Рішення № 21990946, 12.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

12.03.12 УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел.канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

06 березня 2012 року Справа №5028/8/5/2012

За позовом: Закритого акціонерного товариства "МЕТЕК", вул. Лісна, 1, с.Слабин, Чернігівська область, 15555 (місцезнаходження та адреса для листування: вул. Щорса, 55 Г, м. Чернігів, 14017)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Егрес-агро", вул. Миру, 97, с. Горбове, Куликівський район, Чернігівська область, 16311

про стягнення 25274грн.88коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1 від 04.01.2012р.

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 25274грн.88коп. боргу за роботи по ремонту та обслуговуванню належних відповідачу автомобілів SKODA.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача в засідання господарського суду не зявився.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника директора товариства через знаходження його у службовому відрядженні.

Вказане клопотання судом відхиляється з наступних підстав.

За змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України сторону в господарському процесі, крім керівника підприємства та організації, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, мають право представляти також адвокат та інші особи, які діють від її імені на підставі довіреності.

Тобто, відсутність керівника підприємства не позбавляє відповідача права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України). Вищевказана правова позиція викладена в абз.2 п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Доказів неможливості явки в судове засідання іншого представника, окрім директора товариства, неможливості розгляду справи без його участі, відповідач суду не представив, а тому дане клопотання розцінюється судом як дії, направлені на затягування вирішення спору по суті та зловживання стороною своїми процесуальними правами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Договір, викладений у формі єдиного письмового документа, підписаний сторонами та скріплений печатками, між сторонами не укладався.

За твердженням позивача, ним були виконані роботи по ремонту та обслуговуванню належних відповідачу автомобілів SKODA на загальну суму 26003грн.74коп. На підтвердження факту виконання вказаних робіт позивач посилається на наряди-замовлення №ШЗН001781 від 03.11.2010р., №ШЗН001853 від 09.11.2010р., №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.14-16) та замовлення-наряди №МН00000040 від 25.03.2011р., №МН00001417 від 16.09.2011р., №МН00001490 від 28.09.2011р. (а.с.17-21), а також акти виконаних робіт №ШЗН001781 від 03.11.2010р. (а.с.22), №ШЗН001853 від 09.11.2010р. (а.с.24), №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.26), №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.28-29), №МН00001417 від 16.09.2011р. (а.с.30-31), №ШЗН102660 від 28.09.2011р. (а.с.33).

За повідомленням позивача, відповідач здійснив часткову оплату послуг та робіт в сумі 728грн.86коп., які зараховані позивачем в рахунок оплати послуг та виконаних робіт по акту №ШЗН001781 від 03.11.2010р. на загальну суму 811грн.46коп. В звязку з цим на момент подання позову за відповідачем рахується заборгованість у сумі 25274грн.88коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Після порушення провадження у справі, відповідачем повідомлено про сплату позивачу за ремонт та обслуговування автомобілів 16332грн.28коп., на підтвердження чого надіслано до матеріалів справи банківську виписку з рахунку за період з 21.02.2012р. по 22.02.2012р.

Як вбачається з реквізиту «призначення платежу»грошові кошти:

у сумі 3352грн.19коп. перераховані на оплату ремонту авто Шкода по рахунку 2036 від 24.09.2011р., посилання на який є в акті виконаних робіт №ШЗН102660 від 28.09.2011р. (а.с.33) на загальну суму 3352грн.19коп.,

у сумі 10672грн.42коп. перераховані на оплату ремонту авто по рахунку 1968 від 16.09.2011р., посилання на який є в акті виконаних робіт №МН00001417 від 16.09.2011р. (а.с.30-31) на загальну суму 10672грн.42коп.

Разом з тим, грошові кошти у сумі 2307грн.67коп. перераховані на оплату ремонту авто Шкода по рахунку 2177 від 07.10.2011р., на який не має посилання в жодному із доданих до позовної заяви актах виконаних робіт, тобто який не покладено в основу даного позову. Таким чином суд приходить до висновку, що перераховані відповідачем позивачу кошти у сумі 2307грн.67коп. не стосуються предмету даного спору.

Факт отримання грошових коштів у сумі 14024грн.61коп. позивачем підтверджено.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що роботи та послуги, визначені в замовленнях-нарядах №МН00001417 від 16.09.2011р., №МН00001490 від 28.09.2011р. (а.с.19-21) та в актах виконаних робіт №МН00001417 від 16.09.2011р. (а.с.30-31) та ШЗН102660 від 28.09.2011р. (а.с.33), та які покладені в основу позову, на момент винесення рішення відповідачем оплачені повністю.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 14024грн.61коп. врегульований, предмет спору відсутній, а тому на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 14024грн.61коп. підлягає припиненню.

