Рішення № 2200185, 14.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2008

Справа №2-2/9196-2008

За позовом ЗАТ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги №50) в особі філії «Кримське регіональне управління» ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк» (95005, м.Сімферополь, пров.Г.Аджимушкая, 1)

До відповідача : 1) ТОВ «Фламінго ЧСВ» (м.Сімферополь, вул.Київська, 215А); 2) Приватна фірма «Унісон» (м.Бахчисарай, вул.Гагаріна, 1, кв.8).

Про стягнення 50 188грн 47коп.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Нанікашвілі - предст., довір у справі.

Від відповідача : 1) Черлецький - дир.,ріш у справі, 2) не з’явився.

Суть спору:

Позивач - ЗАТ «ПриватБанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк» звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідачів - ТОВ «Фламінго ЧСВ» та Приватної фірми «Унісон» про стягнення солідарно заборгованості за тілом кредиту у сумі 36 339грн.25коп, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9 743грн88коп, пені у сумі 4 105грн34коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ «Фламінго ЧСВ» було укладено кредитний договір №001/6-О від 19.01.2006р, відповідно до якого позивачем був виданий ТОВ «Фламінго ЧСВ» кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 50 000грн. Додатковою угодою №1 від 16.01.2007р строк проведення банком платежів за рахунок кредитних коштів продовжено до 17.01.2008р. У забезпечення кредитних зобов’язань з ПФ «Унісон» був укладений договір поруки №004А від 19.01.2006р. Відповідач у порушення умов договору кредит не повернув та не сплатив належним чином та у повному об’ємі проценти за користування кредитом, в результаті чого, на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем склалася заборгованості за тілом кредиту у сумі 36 339грн.25коп, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9 743грн88коп., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У судовому засіданні позивач уточнив позовну заяву та зазначив, що між сторонами було укладено договір №001/6-О від 19.01.2006р про надання овердрафтового кредиту.

Другий відповідач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи, у тому рахунку відзив на позовну заяву, не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору

Згідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Між ЗАТ «ПриватБанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк» та ТОВ «Фламінго ЧСВ» був укладений договір №001/6-О від 19.01.2006р про надання овердрафтового кредиту, відповідно до п. 1.1. якого банк, при наявності вільних грошових коштів, зобов’язується здійснювати овердрафтові обслуговування клієнту, що полягає у проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку клієнту №26003054903097, відкритому у банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до договору шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому овердрафт надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кредит надається в обмін на зобов’язання клієнту по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди у обумовлені договором строки. При надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку клієнта банк припиняє оплату розрахункових документів клієнта за рахунок кредиту.

На момент підписання договору ліміт складав 50 000,00грн

У відповідності до п. 1.4. договору, проведення платежів клієнта у порядку встановленому договором проводиться банком у строк по 18.01.2007 року.

Відповідно до п. 2.2.2. та 2.2.3. договору, клієнт зобов’язаний оплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. даного договору. Повне погашення кредиту зобов’язаний провести не пізніше строку скінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5. даного договору.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У забезпечення виконання за кредитним договором банком було укладено договір поруки від 19.01.2008р з ПФ «Унісон» - №004А

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. (ст..543 ЦК України).

Так, за договором поруки №004А від 19.01.2006р, укладеним між ПФ «Унісон» та Банком, ПФ «Унісон» прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань за кредитним договором включаючи сплату заборгованості за тілом кредиту, відсоткам, пені, винагород, інших платежів та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до п.4 договору поруки №004А від 19.01.2006р, у разі невиконання боржником зобов’язань, поручитель несе разом з боржником солідарну відповідальність.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки виходячи з процентної ставки, розмір якої зависить від строку користування кредитом та встановлений у додатку №1 до договору.

У відповідності до п. 4.2. договору, у відповідності до ст.. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом якого –набудь з зобов’язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.4. даного договору, позичальник оплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно до п. 4.3. даного договору, оплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1., 4.2. даного договору, здійснюється у порядку, вказаному у п.1.1, 2.1.4, 2.2.8 договору. Проценти, несплачені по закінченню періоду непереривного користування кредитом вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших рахунків, що належать йому у встановленому законом порядку.

16 січня 2007 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №001/6-О від 19.01.2006р, відповідно до якої строк повернення банком платежів за рахунок кредитних коштів продовжено до 17.01.2008р.

Проте, відповідач у порушення умов кредитного договору №001/6-О від 19.01.2006р. належним чином умови договору не виконав, у строк, визначений у додатковій угоді до договору кредит не повернув, в наслідок чого у відповідача станом на 01.4.2008р виникло прострочення за кредитним договором у сумі 36 339грн.25коп, яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.

Окрім суми кредиту позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом в сумі 9 743грн88коп.

Дана вимога також підлягає задоволенню, оскільки згідно до п.п.2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору №001/6-О від 19.01.2006р відповідач прийняв на себе зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом до 25 числа кожного місяця у наступних розмірах: у разі належного виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором - у розмірі встановленому у додатку №1 до договору, та яка складає від 14 до 23% річних, залежно від строку користування кредитними коштами (строку існування непогашеного залишку за кредитом); у разі порушення відповідачем умов кредитного договору, відповідно до ст..212 Цивільного кодексу України – у розмірі 46% річних від суми непогашеної заборгованості..

Відповідач належним чином не сплачував проценти, та допустив заборгованість у сумі 9 743грн88коп., що підтверджується матеріалами справи.

Вказане вище свідчить про те, що відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед банком, порушення кредитного договору в частині недотримання строку погашення кредиту і несплати процентів за користування кредитом.

Тоді як, законодавством, зокрема, ст 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

У зв'язку з порушенням ТОВ «Фламінго ЧСВ» умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків, Банк пред'являв позичальнику вимогу про повернення кредиту, але кредит повернутий не був.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення пені за порушення зобов’язання щодо сплати відсотків у сумі 4 105грн34коп.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, п.5.1 кредитного договору встановлено, що при порушення клієнтом якого - набудь з зобов’язань: щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.1,4.2, 4.3 договору; строків повернення кредиту, передбачених п.п.1.4,1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 договору, винагороди, передбаченої п.п.2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 договору клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст..232 Господарського кодексу України).

В п.5.4 договору №001/6-О від 19.01.2006р про надання овердрафтового кредиту сторонами узгоджено, що нарахування неустойки за порушення договору проводиться у продовж 3 років з дня коли вказане зобов’язання повинно було бути виконано.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у сумі 36 339грн.25коп, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9 743грн88коп. та пені за порушення зобов’язання щодо сплати відсотків у сумі 4 105грн34коп.

Отже, позовні вимоги до відповідачів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг відносяться на відповідачів.

За згодою представника позивача та першого відповідача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 20.10.2008р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ТОВ «Фламінго ЧСВ» (м.Сімферополь, вул.Київська, 215А, р/р 26003054903097 у Приватбанку, МФО 384436, ІНН 33713915) та Приватної фірми «Унісон» (м.Бахчисарай, вул.Гагаріна, 1, кв.8, р/р 26001258269001 в Кримському РУ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 30028313) на користь ЗАТ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги №50, кор..рахунок в НБУ №32009100400, МФО 305299, ЗКПО 14360570) в особі філії «Кримське регіональне управління» ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк» (95005, м.Сімферополь, пров.Г.Аджимушкая, 1, р/р 35195833805301, МФО 384436, ЗКПО 22261801) заборгованість по кредиту у сумі 36 339грн.25коп, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 9 743грн88коп, пеню у сумі 4 105грн34коп, державне мито у сумі 501грн88коп та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.