Постанова № 22034036, 20.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" березня 2012 р. Справа № 5015/3225/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М.,

суддів:Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року

у справіГосподарського суду Львівської області №5015/3225/11

за позовомПублічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест"

третя особаНаціональний банк України

провизнання договору недійсним В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (правонаступник Харківського акціонерного комерційного Земельного банку) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" про визнання договору купівлі-продажу права вимоги від 29.07.2010 року недійсним.

          Ухвалою суду від 05.07.2011 року задоволено клопотання відповідача та змінено процесуальний статус третьої особи-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" на другого відповідача.

          Рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

          Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм та безпідставність відмови у задоволенні його позовних вимог, просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

          Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається із наявних у справі матеріалів, 25.10.2007 року між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" (Позичальник) був укладений договір №07-0010/К про надання кредиту, за п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 10.1 якого Державна інноваційна фінансово-кредитна установа зобов'язалась надати ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" кредит у сумі 50 000 000,00 грн. строком погашення до 31.12.2012р. з платою за кредит 7% річних. Сплата відсотків по кредиту здійснюється щомісячно у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Згідно із п. 2.2 Позичальник здійснює повернення кредиту Кредитору щомісячно у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Строк договору починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Зобов'язань за кредитним договором №07-0010/К від 25.10.2007 року Позичальник не виконував.

          04.05.2011 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа надіслала позивачу лист №11-720 про стан простроченої заборгованості перед нею Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" станом на 31.03.2011 року в сумі 4 371 047,71 грн. за процентами та 22 972 973,12 грн. за кредитом.

          У забезпечення виконання зобов'язань за договором №07-0010/К про надання кредиту, 21.05.2008 року між Харківським акціонерним комерційним банком Земельний банк (Гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" (Принципал), був укладений договір №БГ-2408/2 про надання банківської гарантії (надалі Гарантія). За даним договором Гарант надав Принципалу відкличну банківську гарантію в розмірі 20 000 000 гривень із закінченням строку дії даної гарантії 30.06.2013 року Гарантійним випадком, на який розповсюджується дія цієї Гарантії, є невиконання Принципалом зобов'язань перед Бенефіціаром (Державною інноваційною фінансово-кредитною установою), а саме неповернення Принципалом або повернення не в повному обсязі суми кредиту та/або несплати Принципалом або сплати не в повному обсязі відсотків за користування кредитом, отриманим за кредитним договором №07-0010/К від 25 жовтня 2007 року (п.1.1 договору). В ідповідно до п.1.2. договору №БГ-2408/2 від 21.05.2008 року, в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо відшкодування суми, що може бути сплачена позивачем за Гарантією, відповідач-1 зобов'язується передати в заставу Гаранту майнові права на грошові кошти в сумі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів) грн., які за договором строкового банківського вкладу №2408-П від 27.05.2008 року, будуть перераховані на вкладний рахунок, відкритий у Гаранта в термін до 31.07.2008 року.

          Відповідно до гарантії №43 від 21.05.2008 року Харківський АК Земельний банк (Гарант), на прохання ТзОВ "Компанія "Західбудтнвест" (Принципал), на підставі укладеного між Гарантом та Принципалом договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/2 від 21.10.2008 року надає Державній фінансово-кредитній установі (Бенефіціар) цю гарантію виконання зобов'язань Принципала перед Бенефіціаром за договором про надання кредиту №07-0010/К від 25.10.2007 року щодо повернення Принципалом (відповідачем-1) кредиту в сумі 50 000 000 грн. та сплати 7% відсотків річних за користування кредитом, наданим Бенефіціаром для впровадження та реалізації інвестиційного проекту "Організація виробництва електроенергії і тепла на території ТзОВ "Компанія "Західбудтнвест".

          27.05.2008 року між відповідачем-1 та позивачем був укладений договір строкового банківського вкладу №2408-П. За даним договором відповідач мав наміри розмістити в Публічному акціонерному товаристві "Земельний банк" тимчасово вільні кошти в сумі 50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів) грн. Фактично було внесено на вкладний рахунок №26156022408, відкритий на виконання договору №2408-П, 20 000 000,00 грн. (двадцять мільйонів).

