Рішення № 22006932, 20.03.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/2559/2012

Провадження №2/0106 /516/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 року Євпаторійській міський суд в складі:

Головуючого судді Куликовської О.М

при секретарі Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Євпаторії цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства „ ПРОСТО- страхування” , третя особа- ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , заподіяної дорожньо- транспортною пригодою , , за позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ,Приватне акціонерне товариство „ ПРОСТО- страхування” про відшкодування моральної шкоди , у звязку з дорожньо- транспортною пригодою ,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Приватного акціонерного товариства „ ПРОСТО- страхування” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , заподіяної в результаті дорожньо- транспортної пригоди . Свої позовні вимоги мотивує тим , що з вини відповідача ОСОБА_2 13.09. 2011р. на перехресті вулиць Інтернаціональна та Крупська м. Євпаторія трапилася дорожньо- транспортна пригода , в результаті якої , з вини ОСОБА_2 скоїлось зіткнення його автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 В результаті даної дорожньої пригоди , належному їй на праві власності автомобілю були заподіяні механічні пошкодження . Згідно висновку спеціалісту , який проводив огляд транспортного засобу та його оцінку, заподіяної шкоди з урахуванням фізичного зносу складає 14560 гр. 06 коп. .У звязку з тим , матеріальна відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована в страхової компанії ПАТ „ ПРОСТО- страхування „ за договором страхування від 17.03. 2011 р. , вона звернулась до страхової компанії та 24.11. 2011р. було виплачено у відшкодування шкоди суму у розмірі 11623 гр. 38 коп. Оскільки перерахування суми було зроблено через Ощадбанк м. Євпаторія, то за перерахунок було утримано 174 гр .35 коп . , а остаточно вона отримала суму 11 440 гр. . Після отримання грошей вона зробила ремонт автомобіля та вимушена була заплатити виконавцю ремонтних робіт приватному підприємцю ОСОБА_6 20 097 гр . , про що свідчать акт прийому - передачі та товарний чек на оплату . Вартість ремонту збільшилась у зрівняні з проведеною оцінкою у звязку з тим , що вартість деталей підвищилась та крім того , при проведені ремонтних робіт . додатково було виявлено пошкодження вентилятору , яке не було встановлено при огляді та складені висновку спеціалісту . У звязку з чим , вона вимушена була доплатити свої гроші у розмірі 8 657 гр. Тому вважає , що страхова компанія повинна їй доплатити суму 8 657 гр . Крім того , вона вважає , що на її користь необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 15000 гр. Так як вона не має можливості користуватися своїм автомобілем в продовж 5 місяців , я кий дуже необхідний її сімї . Вона вимушена була тривалий час звертатися до різних інстанцій для оформлення необхідних документів, на СТО, до спеціаліста - товарознавця, в страхову компанію , у звязку з чим не виходила на роботу та вимушена була виконувати роботу у вихідні дні та у вечері. Морально страждала від того , що в неї не було необхідних грошей для проведення необхідного ремонту машини та вона була вимушена позичати гроші у знайомих . Також просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати по оплаті праці спеціаліста у розмірі 120 гр , судові витрати та витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 350 гр .

Третя особа - ОСОБА_4 звернувся до відповідачів з вимогами про відшкодування моральної шкоди , у звязку з дорожньо- транспортною пригодою ,скоєною з в вини ОСОБА_2

Просив стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15000 гр. свої моральні страждання обґрунтовує тим , що він знаходився зав кермом автомобілю , коли з вини відповідача ОСОБА_2 було скоєна дорожньо- транспортна пригода . В результаті чого , він звертався до лікарні та в нього виявлений струс головного мозку . Наслідки травми він відчуває до теперішнього часу . Він в продовж 5 місяців не мав можливості пересуватися на автомобілі , який він використовував для роботи , оскільки він працює торгівельним представником в СП « МАРКОМ « . Його праця постійно повязана з переїздами по 3-4 рази в неділю для отримання грошей від клієнтів та доставки їх в банк . У звязку з чим , він вимушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого образу життя та праці , у звязку з пошкодженням автомобілю та його здоровя .

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги ОСОБА_1 та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у вигляді франшизи у розмірі 510 гр , понесені судові витрати , які складаються з з оплати послуг спеціаліста ОСОБА_7 при оцінки транспортного засобу 23.09. 2011р. у розмірі 120 гр , послуги адвоката ОСОБА_8 у розмірі 1050 гр . та понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 214 гр . 60 коп. Також просила с стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду , яку вона оцінює у 15 000 гр.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з.явився , але надав суду письмові заперечення на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог , предявлених до нього в повному обсязі , оскільки вважає що його відповідальність була застрахована та всі виплати повинна проводити позивачу страхова компанія « ПРОСТО- страхування « Вважав , що позовні вимоги про стягнення з нього моральної шкоди не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Представник Приватного акціонерного товариства „ ПРОСТО- страхування” в судове засідання не зявився , але надав свої письмові заперечення на позовні вимоги . Вважають . що вони в повному розмірі виплатили заподіяну позивачу матеріальну шкоду , а відповідальність за заподіяну моральну шкоду в даному випадку повинен нести ОСОБА_2 як вина особа у скоєні ДТП. Просили справу розглянути у їх відсутність та відмовити у задоволені позовних вимог предявлених до страхової компанії .

