користування та встановлення її меж в натурі відповідачем не надано.

Тобто, позивач в установленому Законом порядку не набув права власності чи права користування (в тому числі і на умовах оренди) цією земельною ділянкою та вказана ділянка не є обєктом плати за землю у розумінні ст. 5 Закону України "Про плату за землю".

Крім того, спірна земельна ділянка є часткою прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку.

Відповідно до ст.42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

В оспорюваній Угоді визначена площа земельної ділянки 138 кв.м, що не відповідає площі приміщення АДРЕСА_1 (72,6 кв.м.).

Доказів, які б свідчили про виділення в натурі земельної ділянки саме площею 138 кв.м., чи рішення співвласників будинку про розподіл прибудинкової території відповідачем також надано не було.

З огляду на викладене, оспорювана Угода не відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про плату за землю", статтям 12, 116, 122 Земельного Кодексу України, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо визнання її недійсною, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 12, 42, 116, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсною Тимчасову угоду № 5849/3 від 20.06.11р. про сплату за фактичне користування земельною ділянкою, укладену між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська,1, код ЄДРПОУ 24230992) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Повне рішення складено

15.03.12р.