Ухвала суду № 22029698, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/6800/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Виробничо- комерційна фірма "Промислове обладнання" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від29.08.2011р. по справі№2а-1670/6800/11

за позовом Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма "Промислове обладнання"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Промислове обладнання" з податкової звітності з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 359/15-322/30385775 від 31.01.2011 року. На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з них за основним платежем - 259380,76 грн. та штрафні санкції в сумі 64845,19 грн. Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін. Позивач вважає вказане рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Промислове обладнання" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Промислове обладнання", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПП "ВКФ "Промислове обладнання" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 21.04.1999 року як суб'єкт господарювання (ідентифікаційний код 30385775).

У період з 19.01.2011 року по 31.01.2011 року Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено завищення ПП "ВКФ "Промислове обладнання" податкового кредиту та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 259380,76 грн., а саме за листопад 2010 року на суму 194258,33 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.

За результатами перевірки складено акт № 359/15-322/30385775 від 31.01.2011 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 1.7, ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаного акту Кременчуцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 259380,76 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 64845,19 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПП "ВКФ "Промислове обладнання" оскаржувало його в адміністративному порядку до ДПА України в Полтавській області та до ДПА України.

28 квітня 2011 року Державна податкова адміністрація у Полтавській області винесла рішення №1072/10/25-016 про результати розгляду скарги, в якому податкове повідомлеппя-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року залишила без змін, а скарги ПП "ВКФ "Промислове обладнання" - без задоволення.

14 липня 2011 року Державна податкова адміністрація України винесена рішення № 12667/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, в якому податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0000571502/0/381 від 22.02.2011 року залишила без змін, а скарги ПП "ВКФ "Промислове обладнання" - без задоволення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП "ВКФ "Промислове обладнання" оскаржило його 25.06.2011року до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що непідлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000571502/0/381 від 22лютого 2011 року, встановлено, що згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 259380,76 грн. стали господарські правовідносини між позивачем та ПП "Нафта-Капітал".

Встановлено, що підставою для віднесення суми до податкового кредиту стало придбання товару ПП "Нафта-Капітал" в розмірі 259380,76 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 194380,76 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.

Приватне підприємство "Пафта-Капітал" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 15.03.2007 року № 15851020000005392, зареєстровано платником податків 30.08.2007року, юридична адреса: м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, 9, кв. 118, вид діяльності - оптова торгівля паливом. Згідно розрахунку комунального податку за III квартал 2010 року - працівники за основним місцем роботи відсутні,витрати на оплату згідно декларації за 9 місяців 2010 року - 6083 грн.

Як зазначено в акті перевірки, 29.10.2010 року змінено керівника ПП "Нафта-Капітал" та призначено на посаду директора ОСОБА_1 Згідно протоколу співбесіді з директором ПП "Нафта-Капітал" гр. ОСОБА_1 встановлено, що останній не володіє інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства. Тобто, в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 є власником ПП "Нафта-Капітал" лише формально, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснює.

Встановити реальність господарських відносин позивача з ПП "Нафта-Капітал" суд першої інстанції не зміг, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду щодо надання документів відносно взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал", а саме договори укладені з ПП "Нафта - Капітал" накладні, податкові накладні, розрахункові та платіжні документи за операціями проведеними з ПП "Нафта - Капітал", виписки банківських рахунків підприємства та доказів використання придбаного товару в своїй господарській діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, представник позивача пояснив, що директор підприємства перебуває у відпустці з 22.08.2011 року по 11.09.2011 року, отже надати документи не має можливості. Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення, повістка та ухвали суду отримані позивачем 18.08.2011 року, а директор перебуває у відпустці з 22.08.2011 року, тобто у позивача був час виконати вимоги ухвали суду першої інстанції.

До суду апеляційної інстанції відповідні документи також не надані. Апеляційна скарга не містить обґрунтувань ненадання цих документів до суду першої чи апеляційної інстанції, та обґрунтувань помилковості висновків суду, щодо не надання документів.

Оскільки правовідносини, з яких виник спір щодо правомірності податкового повідомлення-ріпіення, виникли в 2010 році, то застосуванню підлягає Закон України "Про податок на додану вартість" та інші нормативно-правові акти в сфері регулювання відносин з оподаткування, що були чинними на той час.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому, підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Кременчуцькою ОДПІ на підставі ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "ВКФ "Промислове обладнання" з питань взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року з питань оскарження до ДПА в Полтавській області податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року.

За результатами перевірки складений № 2278/23-209/30385775 від 14.04.2011 року, в якому встановлені порушення позивачем пп. 1.7, ст.1, пп. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення ПП "ВКФ "Промислове обладнання" податкового кредиту та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 259380,76 грн., а саме за листопад 2010 року на суму 194258,33 грн., за грудень 2010 року на суму 64852,43 грн.

Таким чином, під час проведення Кременчуцької ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВКФ "Промислове обладнання" встановлені ті ж самі порушення, які були встановленні під час проведення камеральної перевірки.

Враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, а також відсутність господарської мети, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності ПП "Нафта-Капітал" є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля паливом, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Згідно розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року працівники за основним місцем роботи у ПП "Нафта-Капітал" були відсутні.

Як встановлено податковим органом, громадянин ОСОБА_1, який видавав документи від імені ПП "Нафта-Капітал", не володіє інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства.

Залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.10.2010 року (згідно додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 - відсутні). Відповідно до декларації з податку на прибуток 2010 року запаси товарно-матеріальних цінностей також не задекларовані.

Власні основні фонди згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік та земельні ділянки відсутні (додатки К 1/1 та розрахунок земельного податку не подавалися).

Згідно декларації за грудень 2010 року ПП "Нафта-Капітал" задекларовано операції придбання товарів у сумі 34247436,00 грн., податковий кредит в сумі 6849487,00 грн. по 65 контрагентах. При цьому, ПП "Нафта-Капітал" завищено податковий кредит у зв'язку з неправомірним його формуванням без підтверджуючих документів на 6379409,00 грн.

Позивачем не були виконані вимоги ухвали суду першої інстанції щодо надання доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, і будь які обґрунтування невиконання в апеляційній скарзі вітсутні.

За викладених обставин, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000571502/0/381 від 22.02.2011 року є правомірним, а позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо- комерційна фірма "Промислове обладнання" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. по справі№2а-1670/6800/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Григоров А.М.

Судді<підпис >

<підпис >Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >