Рішення № 2200114, 14.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2008

Справа №2-2/8264-2008

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" (95063, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора ВАТ "Кримбуд" (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76)

про стягнення 26 682,38 грн.

Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Сахно В.Г. представник за довіреністю № 2 від 08.01.2008 р., довіреність у справі.

Від відповідача: Муссурі - предст, доруч. у справі

Суть спору: Позивач - Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" звернувся у Господарський суд АРК із позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора ВАТ "Кримбуд" про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водозабезпечення у сумі 26 682грн.38коп., у тому числі основний борг у розмірі 24 908грн.79коп., інфляція у розмірі 895грн.39коп., пеня у розмірі 765грн.80коп., 3 % річних у розмірі 112грн.40коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків у комунальну каналізацію № 810 від 01.11.2007р. На підставі цього договору відповідачем споживалась вода та скидались стоки. Відповідно договору відповідач повинен оплачувати рахунки у триденний термін. Однак, відповідач своєчасно не виконав зобов’язання за договором. Невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором зобов’язань стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав суд заяву, у якій вказує на те, що відповідач 31.07.2008 р. сплатив 4 711грн.27коп. На підставі цього позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 20 197грн.52коп. основного боргу, 895грн.39коп. – інфляції, 765грн80коп. пені та 112грн.40коп. - 3% річних.

У судовому засіданні 14.10.2008 р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою основного боргу відповідачем після подання позову, а саме 31.7.2008р – 4711грн27коп та 19.9.2008р- 5722грн24коп та просить суд стягнути з відповідача 16 248грн87коп, з яких 14 475грн28коп основного боргу, 895грн39коп інфляції, 112грн40коп три відсотки річних та 765грн80коп пені.

Відповідач у тому ж судовому засіданні надав суду клопотання №133 від 14.10.2008р про зниження суми позову, у якому зазначає, що частково погасив суму заборгованості у розмірі 10433грн51коп. та просить суд винести рішення про розстрочення виплати заборгованості у сумі 16 248грн87коп, оскільки не має достатній коштів для своєчасних розрахунків за комунальні послуги, зокрема за послуги водокористування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації №810 від 01.11.2007 року, на підставі якого відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Згідно з п. 14.1 Договору, даний договір укладений строком по 01.11.2008 року, застосовується до відносин позивача та відповідача з дати, вказаної на першій сторінці даного договору (тобто з 01.11.2007р.).

Отже, згідно змісту вказаного п. 14.1 договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір є діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Відповідно до п. 2.2 договору позивач ("Водоканал") приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача ("Абонента") питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а "Абонент" (відповідач) приймає на себе зобов'язання споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому "Абонент" приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж "Водоканалу" (позивача), через які "Абоненту" проводиться подача води і проводиться водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі "Абонента", прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Отже, судом встановлено, що згідно зазначеного у п. 2.2, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі – Правила). (п. 3.3, 4.1 Договору).

В свою чергу згідно п. 1.10 Правил тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Отже, розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п. 1.10 Правил. Саме така позиція висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2007 р. у справі № 2-5/2294-2006 (2-5/5180-2005).

До того ж відповідач з тарифами згодний, проти тарифів не заперечував. Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач пред’явив рахунки №810 від 22.01.2008р на суму 1419грн60коп; №810 від 22.01.2008р на суму 4 711грн27коп; №810 від 19.02.2008р на суму 1276грн608п; №810 від 19.02.2008р на суму 2 925грн07коп; №810 від 25.3.2008р на суму 2561грн08оп; №810 від 25.3.2008р на суму 5 722грн24коп; №810 від 17.4.2008р на суму 1986грн88коп; №810 від 17.4.2008р на суму 4 617грн78коп; №810 від 20.5.2008р на суму 5884грн68коп; №810 від 20.5.2008р на суму 2 827грн36коп. Всього було виставлено рахунків відповідачу на суму 33 932грн.04коп На вищевказаних рахунках стоїть підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом. Зазначені рахунки отримані відповідачем в день їх виписки, що підтверджується відмітками відповідача на даних рахунках про їх отримання у зазначенні дати.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення складені акти від 22.01.2008р, 19.02.2008р, 19.02.2008р, 25.3.2008р, 25.3.2008р, 17.4.2008р, 20.5.2008р, 20.5.2008р., в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг та які також підписані та скріплені печаткою відповідача.

Згідно п.4.2.1 договору остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем в до закінчення поточного звітного місяця. Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та пред’явленими рахунками належним чином не проводилась, відповідач не сплатив послуги у повному об’ємі. Відповідач лише частково сплатив спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 9 023грн.25коп, в зв'язку з чим сума основного боргу відповідача перед позивачем за період з 19.12.2007р по 20.5.2008р склала 24 908грн.79коп.

Судом встановлено, що сума в розмірі 10 433грн51коп, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 31.7.2008р - 4 711грн27коп та 19.9.2008р - 5 722грн24коп, тобто після звернення позивача з позовом у суд, що зазначається позивачем та підтверджується самим відповідачем у власному клопотанні № 133 від 14.10.2008 р. з посиланням на конкретні платіжні доручення, а саме: №167 від 31.7.2008р на суму 4 711грн27коп та №203 від19.9.2008р на суму 5 722грн24коп., у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 10 433грн51коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в’язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як сам відповідач у власному клопотанні № 133 від 14.10.2008 р. визнав основний боргу за спожиті послуги перед позивачем в сумі 14 475грн28коп.

В зв'язку з цим сума основного боргу відповідача станом на 14.10.2008 року з урахуванням часткової оплати після звернення позивача з позовом складає 14 475грн28коп.

Враховуючи вищенаведене суд вважає що позов у частині стягнення боргу у розмірі 14 475грн28коп за надані послуги за період з 19.12.2007р по 20.5.2008р. обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 765,80грн за період з 01.02.2008р по 09.6.2008р., яка належить стягненню виходячи з наступного:

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Згідно пп.4.2.1, 11.1.1 договору остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем в до закінчення поточного звітного місяця. Після спливу зазначеного строку відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Розмір пені в сумі 765,80грн. нарахований позивачем відповідно до вказаних пунктів договору, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення річних та інфляції.

Що стосується стягнення 112грн.40коп річних та 895грн.39коп. інфляції, то у цій позов підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України, оскільки сума боргу у розмірі 10 433грн51коп була сплачена відповідачем 31.7.2008р та 19.9.2008р, тобто після звернення позивача з позовом до суду, тому що відповідно до штампу на конверті позивач звернувся з позовом до суду 27.6.2008р.

Відповідно до ст. 121 ГПК України господарський суд може надати відстрочку або розстрочку виконання рішення, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розглянувши клопотання ДП "Житлово-комунальна контора ВАТ "Кримбуд" №133 від 14.10.2008р. про розстрочку виконання рішення, беручи до уваги складне фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення по справі.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,п.1-1ст.80,ст.ст.82,84,85,121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житлово-комунальна контора ВАТ "Кримбуд" (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76, п/р 26008304322628 у філії КЦВ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 01275650) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95063, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, п/р 2600113192 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) 14 475грн28коп. основного боргу, 895,39 грн. – інфляції, 765,80 грн. пені, 112,40 грн. - 3% річних, 266грн.83коп державного мита та 118,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. В частині стягнення 10 433грн51коп. основного боргу провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. Розстрочити виконання рішення у частині стягнення 16 248грн87коп. боргу на період жовтень - грудень2008р, а саме:

· жовтень 2008 року – 6 231грн.63коп.

· листопад 2008 року – 5 017грн24коп.

· грудень 2008 року – 5 000,00грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.