Таким чином, судом вирішується по суті спір щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 11250грн.27коп. по оплаті послуг та робіт, визначених в нарядах-замовленнях №ШЗН001781 від 03.11.2010р., №ШЗН001853 від 09.11.2010р., №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.14-16) та замовленні-наряді №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.17-18) та в актах виконаних робіт №ШЗН001781 від 03.11.2010р. (а.с.22), №ШЗН001853 від 09.11.2010р. (а.с.24), №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.26) та №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.28-29).

Як вбачається з наданих позивачем нарядів-замовлень та актів виконаних робіт, обєктом відносин по ремонту та обслуговуванню автомобілів Skoda виступає як матеріалізований результат виконання таких робіт, що знаходить своє втілення у поліпшенні якості або інших споживчих властивостей речі, так і нематеріальне благо, що споживається у процесі вчинення таких дій або здійснення такої діяльності, а тому спірні відносини підпадають під регулювання норм двох інститутів цивільного права: підряду та послуг.

Крім того, відносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових регулюються спеціальним щодо даного виду відносин Законом України «Про автомобільний транспорт»та Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №792 від 11.11.2002р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.02.2003р. за №122/7443.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт»договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до п.п.8, 9 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів послуги з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ чи його складових частин надаються Замовникові за письмовим договором чи усною угодою. Договір повинен мати істотні умови відповідно до статті 28 Закону України «Про автомобільний транспорт». У разі надання послуг у присутності Замовника, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, послуги оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовленням.

Згідно із п.7 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів послуги надаються Замовнику за умови предявлення ним, зокрема, документа, що засвідчує особу Замовника (паспорт, посвідчення для фізичних осіб і довіреність для представників юридичних осіб).

Ані наведеними Правилами, ані іншими нормами чинного законодавства не встановлено спеціальних вимог до форми довіреності на представника юридичної особи, якому доручається передати автомобіль на ремонт та технічне обслуговування. Також в даному випадку не передбачено оформлення юридичною особою на представника довіреності на одержання матеріальних цінностей, форма якої наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для передання автомобіля юридичної особи на ремонт та технічне обслуговування довіреність оформлюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України на представництво юридичної особи.

В силу ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

На підтвердження факту надання послуг по ремонту та обслуговуванню автомобілів у сумі 11250грн.27коп. саме відповідачу позивачем до матеріалів справи надані довіреності на одержання цінностей, форма якої наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. В звязку з цим, аналіз наданих позивачем довіреностей має здійснюватись на предмет відповідності їх форми та змісту вимогам вищевказаної Інструкції.

Відповідно до п.5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або його заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Згідно із п.7 вищенаведеної Інструкції забороняється видавати довіреності які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на імя яких вони виписані.

При цьому, в силу п.12 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей забороняється відпускати цінності у випадках, зокрема: подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами. Зі змісту наведеної норми вбачається, що відповідальність за відпуск матеріальних цінностей за довіреністю, яка заповнена з порушенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей несе постачальник (в межах даного спору - виконавець).

В силу п.34 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів приймання ДТЗ (його складових) Замовником відбувається у присутності контролера якості виконавця й здійснюється з оформленням акта передання-прийняття ДТЗ (його складових) після ремонту і технічного обслуговування або наряду-замовлення у разі, якщо не укладався договір про надання послуг.

Пунктом 37 вищевказаних Правил встановлено, що акт передання-прийняття ДТЗ (його складових ) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту складається у двох примірниках, та має містити, зокрема: посаду, прізвище, імя та по батькові особи, відповідальної за передачу ДТЗ (його складових) після ремонту; прізвища імя та по батькові власника транспортного засобу чи його представника, який діє за довіреністю власника (у цьому разі зазначаються дані довіреності) та скріплені печаткою виконавця підписи осіб, які підтверджують факт передання-прийняття ДТЗ (його складових).

Згідно із п.26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів розрахунковими документами, що засвідчують надання послуг, є, зокрема: акт передання-приймання ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобовязання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником.

