Рішення № 2203294, 06.10.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.08р.

Справа № 26/110-08

За позовом Акціонерного банку «Факторіа-Банк», м. Харків

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Техагробуд», м. Дніпропетровськ

Про стягнення заборгованості у сумі 679 188,34 грн. відсотків та пені за кредитним договором

Суддя Н.М.Камша

Представники:

від позивача: Лабузов О.В. –юрисконсульт, дов. від 14.08.2008 р.

від відповідача: Павленко С.О. –предст., дов. 05.03.2007 р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний банк «Факторіал-Банк», м. Харків (далі –позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техагробуд», м. Дніпропетровськ ( далі –відповідач) про стягнення заборгованості за відсотками по договору кредиту № 1/02 від 26.12.2002 р. на надання кредитної лінії за період з 01.03.2005 р. по 10.12.2007 р. у сумі 513 075 грн.69 коп. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за кредитним договором у розмірі 166 112 грн. 65 коп.

Відповідач проти позову заперечував, просив залишити позов без розгляду через ненадання обґрунтованого розрахунку позову, відзив на позов не надав, доказів в обґрунтування заперечень чи доказів оплати боргу не надав. У судовому засіданні 30 вересня заявив, що боржник звертається із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з неплатоспроможністю.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України ( далі –ГПК України) строк вирішення спору у справі продовжувався.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У судовому засіданні 30.09.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним банком «Факторіа-Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техагробуд»26 грудня 2002 року укладено договір кредиту № 1/02 ( далі - договір кредиту), згідно з яким позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 250 тис. грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості 24 грудня 2004 року. Згідно з п.2.4 договору відповідач мав сплачувати позивачу 25 % річних.

Додатковою угодою до договору кредиту від 29 січня 2003 року суму кредиту збільшено до 400 000 грн.

Додатковою угодою до договору кредиту від 28 березня 2003 року суму кредиту збільшено до 534 000 грн.

Додатковою угодою до договору кредиту від 26 листопада 2004 року відсоткову ставку за користування кредитом збільшено з 25 % до 45 % річних.

Додатковою угодою до договору кредиту від 22 грудня 2004 року термін дії користування кредитом продовжено до 24 січня 2005 року.

Додатковою угодою до договору кредиту від 22 липня 2005 року відсоткову ставку за користування кредитом зменшено з 45 % до 25 % річних.

Відповідачем порушено зобов’язання щодо повернення кредиту з нарахованими відсотками за фактичний строк його використання відповідно до умов п. п. 1.1, 2.6, 3.3.1, 3.3.3 договору кредиту у термін до 24 січня 2005 року.

Згідно з п.4.1 договору кредиту у разі прострочення позичальником терміну повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до умов пунктів 1.1 та 2.6 договору позичальник зобов’язаний сплатити кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов’язань.

В забезпечення виконання договору між позивачем та Передерій Зоєю Петрівною 26.12.2002 року укладено договір застави майна № 1. Через невиконання відповідачем зобов’язань по договору кредиту, 01.03.2005 р. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно майнового поручителя . Згідно з виконавчим написом від 01.03.2005 р. підлягає стягненню: 533 991,94 грн. –сума кредиту; 128 862,38 грн. –заборгованість за відсотками; 8 953,51 грн. - пеня ; 1700 грн. –оплата нотаріальних послуг.

В ході здійснення виконавчих дій заборгованість перед позивачем не погашена.

З моменту вчинення виконавчого напису - 01.03.2005 року по 10.12.2007 року позивач нарахував відповідачеві відсотки у сумі 513 075,69 грн. відповідно до пунктів 2.4,2.5,2.6 та 5.1 договору кредиту.

Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань згідно з пунктом 4.1 договору кредиту за період з 11.12.2006 р. по 10.12.2007 р. становить 166 112,65 грн.

Згідно з п.5.1 договору кредиту договір діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості позивачу, доказів, які б спростовували обставини, викладені у позові не надав.

Заява відповідача про неплатоспроможність не звільняє його від відповідальності за невиконання зобов’язань по договору кредиту.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Враховуючи вище означене, та те, що відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 ГПК України витрати у справі слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техагробуд»(м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна,11»а», код ЄДРПОУ 21902936, р/р 2600204270593 в ДОД АКБ «Правекс-банк»МФО 321983 ) на користь Акціонерного банку «Факторіал-Банк»( 61057, м. Харків, вул. Римарська,32 , код ЄДРПОУ 14350784 , к/р 32003175700 в управлінні НБУ Харківської області, МФО 351447) 513 075 грн. 69 коп. ( п’ятсот тринадцять тисяч сімдесят п’ять гривень 69 копійок) заборгованості за відсотками, 166 112 грн. 65 коп. ( сто шістдесят шість тисяч сто дванадцять гривень 65 копійок) –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 6 791 грн. 89 коп. ( шість тисяч сімсот дев’яносто одна гривня 89 коп.) витрат на сплату держмита та 118 грн. ( сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.КАМША

Дата підписання рішення –06.10.2008 р.