Постанова № 21991312, 12.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. Справа № 5004/526/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. , судді Саврій В.А. при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 29.06.2011 року)

відповідача - ОСОБА_2. (довіреність від 27.12.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі №5004/526/11

Позивач: Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"

про стягнення 726 318,64 грн. (розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню)

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області №5004/526/11 від 08.02.2012 року (суддя Кравчук А.М.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала мотивована тим, що заявляючи про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, боржник не посилається на порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі боржник просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню. Оскаржувач посилається на те, що зі сторони боржника та поручителя до моменту видачі наказу суду та після його видачі відбулося часткове виконання рішення суду, а тому були правові підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/526/11 від 23.02.2012 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі №5004/526/11.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/526/11 від 12.03.2012 року у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №5004/526/11 судді Філіпової Т.Л., через участь в судових засіданнях в складі колегії суддів по інших справах, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Саврій В.А..

Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Волинське обласне управління ПАТ "Ощадбанк" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року у справі №5004/526/11 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року) постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" 683 770 грн. 71 коп. основного боргу, 22 144 грн. 47 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 728 грн. 43 коп. пені, а всього: 726 643 грн. 61 коп. (сімсот двадцять шість тисяч шістсот сорок три грн. 61 коп.) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк".

У серпні 2011 року на виконання рішення господарського суду №5004/526/11 боржником сплачено 201350 грн. 00 коп., що стверджується банківською випискою від 22.08.2011 року.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року 12.10.2011 року видано наказ №5004/526/11-1.

Постановою ВДВС Рожищенського РУЮ від 22.11.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу, надано боржнику строк для добровільного виконання наказу - до 29.11.2011 року; накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми звернення стягнення 726 643 грн. 61 коп.

14.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" звернулось із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2011 року, зобов'язати ВДВС Рожищенського РУЮ винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження із врахуванням зменшеної суми боргу та своєчасно направити її боржнику.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.11.2012 року скаргу відхилено. Дана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Згідно квитанції від 30.12.2011 року боржником сплачено 20000 грн. 00 коп. на виконання рішення господарського суду №5004/526/11.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

Згідно ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативними актами, рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Прийнявши виконавчий документ до виконання, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження встановлює строк для добровільного виконання судового рішення та попереджає про його наступне примусове виконання.

За правилами частин 2, 4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Цей перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є вичерпним.

Отже, існує лише два випадки, коли господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: коли наказ було видано помилково та коли обов'язок боржника припинився або добровільним виконанням або з інших причин.

Подана відповідачем заява щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не була задоволена господарським судом першої інстанції, оскільки наказ суду від 12.10.2011 року виданий на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 26.07.2011 року у відповідності до вимог ст.116,117 ГПК України, відповідає резолютивній частині рішення, а боржником не доведена відсутність його обов'язку щодо виконання рішення суду.

До такого ж висновку прийшла і колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду.

Окрім того, зміна суми боргу на стадії виконання судового рішення не є підставою для внесення до наказу відповідних змін та не перешкоджає державному виконавцю здійснювати будь-які дії щодо виконання судового наказу, зокрема, зарахувати часткову оплату.

Законодавством не передбачено видачі кількох наказів на виконання одного рішення суду.

Згідно ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Заявник просить визнати повністю наказ таким, що не підлягає виконанню, тоді як сума боргу сплачена лише частково.

Наказ господарського суду є виконавчим документом судового рішення, яким порушене або оспорене право і охоронюваний законом інтерес позивача захищене встановленим судом способом (ст. 116 ГПК України).

Наказ як виконавчий документ виконується у примусовому порядку у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Захист права або охоронюваного законом інтересу позивача здійснюється у визначеній законом процедурі, направленій у тому числі на не порушення прав і охоронюваних законом інтересів боржника, які не витікають із судового рішення.

Положеннями ст.117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, визначені підстави захисту порушених прав боржника або стягувача на стадії виконання судового рішення.

Заявляючи про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, боржник не посилається на порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Твердження представника боржника про стягнення в майбутньому виконавчою службою виконавчого збору з загальної суми, присудженої до стягнення, правомірно не взяті судом до уваги господарським судом першої інстанції.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що згідно пояснень виконавчої служби (т.2, а.с.92) до матеріалів виконавчого провадження долучена інформація про часткове погашення боргу.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в порядку ст.1212 ГПК України.

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі №5004/526/11 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі №5004/526/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі №5004/526/11 - залишити без задоволення.

2. Справу №5004/526/11 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Саврій В.А.

Вих.№ 01-12/3810/12