Рішення № 2200155, 06.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2008

Справа №2-22/8815-2008

06 жовтня 2008 року Справа №2-22/8815-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі Центру електрозв’язку № 4 у м. Керч (98300, м. Керч, вул. Кирова, 1)

до Виробничо-комерційної фірми «Керчпродуктокомплекс» ( 98300, м. Керч, вул. Ушинського, 11)

про стягнення 1922,63 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Хіліоті В.В – ю/к, дов. від 23.07.2008 р.

Відповідача: не з’явився

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ, в особі Центру електрозв’язку № 4 у м. Керч Кримської філії - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - Виробничо-комерційної фірми «Керчпродуктокомплекс» 1922,63 грн. заборгованості за послуги телекомунікаційного зв’язку.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався у зв’язку неявкою відповідача.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем 07.11.2001 р. було укладено договір № 830, згідно з яким позивач був зобов’язаний надавати відповідачу послуги телефонного зв’язку, а останній був зобов’язаний їх своєчасно сплачувати.

Згідно з умовами договору (п.3.2.8), а також ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» та п. 33, 114 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005, послуги телефонного зв’язку підлягають сплаті.

У випадку несвоєчасної сплати за надані послуги (з 21 числа місяця, який наступає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки.

За період з жовтня 2005 р. по липень 2006 р. позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 1922,63 грн.

Однак, у порушення умов договору відповідач не виконав прийняті на себе зобов’язання з своєчасної оплати наданих послуг.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України). У відповідності зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Згідно зі ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов’язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з розрахунком позивач надав відповідачу за період з жовтня 2005 р. по липень 2006 р. телекомунікаційні послуги на суму 1922,63 грн., які відповідач, у порушення умов договору, не сплатив.

У порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті у повному обсязі наданих позивачем послуг за договором № 830 від 07.11.2001 р.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 830 від 07.11.2001 р., тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу у сумі 1922,63 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми «Керчпродукткомплекс» ( 98300, м.керч, вул. Ушинського, 11, п/р 260020027654 ПІБ м.Керч МФО 321701 ЄДРПОУ 31571526) на користь Відкритого акціонерко товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі Центру електрозв’язку № 4 у м. Керч (98300, м.Керч, вул.Кирова, 1, п/р 260096315 КРД АППБ Райффайзен Аваль МФО 324021 ЄДРПОУ 22236588) 1922,63 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.