Рішення № 2203299, 07.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2008 р.

Справа № 19-8/78-08-2051

За позовом: військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави –органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерства оборони України в особі військового радгоспу „Чорноморський”, Одеська область, Саратський район, с. Пасічне

до відповідача: відкритого акціонерного товариства імені Калініна, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка

про стягнення 95400 грн.

та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства імені Калініна, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка

до відповідача: військового радгоспу „Чорноморський”, Одеська область, Саратський район, с Пасічне

про визнання договору недійсним та повернення грошових коштів у розмірі 20 000 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Козирєв М.В., помічник військового прокурора Болградського гарнізону, старший лейтенант юстиції, довіреність в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 47)

від позивачів:

- Міністерства оборони України: не з’явився. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 393103 від 30.09.2008 (Т.2, а.с. 44).

від військового радгоспу „Чорноморський” – позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом: Лісєєв К.Ю., арбітражний керуючий (ліцензія серії АБ № 271773 від 04.04.2006), розпорядник майна військового радгоспу „Чорноморський” згідно ухвали господарського суду Одеської області від 21.01.2008 у справі № 24-7/210-05-8241 за заявою кредитора Арцизької МДПІ Одеської області до військового радгоспу „Чорноморський” про визнання банкрутом (Т.2, а.с. 30)

від відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом - відкритого акціонерного товариства імені Калініна: Стьопкін А.Є., довіреність в матеріалах справи (Т.1, а.с. 135).

СУТЬ СПОРУ: військовий прокурор Болградського гарнізону в інтересах держави –органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерства оборони України в особі військового радгоспу „Чорноморський” звернувся до господарського суду Одеської області з вимогами про стягнення з відповідача 95400 грн. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 29 від 16 листопада 2004 року у сфері виробництва сільськогосподарської продукції (сумісну обробку землі) та додаткової угоди до нього № 31 від 17 листопада 2004 року .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2008 суддею Атановою Т.О. порушено провадження у справі № 8/78-08-2051.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 07.07.2008 № 198-р „Про передачу справ” у зв’язку з перебуванням судді Атанової Т.О. на лікарняному, справу № 8/78-08-2051 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гуріної Н.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2008 суддею Гуріною Н.Д. справу № 8/78-08-2051 прийнято до свого провадження та присвоєно № 19-8/78-08-2051.

Під час розгляду справи прокурор зменшив позовні вимоги на 20682 грн., з яких 20000,00 грн. –сплачені відповідачем на виконання умов п. 3 додаткової угоди до спірного договору про сумісну діяльність та 682 грн. –сума виданого дизпалива, й просив стягнути з відповідача 50073 грн. боргу (вх. № 17631 від 29.08.2008, Т.1, а.с. 122-125).

Відповідач у справі проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві (а.с. Т.1, а.с. 49-52), та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до військового радгоспу „Чорноморський” про визнання договору недійсним та повернення грошових коштів у розмірі 20 000 грн. (Т.2, а.с. 1-3).

09.09.2008 ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 19-8/78-08- 2051 зустрічний позов відповідача прийнятий до розгляду разом з первісним.

Військовий радгосп „Чорноморський” на зустрічний позов заперечує з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов (Т.1, а.с. 37-38).

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з’явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 393103 від 30.09.2008 (Т.2, а.с. 44). Крім того, в матеріалах справи наявна позиція Міністерства оборони України щодо заявленого прокурором позову в інтересах держави а також телеграми представника Міністерства оборони щодо слухання справи без його участі та повного підтримання поданого прокурором позову (Т. 1.: а.с. 43, а.с.110, а.с. 117).

В судовому засіданні 07.10.2008 прокурор заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості позивача Арцизької МДПІ Одеської області, в задоволенні якого йому суд відмовив, оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такий порядок вступу у справу позивача.

