Постанова № 220163, 30.10.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції

№ АС-13/384-06 Суддя –Водолажська Н.С.

Доповідач по 2-й інстанції

Суддя –Бабакова Л.М.

23 жовтня 2006 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів: Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

При секретарі – Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача –Петрановський Є.Є. –директор

відповідача –Малахова Ю.А. –дов. № 80/10/10-025 від 11.01.2006р., Сергєйчик В.В. –дов. № 11712/10/10-025 від 23.10.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 3546Х/2-4) відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова, на Постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006 року по справі № АС-13/384-06

за позовом ПВКФ "Будсервіс", м. Харків

до ДПІ у Київському районі, м. Харків

про визнання частково нечинним та скасування рішення

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 000092200/2 від 10.07.2006р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 299564,18 грн. Стягнуто з держбюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Позивач, ПВКФ "Будсервіс", у запереченні на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посадовими особами відповідача на підставі направлення № 182 від 30.01.06 р. та наказу № 64 від 27.01.06 р. була проведена виїзна позапланова перевірка дотримання вимог валютного законодавства ПВКФ „Будсервіс” за період з 01.02.04 р. по 10.02.06 р, за результатами якої був складений акт перевірки № 364/22-0/30758508 15.02.06 р.

В ході перевірки були встановлені порушення ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 10 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та п. 2 і п. 3 Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами”, який зареєстровано в МінЮсті 11.01.96 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 0000092200/0 від 23.02.06 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 306138,13 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП „Караван” були укладені договори комісії № 3/05 22.03.05 р. та № 4/05 від 22.03.05 р. Згідно вищевказаних договорів ПВКФ „Будсервіс” є комітентом, а ПП „Караван” комісіонером. Комісіонер зобов’язується по дорученню та за рахунок комітента укласти від свого ім’я зовнішньоекономічний контракт з іноземним партнером на придбання товару, згідно специфікації або інвойсу, розташувати товар на митному терміналі.

На виконання договору № 3/05 від 22.03.05 р. ПП „Караван” уклало зовнішньоекономічний контракт з „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” ( Китай) № 4/2005 від 23.03.05 р. на купівлю товару в асортименті на загальну суму 92000,00 дол. США. Відповідно до п.п. 7.1 п.7 даного контракту оплата за поставлений товар здійснюється шляхом 100% передоплати на валютний рахунок продавця –„Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” ( Китай), а платником є ПВКФ „Будсервіс”.

24.03.05 р. ПВКФ „Будсервіс” здійснила попередню оплату по зазначеному контракту в адресу компанії „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” в сумі 92000,0 дол. США (граничний термін отримання імпортної продукції - 22.06.05 р) та отримала товар від компанії „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited”, що підтверджується належним чином оформленими ВМД: № 004868 від 29.07.06 р. на суму 10848,1 дол. США, № 005423 від 18.08.05 р. на суму 12289,6 дол. США, № 006057 від 07.09.05 р. на суму 10450 дол. США, № 006344 від 19.09.05 р. на суму 10480 дол. США, № 006620 від 27.09.05 р. на суму 9912 дол. СШФ, № 006902 від 06.10.05 р. на суму 16058,06 дол. США.

В акті перевірки відповідач вказує, що по зазначеному контракту був порушений 90 денний термін надходження імпортного товару на суму 70037,76 дол. США, що є порушенням ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, тому ним було застосовано пеню в розмірі 81245,23 грн.

На виконання договору № 4/05 ПП „Караван” уклало зовнішньоекономічний контракт з компанією „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” (Китай) № 5/2005 від 03.03.05 р на купівлю товару в асортименті, на загальну суму 98000,00 дол. США. Відповідно до п.п. 7.1 п.7 даного контракту оплата за поставлений товар здійснюється шляхом 100% передплати. Оплата здійснюється у доларах США на валютний рахунок продавця.

14.04.06 р. ПВКФ „Будсервіс” здійснила попередню оплату по зазначеному контракту в адресу компанії „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited” в сумі 98000,00 дол. США (граничний термін отримання імпортної продукції - 13.07.05 р.) та отримала товар від компанії „Shenzhen Huankai Industry CO.Limited”, що підтверджується належним чином оформленими ВМД: № 006056 від 07.09.05 р. на суму 4865,5 дол. США, № 0062330 від 14.09.05 р. на суму 13330 дол. США, № 007981 від 11.11.05р. на суму 11565 дол. США, № 008803 від 07.12.05 р. на суму 13751 дол. США, № 000286 від 23.01.06 р. на суму 12755 дол. США, № 000288 від 23.01.06 р. на суму 11974,8 дол. США., № 000307 від 23.01.06 р. на суму 8614,6 дол. США.

