Ухвала суду № 22023102, 16.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/813/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняРепетун К.В.

представників позивача Кузьменко Т.Г., Куцуха В.Б.

представника відповідача Кінаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість", Державної податкової інспекції у м. Полтави на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. по справі№2а-1670/813/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" частково задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.01.2011 № 0000022305/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 184 052 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94828,75 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (ідентифікаційний код 00222373) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. скасувати , та прийняти нове рішення яким в повному обсязі задовольнити вимоги позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на не повне з'ясування судом обставин справи, не врахування Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами внесеними 03.06.2008р. Вважають що саме з дати внесення змін до цього закону у відповідача виникло право на бюджетне відшкодування, а тому граничний строк для подачі заяви на бюджетне відшкодування за лютий, квітень 2007р. позивачем не пропущено.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на порушення судом вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Податкового Кодексу України, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги підприємства, заперечували проти вимог апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги позивача, підтримала вимоги апеляційної скарги відповідача, просила її задовольнити.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (далі позивач, ВАТ "Елемент Шість") зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.08.1993, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23995128.

В зв'язку зі зміною організаційної форми підприємства ВАТ « Елемент шість» , ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011р. встановлено, що позивачем по справі є Публічне акціонерне товариство « Елемент Шість», що також вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію від 06.04.2011р.,довідки з ЄДРПОУ (т.4 а.с.107-108)

19.10.2010р. позивач подав заяву про бюджетне відшкодування залишків від'ємного значення, яке виникло за рахунок відємних значень, що виникли в лютому, квітні, серпні, вересні 2007 року .

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі відповідач, ДПІ у м. Полтаві) проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Елемент Шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємних значень з ПДВ, що декларувались за лютий 2007 року, липень-вересень 2007 року, серпень 2010 року, результати якої оформлено актом від 05.01.2011 № 31/23-8/00222373.

За висновками акту перевірки встановлено, що ПАТ « Елемент шість» у вересні 2007 року заявлено до відшкодування суму ПДВ, яка частково сформована за рахунок відємних значень, що виникли в лютому, квітні, серпні, вересні 2007 року .

Відповідач дійшов висновку, що підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на 379315 грн., оскільки вказана сума заявлена до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів після спливу 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 379315,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 94828,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що відємне значення, що виникло в лютому, квітні та серпні 2007 року , заявлено до відшкодування в декларації за вересень 2010 року, яку подано податковому органу 19.10.2010, то відповідно позивачем пропущено граничний строк подання заяви на відшкодування вказаних сум, а тому в цій частині вимоги позивача не є обґрунтованими.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 184052,00 грн. та скасування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94828,75 грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в межах строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подано заяву про бюджетне відшкодування від'ємного значення, утвореного в вересні 2007р. в сумі 184052 грн., а тому відповідачем неправомірно зменшено позивачу зазначену суму бюджетного відшкодування. Скасовуючи податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення порушення Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлювалася відповідальність платника податку у разі виявлення контролюючим органом завищення до бюджетного відшкодування суми ПДВ, на день прийняття рішення податковим органом така відповідальність встановлена Податковим Кодексом України. Враховуючи приписи ст.58 Конституції України суд першої інстанції зазначив, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, які виникли до набрання чинності ст.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.10.2010 позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів 464760 грн. (рядок № 25.2).

Вказана сума податку на додану вартість частково сформована за рахунок відємних значень, що виникли в лютому 2007 року в сумі 93211 грн., квітні 2007 року в сумі 96099 грн., серпні 2007 року в сумі 5953 грн., вересні 2007 року в сумі 184052 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача , що право на бюджетне відшкодування залишків від'ємного значення виникло у позивача лише з 03.06.2008р., дати внесенні змін до Закону України « Про податок на додану вартість», яким зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів, колегія суддів вважає помилковим.

Позивач зазначає, що залишки від'ємних значень утворилися в зв'язку з тим, що оплата податкового кредиту була зроблена раніше ніж надійшли податкові накладні або сплата була здійснена після отримання товару, а тому підприємство не мало право на включення цих сум до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що право на бюджетне відшкодування існувало як в попередній, так і в редакції від 03.06.2008р. п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Позивач безпідставно ототожнює поняття неможливість включення сум до бюджетного відшкодування, в зв'язку з наявністю суб'єктивних обставин, та відсутність права на бюджетне відшкодування.

Позивач з суб'єктивних причин не скористався своїм правом на бюджетне відшкодування, яке виникло у нього в лютому, квітні та серпні 2007р., а тому заявив зазначені суми до бюджетного відшкодування в декларації за вересень 2010р., яку подав в жовтні 2010р., а тому пропустив строк, визначений п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами» для подання заяви на відшкодування вказаних сум.

В звязку з тим, що суми податку на додану вартість, з яких утворені залишки відємних значень за лютий, квітень, вересень 2007 року, були фактично сплачені ВАТ “Елемент Шість” в січні, лютому, березні, травні, вересні 2007 року, то вказані суми повинні були заявленими позивачем в межах строку, визначеного підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(1095 днів).

Судом встановлено, що відємне значення за вересень 2007 року в розмірі 184052 грн заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у податковій декларації за вересень 2010 року, яку подано до податкового органу 19.10.2010.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку позивачем не пропущено граничний строк звернення із заявою про бюджетне відшкодування відємного значення, утвореного у вересні 2007 року в розмірі 184052 грн., а тому податковим органом неправомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

З огляду на наведене апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а судове рішення в цій частині є правомірним.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правильності застосування до позивача штрафних санкцій колегія суддів вважає необґрунтованими.

Податковим повідомленням-рішенням від 19.01.2011р. № 0000022305/0 до позивача на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 94828,75 грн.

Суд першої інстанції скасовуючи рішення податкового органу в частині застосування штрафних санкцій виходив з того, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно пункту 2 розділу XIX "Перехідних положень" якого з 01.01.2011 втратив чинність Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У зв'язку з цим у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011, за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не було встановлено відповідальності платника податків в разі виявлення контролюючим органом завищення заявленої таким платником до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно ч.2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені після дати набрання чинності Кодексом, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 (у разі встановлення завищення суми задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованої суми від'ємного значення ПДВ, а також завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована).

А тому висновки суду про неправомірне застосування до ВАТ "Елемент Шість" відповідальності шляхом застосування штрафної санкції в сумі 94828,75 грн., відповідно до п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішення від 19.01.2011 № 0000022305/0 за завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, яка на момент перевірки не відшкодована, є правильними. З огляду на наведене апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість", Державної податкової інспекції у м. Полтави залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. по справі№2а-1670/813/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Русанова В.Б.

Судді<підпис >

<підпис >Сіренко О.І. Любчич Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2001 р.