Справа розглядалась в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.11.2004 між військовим радгоспом „Чорноморський” (далі позивач) та відкритим акціонерним товариством імені Калініна (далі відповідач, ВАТ ім. Калініна) укладено договір № 29 про спільну діяльність строком на 4,5 роки до 16 листопада 2009 року, згідно п. 3.1. якого військовий радгосп „Чорноморський” зобов’язався виділити 954 га землі для обробки на умовах сплати ВАТ ім. Калініна 100 грн. за 1 га .

17 листопада 2004 року сторони вищевказаного договору уклали додаткову угоду № 31 відповідно до умов якої за перші шість місяців 2005 року (квітень-вересень) оплата здійснюється у розмірі 50 грн. за 1 га, за інший час дії договору –по 100 грн. за 1 га.

У матеріалах справи міститься постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року по справі № 15/322-05-9267А за позовом військового радгоспу „Чорноморський” до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання розпорядження недійсним, якою встановлено відсутність у військового радгоспу „Чорноморський” правових підстав розпорядження землями Тарутинського полігону, оскільки він є неналежним землекористувачем.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року по справі № 15/322-05-9267А встановлено, що: „Постановою № 2002/063 Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 р. „Об отводе 20000 га земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВо” вирішено відвести на території вказаних районів під окружний артполігон Одеського військового округу 20000 га землі (п.1) просити Раду народних комісарів Союзу РСР дозволити Раді народних комісарів УРСР відвести ОДВо під полігон в Ізмаїльській області 20000 га землі (п.2), зобов’язати Ізмаїльській облвиконком після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20000 га землі уточнити на місці за рахунок яких землекористувачів відводяться землі і встановити межи відведеної ділянки в натурі (п.3).

Постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому № 539-ОП від 12.02.1946 р. затверджений перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу та переселення у зв’язку з цим селянських господарств.

Відповідно до Статуту військового радгоспу „Чорномомрський”, зареєстрованого за № від 22.07.1994 р. в Саратській райдержадміністрації, позивач є підприємством, що засноване на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерству оборони України.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії ОД-23-12 від 25.06.1995 р. позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 689,83 га із земель запасу Веселодолинської сільської ради Тарутинського району відповідно до рішення ради від 23.05.95 р. № 3 (а.с. 32, 34-35), яка не входить до складу земель Тарутинського полігону.

Згідно довідки реєстратора Тарутинського районного відділу Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” на земельну длінку загальновійськового полігону площею 23,9 тис. га на території Тарутинського району Державний акт на право постійного користування землею Міністерству оборони України не видавався і реєстрація акта не встановлена (а.с. 33).

Документи, що підтверджують наявність у будь-якої особи права постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону, відповідачем не надані, відсутність у військового радгоспу „Чорноморський” Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, переданою в минулому Одеському військовому округу, відповідачем не оспорювалася.

Таким чином, землі колишнього Тарутинського артполігону не належать позивачу на праві постійного користування і використовуються ним для ведення сількогосподарського виробництва і господарської діяльності без право- встановлювальних документів, що фактично підтверджується і змістом висновку Тарутинського районного відділу земельних ресурсів № 138 від 31.05.2005 (а.с. 56), листа КРУ в Тарутинському районі Одеської області № 460-11/224 від 01.06.2005 (а.с. 57), іншими матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

З відповіді начальника юридичної служби Південного оперативного командування (а.с. 60) Прокурору Тарутинського району Одеської області на його запит № 1-вих.-05 від 12.06.05 р. (а.с. 59) вбачається, що користуванням землями Тарутинського артполігону здійснювала в/ч 55465 (237 загальновійськовий полігон „Тарутинський”), після реорганізацій перейменована у військову частину А-1366.

Згідно Директиви Міністерства оборони України від 29.01.04р. № 115/1/01 і Директиви командувача військ Південного оперативного командування від 04.02.04 р. № 6/1/617 відйськва частина А-1366 розформована наказом командувача Південного оперативного командування 10.12.04 р.

