Рішення № 22026, 14.06.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2006 р.

Справа № 1/145-06-4253

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю"Фенсі тойз";

до відповідача Приватна компанія "ГУЛЛІВЕР"

про стягнення боргу за поставлений товар 11889,19грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Безубенко О.П., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Фенсі Тойз”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Приватна компанія „Гулівер”, про стягнення 11 889,19 грн., в тому числі 11 157,55 грн. заборгованості, 487,88 грн. пені, 115,37 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, 128,39 грн. 3 % річних, на підставі договору від 12.04.2003р. № 133/К.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору від 12.04.2003р. № 133/К згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних ТОВ „Фенсі Тойз” відвантажило, а Приватна компанія „Гулівер” прийняла товар на загальну суму 97 543,16 грн.

З огляду на ту обставину, що Приватна компанія „Гулівер” належним чином не виконала зобов’язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, ТОВ „Фенсі Тойз” в судовому порядку вимагає стягнути заборгованість у розмірі 11 157,55 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору від 12.04.2003р. № 133/К відповідач отримав товари на загальну суму 97 543,16 грн., частину вартості яких оплатив, перерахувавши позивачу 83 596,16 грн., частину яких вартістю 2 789,45 грн. повернув. Решта отриманих відповідачем товарів оплачена не була, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 11 157,55 грн., яка не ліквідована дотепер.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 12.04.2003р. № 133/К остаточний термін оплати товару складає 15 банківських днів з моменту поставки (п. 4.2).

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір заборгованості відповідача внаслідок інфляції збільшився на 115,37 грн., сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %, складає 128,39 грн.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.2 укладеного сторонами договору встановлений обов’язок покупця оплатити пеню.

Відповідно до здійсненого з урахуванням вимог чинного законодавства щодо обмеження розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені складає 487,88 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної компанії „Гулівер” /юридична адреса: 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 13, кв. 30, ЄДРПОУ 25048373, р/р 26009129121, банк ВАТ „Морський транспортний банк”, МФО 328168/

на користь ТОВ „Фенсі Тойз” / юридична адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 8, кв. 22, ЄДРПОУ 30184935, р/р 26004169659001, банк філія „Розрахунковий центр „ПриватБанку”, МФО 30184935/

11 157,55 грн. /одинадцять тисяч сто п’ятдесят сім грн. 55 коп./ заборгованості,

487,88 грн. /чотириста вісімдесят сім грн. 88 коп./ пені,

115,37 грн. /сто п’ятнадцять грн. 37 коп./ нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення платежу,

128,39 грн. /сто двадцять вісім грн. 39 коп./ процентів річних,

118,89 грн. /сто вісімнадцять грн. 89 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 12 126,08 грн. /дванадцять тисяч сто двадцять шість грн. 08 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.