Ухвала суду № 22009776, 25.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р.Справа № 2а-88/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2011р. по справі№2а-88/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Екомобіль" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Екомобіль", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0001142302/0 від 07.06.2010р. №0001142302/1 від 05.08.2010р., №0001142302/2 від 19.10.2010р., №0001142302/3 від 07.12.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.201р. по справі №2-а-88/11/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 07.06.2010р. № 0001142302/0, від 05.08.2010р. №0001142302/1, від 19.10.2010р. №0001142302/2, від 07.12.2010р. №0001142302/3.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.201р. по справі №2-а-88/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.201р. по справі №2-а-88/11/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача та представника позивача, колегія суддів встановила, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0001142302/0 від 07.06.2010р. №0001142302/1 від 05.08.2010р., №0001142302/2 від 19.10.2010р., №0001142302/3 від 07.12.2010р. були винесені відповідачем на підставі акту № 22576/23-212/33292521 від 21.05.2010р. позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2008р.-31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008р.-31.12.2009р.

В зазначеному акті зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", - несвоєчасна оплата податкового повідомлення - рішення від 02.07.2008р. №0001332302/0 в сумі 638,00грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів.

З посиланням на акт № 22576/23-212/33292521 від 21.05.2010р. відповідачем, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001142302/0 від 07.06.2010р.. яким на позивача, ВАТ “Екомобіль” згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" накладений штраф у розмірі 127,60 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Матеріали справи свідчать про те, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова від 02.07.2008 № 0001332302/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.011.500,00грн. (основний платіж - 1.117.500,00грн., штрафна (фінансова) санкція - 894.000,00грн) є діючим, а відтак, підлягає виконанню ВАТ "Екомобіль".

Проте матеріали справи не містять фактичних даних, які б засвідчували факт несвоєчасної оплати ВАТ "Екомобіль" зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Приєднані до матеріалів справи копії платіжних доручень, перелік яких наведений в акті від 21.05.2010 № 2276/23-212/33292521р. і з посиланням на які відповідач дійшов висновку про несвоєчасну оплату ВАТ "Екомобіль" податкового повідомлення - рішення від 02.07.2008р. №0001332302/0, підтверджують, що згідно з наявним в цих платіжних дорученнях призначенням платежу сума в розмірі 638,00грн. не перераховувалась ВАТ в рахунок оплати названого податкового повідомлення - рішення.

Згідно з п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Передбачена п..п.17.1.7 п.17.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” міра юридичної відповідальності застосовується до винної особи в разі наявності в її діях складу правопорушення, який є закінченим лише з моменту проведення оплати податкового боргу.

З наявних у справі документів встановлено, що згідно з платіжними дорученнями № 42 від 06.05.2009р., №95 від 13.08.2009р., № 134 від 18.11.2009р., №15 від 14.02.2010р., № 14 від 28.04.2010р. ВАТ оплачувало податок на прибуток за податковими деклараціями, а не суму податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню від 02.07.2008р. №0001332302/0.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений ані правом, ані обов'язком змінювати призначення платежу, яке було визначене платником податків.

Отже самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, відповідно оскаржувані повідомлення рішення прийняті необґрунтовано.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2011р. по справі№2а-88/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2011 р.