В подальшому 21944 га земель Тарутинського полігону передані ДП МО УКраїни „Укроборонпостачальник”, про що складено акт прийому –передачі від 16.12.04 р. (а.с.39). Згідно п. 2 цього акту позивачу передане у постійне користування 2000 га. землі Тарутинського полігону.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки (а.с. 63) згідно директиви Міністра оборони України від 20.04.05 р. № 322/0/010 та командувача військами Південного оперативного командування від 30.04.05 № 6/1098 в/ч А-0242 підлягає розформуванню до 10.05.р., правонаступником є визначена військова частина А 1533, м. Болград.

Позивачем не надано підтверджуючих документів щодо наявності у в/ч А 1533 права на постійне користування землями Тарутинського полігону...

Військовий радгосп „Чорноморський” не є військовою частиною згідно його статуту, є підприємством, створеним з метою виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення нею військових частин, установ та організацій Збройних сил України. Є самостійною юридичною особою і не має ніякого відношення до Південного оперативного командування..” (Т.1. а.с. 26-33).

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 по справі № 15/322-05-9267А у визначеному чинним законодавством порядком не змінена, не скасована і, згідно положень ст. 124 Конституції України є обов’язковою до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 125 Земельного Кодексу України від 25.10.2001, який набрав чинності з 01.01.2002, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.84 Земельного Кодексу України у державній власності України перебувають всі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольських міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону. Тобто, держава набуває права власності на землю у тих самих випадках і за тими самими правилами, за якими її набувають у власність суб’єкти права приватної і суб’єкти права комунальної власності.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами затвердженої Кабінетом Міністрів форми ( ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України).

Враховуючи вищевикладені факти, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 по справі № 15/322-05-9267А, на підставі аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у військового радгоспу „Чорноморський” щодо розпорядження переданою сумісну власність згідно договору № 29 від 16.11.2004 земельної ділянки Татутинського полігону та задоволення уточнених позовних вимог прокурора.

Також, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог відкритого акціонерного товариства імені Калініна з огляду на таке.

У відповідності у умовами ст. 202-203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст право чину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ст. 203 ЦК України, є підставою для недійсності правочину.

Статтею 210 Земельного кодексу (ЗК) України встановлено, що угоди укладені із порушення встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду. У цій статті ЗК України визначені основні порушення земельного законодавства у сфері цивільно-договірних відносин щодо земельних ділянок. Зокрема зазначено, що дані угоди укладені з порушенням встановленого законом порядку, визнаються недійсними за рішенням суду.

Укладення спірного договору про спільну діяльність № 29 від 16.11.2004 суперечить положенням ст. 125 ЗК України, ст. 203 ЦК України.

Стаття 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності право чину кожна сторона зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Отже заявлені вимоги відкритого акціонерного товариства імені Калініна щодо повернення військовим радгоспом „Чорноморський” грошових коштів у сумі 20000,00 грн. згідно платіжного доручення № 329 від 03.12.2004 є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 44,49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на військовий радгосп „Чорноморський”.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави –органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерства оборони України в особі військового радгоспу „Чорноморський” про стягнення з відкритого акціонерного товариства імені Калініна 95400 грн. –відмовити.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства імені Калініна задовольнити.

3. Визнати недійсним з моменту вчинення договір про спільну діяльність № 29 від 16.11.2004, укладений між військовим радгоспом „Чорноморський” та відкритим акціонерним товариством імені Калініна.

4. Стягнути з військового радгоспу „Чорноморський” (с. Пасічне, вул. 50 років Перемоги, 1, Саратський район, Одеська область, р/р 26005060034064 в ЮГРУ „Приватбанк” м. Одеса, код ЄДРПОУ 05414733) на користь відкритого акціонерного товариства імені Калініна (68533, с. Богданівнка, Тарутинський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 05414733) 20000 (двадцять тисяч) грн.,00 коп. коштів, одержаних на виконання правочину, визнаного недійсним, 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 13.10.2008.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Петренко Н.Д.