          31.07.2008 року між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір застави майнових прав №2-2408, відповідно до п.1.1 якого, цей договір забезпечує вимоги позивача, що випливають з договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/2 від 21.10.2008 року. У пункті 1.2 договору зазначено, що в забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за договором гарантії, Заставодавець (відповідач-1) здійснив заставу майнових прав на суму 20 000 0000,00 грн (двадцять мільйонів), що були внесені на рахунок №26156022408 Заставодавця (відповідача-1) в Київській філії Харківського акціонерного комерційного "Земельного банку" згідно договору № 2408-П строкового банківського вкладу. Згідно п.3.1 договору застави майнових прав №2-2408 від 31.07.2008 року, Заставодавець зобов'язаний на протязі дії договору гарантії не здійснювати уступки заставленого права третім особам. Пунктами 4.1 та 4.2 договору застави майнових прав передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання Заставодавцем (ТзОВ "Компанія "Західбудтнвест") всіх своїх зобовязань за договором гарантії.

          10.03.2009 року Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (Гарант) в особі директора Київської філії банку, на прохання ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" (Принципал), на підставі укладеного між ними договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/3 надано Державній інноваційній фінансово-кредитній установі (Бенефіціар), гарантію №5 виконання зобов'язань Принципала перед Бенефіціаром за договором про надання кредиту №07-0010/К від 25.10.2007 року щодо повернення Принципалом кредиту в сумі 50 000 000 грн. та сплати 7% річних за користування кредитом, наданим Бенефіціаром для впровадження та реалізації інвестиційного проекту. У пунктах 16, 17 гарантії №5 зазначено, що гарантія на суму 20 000 000 грн. вважається наданою з моменту отримання Принципалом (ТзОВ "Компанія "Західбудтнвест") оригіналу гарантії, який видається Гарантом (позивачем), та вступає в силу за умови зарахування грошових коштів у розмірі 20 000 000 грн. на поточний рахунок Принципала (відповідача-1) №26003012408 в Київській філії ХАК "Зембанк", МФО 319081, в термін до 15.04.2009 року.

          Пунктом 18 гарантії №5 від 10.03.2009 року передбачено, що з набранням сили даною гарантією, припиняє свою дію банківська гарантія №43 від 21.05.2008 року.

          Згідно з листа Головного слідчого управління МВС України від 10.08.2010 року №13/4-9588 та листа Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 29.07.2010 року №12-1421, банківська гарантія №5 від 10.03.2009 року знаходиться у Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

          Згідно виписки Київської філії ПАТ "Зембанк" про рух коштів по поточному рахунку ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" №26003012408 від 16.04.2010 року, ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" перерахувало кошти в сумі 20 000 000 грн. з вкладного (депозитного) рахунку №26156022408 на поточний рахунок №26003012408.

          Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 року по справі №5023/3089/11 за позовом Державної фінансово-кредитної установи до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", третя особа ТзОВ "Компанія "Західбудінвест", скасовано рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2011 року про відмову в позові та прийнято нове рішення, яким зобов'язано ліквідатора ПАТ "Земельний банк" визнати кредиторські вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в сумі 15 851 684,62 грн. та внести дані вимоги до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Земельний банк". При розгляді даної справи судом встановлено, що гарантія №5 від 10.03.2009 року вступила в силу та є дійсною.

          29.07.2010 року між ТзОВ "Галнафто-інвест" (Покупець) та ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" (Продавець), на підставі ст.ст. 655, 656 ЦК України укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах визначених даним договором, Продавець (первісний кредитор) передає Покупцеві (новий кредитор) за плату право вимоги, належне Продавцеві по договору №2408-П строкового банківського вкладу від 27.05.2008 року, укладеного між ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" та Харківським АК Земельний банк. Пунктом 1.2 договору купівлі-продажу права вимоги визначено, що Покупець (новий кредитор) набуває права вимагати від банку (Боржник) виконання зобов'язань по договору банківського вкладу №2408-П від 27.05.2008 року на суму вкладу 5 500 000 грн. без нарахування процентів. Згідно п .1.3 вказаного договору право вимоги, яке є предметом даного договору, виникає з договору банківського вкладу №2408-П від 27.05.2008 року та додатково підтверджується довідкою про наявність заборгованості банку (Боржника) за вказаним договором, виданою Продавцем (первісним кредитором).           

          Відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2010р. по справі №15/193, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу права вимоги від 29.07.2010 року, укладений між ТОВ "Галнафто-Інвест" та ТОВ "Компанія "Західбудінвест" є законним, укладеним його сторонами з дотриманням та на підставі відповідних норм ЦК України та ГК України (ст.ст. 6,11, 509, 512-514, 627, 628 ЦК України, ст. 174 ГК України), отже, в силу ст. 629 ЦК України - є обов'язковим для його виконання сторонами.