В акті перевірки відповідач вказує, що по зазначеному контракту був порушений 90 денний термін надходження імпортного товару на суму 80512,59 дол. США, що є порушенням ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, тому ним було застосовано пеню в розмірі 224892,90 грн.

Згідно ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, граничний строк поставки товару за контрактом № 4/2005 від 23.03.05 р. на загальну суму 92000,0 дол. США. - 22.06.05 р., а товар, згідно ВМД, був поставлений 06.10.05 р. Граничний строк поставки товару за контрактом № 5/2005від 03.03.05 р. на загальну суму 98000,0 дол. США - 13.07.05 р., а товар, згідно ВМД, був поставлений 23.01.06 р.

Однак, згідно листа від 30.06.05 р. нерезидент повідомив позивача, що 17.06.05 р. трапилась аварія, яка перешкоджає належному виконанню обов'язків щодо постачання товарів за контрактами №№ 4/2005 и 5/2005. Також нерезидент своїм листом від 27.10.05 р. повідомив позивача, що наслідки аварії були усунені 03.10.05 р., проте 10.10.05 р. знову трапилась аварія. Останнім листом від 12.01.06 р. нерезидент повідомив позивача, що наслідки другої аварії, яка трапилась 10.10.05 р. були усунені 31.12.05 р.

Ці обставини також підтверджені довідковою інформацією № 041173002 05С4403А1256/00060К, що була видана 21.04.06 р. Китайським муніципалітетом міжнародних торговельних відносин (Шенчжен).

Вказана довідкова інформація №041173002 05С4403А1256/00060, яка видана Китайським муніципалітетом міжнародних торговельних відносин (Шенчжен), датована 21.04.06 р., тобто отримана позивачем після проведення перевірки, тому позивач не мав можливості своєчасно надати її до податкової інспекції та до банку, який у відповідності до чинного законодавства здійснює валютний контроль.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Отже, порушення строків проведення розрахунків в сфері ЗЕД виникло не з вини ПВКФ "Буд сервіс", а з вини постачальника, так як у нерезидента мали місце форс-мажорні обставини, що підтверджується нижчевикладеним.

На момент проведення перевірки у позивача були відсутні докази форс-мажору, а тільки були листи з контрагентами по факту невиконання зобов’язання внаслідок аварій.

Однак, при подачі скарги до ДПА у Харківській області позивачем була надана вищезазначена довідкова інформація, яка необґрунтовано не була взята податковою адміністрацією до уваги і нею помилково не було скасовано частково рішення ДПІ у Київському районі № 0000092200/2 від 10.07.06 р.

Відповідач необґрунтовано не визнав як доказ форс-мажору довідкову інформацію №041173002 05С4403А1256/00060, яка була видана Китайським муніципалітетом міжнародних торговельних відносин (Шенчжен), оскільки згідно зі ст. 1 Договору між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 31.10.92 р. (ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 2996-ХП від 05.02.93 р.) термін „цивільні справи”, що вживається в цьому Договорі, містить також "торговельні, господарські, шлюбно-сімейні і трудові справи”.

Згідно зі ст. 29 Договору документи, які були складені або засвідчені судом чи іншою компетентною установою однієї Договірної Сторони, дійсні при наявності підпису та офіційної печатки. У такому вигляді вони можуть прийматися судом або іншою компетентною установою другої Договірної Сторони без легалізації. Офіційні документи, які складені на території однієї Договірної Сторони, користуються доказовою силою офіційних документів і на території другої Договірної Сторони.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України” від 29.06.04 р. чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 31.10.92 р. на теперішній час є чинним, а тому, у відповідача відсутні правові підстави не брати до уваги його положення і вимагати або легалізації довідкової інформації, наданої відповідним органом держави –учасниці Договору, або стверджувати, що єдиним органом, який має підтвердити наявність форс-мажорних обставин, є ТПП України.

На підставі викладеного, судом першої інстанції правомірно надану позивачем довідкову інформацію №041173002 05С4403А1256/00060, яка була видана Китайським муніципалітетом міжнародних торговельних відносин (Шенчжен), визнано доказом форс-мажорних обставин, а відповідач не надав суду документи, які б підтверджували відсутність форс-мажору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Постанова суду обґрунтована, відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/384-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.