Рішення № 21990737, 12.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 11/5025/170/12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" м. Бориспіль, Київської області

до товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" с.Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 10 734,73 грн. заборгованості, з яких 10 721,51 грн. - сума основного боргу, 13,22 грн - 3% річних.

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 04.07.2011 року,

ОСОБА_2 за дов. від 04.07.2011 року,

Від відповідача: не з'явився.

( В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний тест рішення складено та підписано суддею 19.03.2012 року).

Суть спору:

Позивач - ТОВ "Промислові мастила" м.Бориспіль Київської області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" с.Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області 10 734,73грн. з яких 10 721,51грн. - сума основного боргу та 13,22 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі накладної №9-3425 від 06.09.2011р. позивачем поставлено відповідачу оливу та мастила, а відповідачем було отримано товар згідно довіреності №55 від 09.06.2011р. на суму 11 548,86грн.

Як зазначає в позовній заяві позивач, за отриманий товар відповідач провів розрахунок частково в сумі 827,35грн, заборгованість складає 10 721,51грн.

Вимогу позивача про сплату решти частини суми боргу відповідач залишив без задоволення.

В судовому засіданні повноважні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судові засідання за викликом не зявився, вимоги ухвали суду від 10.02.2012р. щодо подання письмового відзиву на позов та забезпечення явки повноважного представника за викликом не виконав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надіслані на адресу відповідача, вказану в ЄДР рекомендованою кореспонденцією та вручені повноважному представнику відповідача.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час, дату проведення судового засідання, тому суд дійшов до висновку про розгляд справи згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м.Бориспіль, Київська область, як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки з ЄДРПОУ АБ №360607 від 01.02.2011р.

Позивачем - ТзОВ "Промислові мастила" м.Бориспіль, Київська область, на адресу відповідача - ТзОВ "Шепетівський гранкар'єр" с.Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області у відповідності до усної домовленості між сторонами, було здійснено поставку товару на суму 11 548,86грн., що підтверджується накладною № 9-3425 від 09.06.2011р. підписаною представником відповідача за довіреністю №55 від 09.06.2011р.

Взяті не себе зобовязання відповідач виконав частково - отриману продукцію оплатив частково. З врахуванням наданого в судове засідання платіжного доручення № 1166 від 30.09.2011 року на суму 1 000грн. заборгованість останнього складає 10548грн. 86 коп.

Вимога (претензія) №2/12 позивача із проханням погасити суму заборгованості на протязі 7 календарних днів з моменту її отримання, відповідачем залишена без відповідного реагування.

Крім сплати суми боргу позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано до сплати відповідачу 3% річних у сумі 13,22 грн.

Оскільки відповідач взяті на себе зобовязання не виконав позивач звернувся до суду за захистом порушеного права про стягнення з останнього суми боргу та річних за весь період прострочки платежу.

Дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивачем зазначене неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару за накладною № 9-3425 від 06.09.2011р. на суму 11 548,86грн. та довіреністю №55 від 09.06.2011р.

Наявні в матеріалах позову накладна, довіреність, зміст досудового попередження (претензії), період нарахованих трьох процентів річних свідчить про те, що за накладною №9-3425 від 09.06.2011р. на суму 11 548,86грн. до відповідача перейшло право власності на товар позивача, і саме вказана накладна на думку позивача є підставою для стягнення неоплаченого відповідачем товару.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст.530 Цивільного кодексу України, що підтверджується отриманням 16.01.2012р. відповідачем досудового попередження (претензії) від 11.01.2012р.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплатити вартості отриманого товару за накладною №9-3425 від 09.06.2011р. на суму 11 548,86грн., з врахуванням часткової сплати відповідачем боргу у розмірі 1 000грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Наявні в матеріалах справи накладна №9-3425 від 09.06.2011р. та довіреність №55 від 09.06.2011р. свідчать про отримання відповідачем товару на загальну суму 11 548,86грн.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 10 548,86грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаними накладною, довіреністю, досудовим попередженням (претензією), актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 10 548,86грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних від суми прострочення в розмірі 13,22 грн., розрахованих за період з 23.01.2012р. по 06.02.2012р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наведений позивачем в позовній заяві, враховуючи часткову сплату відповідачем суми боргу у розмірі 1 000грн., правомірною є вимога про стягнення 13 грн. 3% річних.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами про належне виконання зобовязань.

Враховуючи подане позивачем платіжне доручення про часткову сплату відповідачем суми боргу 1 000грн., правомірною є вимога про стягнення 11 548,86грн. суми боргу та 13 грн. 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник з неправомірних дій відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача нього.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" с.Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 05470845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила",(м.Бориспіль, Київської області вул. Запорізька, 16, код ЄДРПОУ 20601546) 10 548,86 грн. (десять тисяч п'ятсот сорок вісім гривень 86 коп.) заборгованості, 13,00 грн. (тринадцять гривень ) 3% річних, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

Суддя Д.Радченя

Віддрук.2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу (с.Рудня-Новенька, Шепетівський район, Хмельницької області, рекомендованим з повідомленням)