Третя особа з самостійними вимогами - ОСОБА_4 підтримав свої заявлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної моральної шкоди та просив їх задовольнити . Дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд прийшов до наступного .

Судом встановлені слідуючи обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 13.09. 2011р. на перехресті вул.. Інтернаціональна та Крупська м. Євпаторія , з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо- транспортна пригода та автомобіль марки « Toyota prado « , реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем марки ВАЗ 210990 легковий седан , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 , належний на праві власності ОСОБА_1 та отримав механічні пошкодження. Постановою Євпаторійського міського суду від 15.09. 2011р. ОСОБА_2 був визнаний винними у скоєні даної дорожньо- транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення , передбачене ст.. 124 Кп АП України. ( а.с 5 ) ОСОБА_2 оскаржив дану постанову суду до Апеляційного суду АР Крим , але постановою судді Апеляційного суду АР Крим від 15.11.2011р. апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення , а постанова Євпаторійського міського суду від 15.09. 2011р. , якою було притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України - без змін .

Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту оцінки колісного транспортного засобу № 0607/11 від 23.09. 2011р. , матеріальна шкода , заподіяна ОСОБА_1 як власнику автомобілю ВАЗ- 2110990, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП , яка сталась 13.09.2011р. з вини ОСОБА_2 складає 14560 гр . ( а.с. 9-15 ) За проведення вказаного звіту власник ОСОБА_1 сплатила спеціалісту ОСОБА_7 за послуги суму 120 гр , про що свідчить товарний чек №458 від 05.12. 2011р. ( а.с 9 )

У звязку з тим , що 17.03. 2011 р. між ОСОБА_2 та АТ « ПРОСТО- страхування» був укладений Поліс № АА/249 3610 обовязкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а саме автомобіля марки « Toyota prado « , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 24 .11. 2011р. АТ « ПРОСТО- страхування» здійснило виплату страхового відшкодування власнику автомобіля ВАЗ -21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 11623 гр 38 коп. . АТ « ПРОСТО - страхування « відшкодувало матеріальний збиток без врахування ПДВ та за мінусом безумовної франшизи у розмірі 510 гр . ( а.с .6 ) Фактично ОСОБА_1 24.11. 2011р. від АТ « ПРОСТО- страхування « була отримана сума у розмірі 11 440 гр , оскільки Ощадбанком за послуги була утримана сума за послуги у розмірі 174 гр . 35 коп.

Ремонт пошкодженого автомобілю ВАЗ- 2110990, реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_1 був закінчений 12.01. 2012 р. та його фактична сума склала 20097 гр , про що свідчить акт №Ч-00000001 здачі - прийому виконаних робіт ( а.с . 10 ) Дана сума була оплачена ОСОБА_1 виконавцю робіт ПП ОСОБА_6 в повному обсязі , що підтверджується товарним чеком №44 від 12.01. 2012р.( а.с.21 ) Всі ремонтні роботи автомобілю були проведені відповідно до пошкоджень , вказаних в акті огляду колісного транспортного засобу № 458 від 13.09. 2011р. ( а.с 19 ) При проведені робіт додатково було виявлено пошкодження електродвигуна вентилятору , вартість якого склала 250 гр . ( а.с 20 )

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана майну фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.( ч.ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ст.1187ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.(використання, зберігання або утримання )

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначається, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної і юридичної особи, згідно з вимогами частини 3 ст. 386 ЦК України має власник.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»розяснено, що оскільки згідно зі ст. 48 Закону України «Про власність»положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого,це шкода, повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон).

П.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачається, що при настанні страхового випадку, страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди майну третьої особи.

З положень статті 29 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слідує, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому уповноваженим органом, та інші витрати передбачені цим законом.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, встановлені у ст. 1192 ЦК України. Зокрема, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до частини 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Згідно з розясненнями пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи , у зв'язку з заподіянням шкоди майну.

Згідно з вимогами Закону України «Про ціни і ціноутворення»в Україні у переважній більшості на товари і послуги встановлюються вільні ціни. Крім того, ціни постійно змінюються як у звязку з розвитком науки і техніки, так і у звязку з економічними змінами в державі.

Страхова сума при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, яка не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика.

П.12.1 статті 12 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «передбачається, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілого, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотків від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

За правилами пункту 32.7 ст. 32 Закону ,страховик не відшкодовує втрату товарної вартості пошкодженого майна.

Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату товарної вартості автомобіля, у разі її наявності.

Зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ не передбачено законодавством. Крім того, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ включається до ціни товарів та послуг і хоча й спачується платником податку але за рахунок коштів покупців.

