Постанова № 22005758, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1670/1481/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Первинної організації Товариства сприяння обороні України концерн "Крюківський вагонзавод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. по справі№2а-1670/1481/11

за позовом Первинної організації Товариства сприяння обороні України концерн "Крюківський вагонзавод"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа Кременчуцька міська рада Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Первинна організація Товариство Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа Кременчуцька міська рада Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 55984,62 грн., у тому числі основний платіж 37323,04грн., штрафні (фінансові) санкції 18661,58 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки КОДПІ у Полтавській області щодо заниження позивачем орендної плати є необґрунтованими, посилання КОДПІ у Полтавській області на невиконання позивачем приписів частини четвертої статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV щодо розміру орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку невмотивовані, оскільки відповідачем не надані докази, які б свідчили про ухилення позивача від внесення змін до договорів щодо збільшення ставки орендної плати. Позивач зазначає, що за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод»орендувало у Кременчуцької міської ради Полтавської області земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі укладених договорів оренди. На виконання зазначених договорів позивач розраховував та задекларував орендну плату за землю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Первинна організація Товариство Сприяння Обороні України концерну «Крюківський вагонзавод», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від12.04.2011р., прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 07.06.2010р. по 10.06.2010р. КОДПІ у Полтавській області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод» поданої за 2008 рік з питання правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме: заниження суми орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року у розмірі 37323,04 грн у тому числі: за січень 2008 року 3110,25 грн, за лютий 2008 року 3110,25 грн, за березень 2008 року 3110,25 грн, за квітень 2008 року 3110,25 грн, за травень 2008 року 3110,25 грн, за червень 2008 року 3110,25 грн, за липень 2008 року 3110,25 грн, за серпень 2008 року 3110,25 грн, за вересень 2008 року 3110,25 грн, за жовтень 2008 року 3110,25 грн, за листопад 2008 року 3110,25 грн, за грудень 2008 року 3110,29 грн.

За результатами перевірки складено відповідний акт №2909/15-227/25692743 від 10.06.2010р..

21.06.2010р. на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000547/0/1503/0/2009, яким визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 55984,62 грн., у тому числі основний платіж 37323,04 грн., штрафні (фінансові) санкції 18661,58 грн..

За результатами адміністративного оскарження КОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000574/1503/1/2844 від 06.09.2010р. на суму податкового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 55984,62 грн., у тому числі основний платіж 37323,04 грн., штрафні (фінансові) санкції 18661,58 грн. та податкові повідомлення-рішення №000574/1503/2/3689 від 08.11.2010р., №000574/1503/3/61 від 18.01.2011р. на цю ж суму податкового зобовязання.

ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод» не погодилась із винесеним КОДПІ у Полтавській області податковим повідомленням-рішенням та оскаржила його до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010р. є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позовної заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. ПОТСОУК «Крюківський вагонзавод»орендувала у Кременчуцької міської ради Полтавської області земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі укладених між ними наступних договорів оренди: договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,9729 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №1 на Західній дамбі в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею0,2172 гадля експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції №1 на Західній дамбі в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8493 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції № 3 по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5281 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції № 3 по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова в м.Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно; договір оренди землі від 01.12.2005, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5307 га для експлуатації і обслуговування будівель і споруд човнової станції № 2 в районі очисних споруд в м. Кременчуці. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,3 % від грошової оцінки землі щорічно.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ, а справляння плати за землю - Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України та статті 2 Закону «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар (статті 5 Закону України «Про плату за землю»).

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України тільки громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку у користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VI, частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 №309-VI частина четверта статті 21 Закону України «Про оренду землі»викладено в новій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»».

Згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок.

Отже, розмір річної орендної плати за землю для земель несільськогосподарського призначення у 2008 році був встановлений на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Вартість земельних ділянок позивача визначена.

На підставі вищезазначеного, хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди.

Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010р. є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але колегія суддів зазначає, що відповідачем помилково в порушення п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано до Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну "Крюківський вагонзавод" штраф у розмірі на 0,06 грн. більшому ніж передбачений законодавством максимальний розмір такого штрафу, а саме більш ніж 50% від суми недоплати, тому вказане рішення в цій частині підлягає скасуванню, в іншій частині підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Первинної організації Товариства Сприяння Обороні України концерну "Крюківський вагонзавод" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 0,06 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити - скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №000574/0/1503/0/2009 від 21.06.2010р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 0,06 грн.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 17.10.2011 р.