          Позивач (скаржник) вважає, що вказаний договір укладено всупереч умовам договору застави майнових прав №2-2408 від 31.07.2008 року і діючому законодаству, а також без повідомлення та згоди позивача, чим, на його думку, порушено вимоги п.2 ст.50 Закону України "Про заставу", ст. 14, ч. 2 ст. 586, ст. 629, ст. 526 ЦК України, умови п.1.3 договору застави майнових прав №2-2408 від 31.07.2008 року.

          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції й апеляційний господарський суд виходили з того, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 29.07.2010 року відсутні.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

          Згідно ст. 509 ЦК України зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язк ів, згідно із ст. 11 ЦК України, зокрема, є договори.

          Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

          Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу.

          Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину, в т.ч. договорів не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", застава –це спосіб забезпечення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом.

          В силу застави кред итор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

          Предметом застави мо жуть бути майно та майнові права (ч.1 ст.4 ЗУ "Про заставу").

          Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ст.50 Закону України "Про заставу" відповідно до якої при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний не здійсн ювати уступки заставленого права.

          Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припин яється за згодою сторін та в інших випадках, передбачених цим Коде ксом або іншими закона ми.

          Згідно з ч. 1 ст. 204 ГК України, господарське зобов'язання може бу ти припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зо бов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

          В зв’язку з припиненням дії банківської гарантії № 43 від 21.05.2008 року відповідно до п. 18 банківської гарантії № 5 від 10 березня 2009 року та в силу приписів ч.1 ст. 202 та ч. 1 ст. 204 ГК України, припинено зобов’язання сторін за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21 травня 2008 року, внаслідок заміни одного зобов’язання іншим між тими ж сторонами. Згода сторін на заміну одного зобов’язання іншим підтверджується банківською гарантією № 5 від 10 березня 2009 року.

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2011 року, Держав на інноваційна фінансов о-кредитна установа Ль вівське регіональне від ділення надала суду ко пію листа Харківського АКБ "Земельний банк" № 161 від 10.03.2009 року про надання гарантії №5 від 10.03.2009 року згідно договору про надання банківської гарантії №БГ-2408/3 від 10.03.2009 року та копію гарантії №5. В підтвердження набрання чинності гарантією №5, згідно п.16 гара нтії, суду надано випис ку про рух коштів по рахунку №26003012408 ТзОВ "Компанія "Західбудінвест" за 16.04.2010 року.

          Довідки про рух кош тів по вказаному вище рахунку за 16.04.2010 року, дог овору про надання банк івської гарантії №БГ-2408/3 від 10.03.2009 року та копії гарантії №5 позивач на вимогу суду не надав.

          Окрім того, безпідставним и суд вважає твердженн я позивача, що банківсь ка гарантія № 5 банком не видавалася, із посиланням на відсутність реєстрації такої гарантії.

          Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України, до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

          Статтею 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу", на який посилається позивач, встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою.

          Оскільки припинила д ію банківська гарантія № 43 від 21.05.2008 року та прип инено зобов’язання сторін за договором про надання банківської гарантії № БГ-2408/2 від 21 травня 2008 року, згідно з приписами ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу", припинено право застави позивача за договором застави майнових прав № 2-2408 від 31 липня 2008 року.

          За вказаних вище об ставин, є необґрунтовани ми та спростовуються м атеріалами справи посил ання позивача на п. 3.1. договору застави ма йнових прав № 2-2408 від 31ли пня 2008 року, яким передбачено обов’язок відповідача не здійснювати уступки вимоги заставленого права третім особам та на ч. 2 ст. 586 ЦК України, згідно з якою заставодавець має право відчужувати предмет застави або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, оскільки право застави припинено в силу приписів ст. 593 ЦК України та згода позивача на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу права вимог від 29 липня 2010 року не потрібна.

          Не заслуговує на ув агу та не потребує до казування, в силу приписів ст. 35 ГПК України, поси лання позивача про від ступлення права вимоги без повідомлення останнього відповідачем, оскільки вказані факти досліджувались та спростовані рішенням господарського суду Львівської області від 28.10.2010 року в господарській справі № 15/193 та постановами апеляційної та касаційної інстанцій в зазначеній справі.

          В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на встановлені ст. 207 ГК України підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимог від 29 липня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "З ахідбудінвест" та Тов ариством з обмеженою в ідповідальністю "Галнафто -Інвест".

          Ст.11110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги про наявність підстав для задоволення позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції, а тому не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них.

Оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2011 року ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року –без змін.

ГоловуючийМ. Малетич

Судді:К. Круглікова

О. Мамонтова