Враховуючи викладене , а також те , що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована в АТ « ПРОСТО- страхування» поліс №АА /2493610, то у АТ « ПРОСТО- страхування» виник обов'язок на умовах і в межах, визначених Законом Укра їни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодувати шкоду у розмірі встановленого ліміту , завдану ОСОБА_2 , внаслі док скоєного ДТП 13.09. 2011р. . Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у АТ « ПРОСТО- страхування», виник обов'язок відшкодувати позивачу ОСОБА_1 як власнику пошкодженого в результаті ДПТ автомобілю , фактично понесені ви трати , пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля ВАЗ- 2110990, реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 8 147 гр . Оскільки на момент розгляду спору в суді , фактичні витрати на відновлювальний ремонт автомобілю ОСОБА_1 склали 20 097 гр ., , а АТ « ПРОСТО- страхування» перерахувало на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 11440 гр. , то сума матеріальної шкоди , яка підлягає доплаті ОСОБА_1 складає 8 147 гр . з урахуванням ПДВ та за мінусом безумовної франшизи у розмірі 510 гр. ( а.с 20 )

В даному випадку сума фактично заподіяної матеріальної шкоди майну потерпілого не перевішує суму ліміту ,визначену у полісі №АА /2493610 , яка складає 50000 гр.

Сума франшизи у розмірі 510 гр . підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Обгрунтовані та підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з винної особи у скоєні ДТП ОСОБА_2 , понесених витрат на оплату послуг спеціаліста у розмірі 120 гр , юридичних послуг , повязаних з розглядом в справи в суді у розмірі 1050 гр . , а також понесених судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 43 гр .

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями, бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. ( ст. 1167 ЦК України ) Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «, . Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача ОСОБА_2 на підставі п.3 ч.1 ст. 23 ЦК України. Моральна шкода, завдана їм, полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали , у звязку з пошкодженням їх майна .

З урахуванням загальних підстав відповідальності за завдану моральну шкоду, передбачених ст. 1167 ЦК України, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів , заподіяної моральної шкоди у розмірі 15000 гр . , підлягають частковому задоволенню з відповідача ОСОБА_2 у сумі 1 000 гр . При визначенні вказаної суми , суд враховував переживання позивача , у звязку з пошкодженням її власності , заподіяння шкоди здоровю її чоловіка ОСОБА_4 , який знаходився за кермом автомобіля під час скоєння ДТП , виниклі незручності , додаткові зусилля , які необхідно було застосувати для відтворення привичного образу життя а також виходив із вимог розумності і справедливості та вважає, що вказана сума буде достатньою для компенсації її моральних страждань.

Також суд вважає , що обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню позовні вимоги третьої особи - ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заподіяної моральної шкоди у розмірі 1000 гривень , оскільки при скоєні ДТП він знаходився за кермом автомобілю , отримав струс головного мозку, про що свідчить довідка травматологічного відділення , в продовж 5 місяців не мав можливості використовувати автомобіль для задоволення своїх побутових , сімейних , робочих потреб , вимушений був докладати зусиль для відтворення свого привичного образу життя . Суд також враховує той факт , що даний автомобіль є сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , тому і визначає рівний розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди , яка їм була заподіяна у зв.язку з пошкодженням їх автомобілю .

Відповідно до частин 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.84 ЦПК України та Постанови КМУ №590 від 27.04.06р. «Про розмір компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних, адміністративних спорів, ї порядок їх компенсації за рахунок держави», компенсація понесених на правову допомогу витрат відшкодовується пропорційно задоволенню позовних вимог та у межах 40% мінімального заробітку за час роботи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 та АТ « ПРОСТО- страхування» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору при подачі позову до суду пропорційно до розміру задоволеним позовним вимогам матеріального характеру ( з ОСОБА_2 - 43 гр , а з АТ « ПРОСТО- страхування» у розмірі 171гр . 60 коп ( матеріальна шкода)

З відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 107 гр. 30 коп за задоволені позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , оскільки при подачі позову до суду , вони не були сплачені позивачем ОСОБА_1

З відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 107 гр . 30 коп .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 11-16,22, 23,1166, 1167 , 1187 , 1194 ЦК України , Законом України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «, ст.ст. 10,11, 16,88, 205 209,212,214-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства „ ПРОСТО- страхування” , третя особа- ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , заподіяної в результаті дорожньо- транспортної пригоди , за позовом третьої особи- ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди , - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди суму франшизи у розмірі 510 гривень , судові витрати у розмірі 1213 гр . , а також суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1000 гр. , загалом суму 2723 гр .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування заподіяної моральної шкоди суму у розмірі 1000 гр. та у відшкодування судових витрат у розмірі 107 гр.30 коп . , загалом 1107 гр 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 107 гр. 30 коп , на р/р 31214206700015, отримувач коштів - державний бюджет м. Євпаторії 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) 824026, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, відповідно до п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „ ПРОСТО- страхування” на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди суму 8147 гр . та у відшкодування судових витрат 171 гр . 60 коп , загалом 8318 гр. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Повний текст рішення виготовлений 21.03. 2012 р. о 13.00 годині .

Суддя : Куликовська О.М.