Дослідивши надані позивачем наряди-замовлення, акти виконаних робіт та довіреності, суд встановив, що вказані документи, оформленні з порушенням вимог чинного законодавства, а саме:

на нарядах-замовленнях №ШЗН001781 від 03.11.2010р., №ШЗН001853 від 09.11.2010р., №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.14-16) та замовленнях-нарядах №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.17-18) відсутні підписи замовника, внаслідок чого суд не може прийти до беззаперечного висновку про погодження виконавцем із замовником, як того вимагають Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, обсягу та вартості робіт та послуг по ремонту належних відповідачу автомобілів;

довіреності №188 від 02.11.2010р. (а.с.23) та №195 від 09.11.2010р. (а.с.25), видані на імя ОСОБА_2, яким підписано акти виконаних робіт №ШЗН001781 від 03.11.2010р. (а.с.22) та №ШЗН001853 від 09.11.2010р. (а.с.24), не містять зразку підпису особи, на імя якої вони виписані, та підпису керівника підприємства, в звязку чим вказані довіреності не є належними доказами наявності у ОСОБА_2 повноважень на підписання актів виконаних робіт від імені відповідача, внаслідок чого суд приходить до висновку, що акти виконаних робіт №ШЗН001781 від 03.11.2010р. та №ШЗН001853 від 09.11.2010р. підписані з боку замовника неповноважною особою, а тому не можуть бути розцінені як докази отримання відповідачем визначених ними послуг та робіт;

в акті виконаних робіт №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.26) підпис особи, яка підписала вказаний акт зі сторони замовника, не співпадає із зразком підпису ОСОБА_2, що міститься в довіреності №237 від 27.12.2010р. (а.с.27), на яку є посилання в цьому ж акті як на підставу підписання акту від імені замовника, а тому суд приходить до висновку, що акт виконаних робіт №ШЗН002355 від 28.12.2010р. підписаний зі сторони замовника невідомою особою, а отже даний акт не є доказом отримання визначних в ньому послуг та робіт саме відповідачем;

в акті виконаних робіт №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.28-29) не вказано прізвище, імя та по батькові особи, яка підписала даний акт від імені замовника, відсутні будь-які посилання на номер та дату довіреності, яка засвідчує повноваження такої особи на підписання акту від імені замовника, а отже встановити наявність або відсутність повноважень у даної особи на підписання акту від імені відповідача не представляється можливим, в звязку з чим даний акт також не може бути розцінений як доказ отримання саме відповідачем вказаних в ньому робіт та послуг.

Крім того, всупереч вимогам п.37 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів в актах виконаних робіт №ШЗН001781 від 03.11.2010р. (а.с.22), №ШЗН001853 від 09.11.2010р. (а.с.24), №ШЗН002355 від 28.12.2010р. (а.с.26), №МН00000040 від 25.03.2011р. (а.с.28-29) не вказано посаду, прізвище, імя та по батькові особи, яка підписала вказані акти від імені виконавця.

За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими доказами.

В силу ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В розумінні вищевказаних норм Закону саме наряд-замовлення, акт виконаних робіт, довіреність є тими первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції щодо ремонту та обслуговування належного юридичній особі автомобільного транспортного засобу.

Слід зазначити, що у разі встановлення чинним законодавством вимог до певних документів, для надання їм юридичної сили і доказовості, останні повинні відповідати цим вимогам.

Як вбачається із ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до обовязкових реквізитів, які повинні містити первинні документи, зокрема, належать посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки на наданих позивачем первинних бухгалтерських документах (нарядах-замовленнях, актах виконаних робіт, довіреностях) відсутні обовязкові для вказаних документів реквізити, суд приходить до висновку, що дані документи не можуть бути розцінені судом як належні докази отримання саме відповідачем того обсягу робіт і послуг, заборгованість по оплаті яких заявлена до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними засобами доказування факт виконання робіт (надання послуг) саме відповідачу, та факт передачі результатів таких робіт і послуг уповноваженим представникам відповідача. В звязку з цим позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України у звязку з тим, що спір щодо стягнення 14024грн.61коп. боргу виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в частині вимог по яких припинено провадження у справі у звязку з їх сплатою після порушення провадження у справі, покладається судом на відповідача.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.246, 837, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.28, 32, 33, 36, 49, 75, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині стягнення 14024грн.61коп. боргу припинити.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрес-Агро», Чернігівська область, Куликівський район, с. Горбове, вул. Миру, 97 (ідентифікаційний код 35493502, р/р2600801647350 в Укрексімбанк м. Чернігів, МФО 331649) на користь Закритого акціонерного товариства «Метек», Чернігівська область, с.Слабин, вул.Лісна, 1 (ідентифікаційний код 14228103, п/р 26000301830203 у філії Промінвестбанку в м. Чернігові, МФО 353456) 893грн.08коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 12 березня 2012 року.

Суддя Т.Г. Оленич