Рішення № 21990725, 13.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р.Справа № 22/5025/190/12 за позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 3272,92 грн. за спожиту теплову енергію, з яких 3192,84 грн. - основний борг, 18,15 грн. - інфляційні втрати, 26,78 грн. - 3% річних, 35,15 грн. - пеня

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: 1) Хмельницька міська рада: ОСОБА_2 за довіреністю №02-15-555 від 14.04.2011 р.

2) МКП "Хмельницьктеплокомуненерго": ОСОБА_3 за довіреністю №2/09 від 03.01.2012р.

відповідач: не з'явився

від прокуратури: Олійник І.О. прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

Повне рішення складено та підписано 13.03.2012 р.

Суть спору: прокурор в інтересах позивачів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та Хмельницької міської ради звернувся із позовом до господарського суду, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2011р. по 01.02.2012р. в сумі 3272,92 грн., з яких 3192,84 грн. основний борг, 18,15 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 26,78 грн. - 3% річних, 35,15 грн. пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між ними договір на постачання теплової енергії від 13.09.2010р. за №2435/1016 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки №1016 від 11.01.2011р. на суму 403,25 грн., №1016 від 07.12.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 09.03.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 18.04.2011р. на суму 250,44 грн., №1016 від 13.10.2011р. на суму 424,28 грн., №1016 від 03.11.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.12.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.01.2012р. на суму 657,64 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор та позивачі посилаються на вимоги п. 7.2. Договору, відповідно до яких відповідач зобовязався здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі одержаних від Постачальника рахунків, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.01.2011р. по 01.02.2012р. в сумі 3272,92 грн., що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу індекс інфляції в сумі 18,15 грн. за весь час прострочення, три процента річних з простроченої суми в розмірі 26,78 грн. та пеню в сумі 35,15 грн.

При цьому представники позивачів, прокурор посилаються на ст. ст. 530, 625, 525,526 ЦК України, ст. 231,232 ГК України, а також в судовому засіданні підтримають позовні вимоги у повному об'ємі.

Представник позивача надав в судове засідання доповнення до позовної заяви в яких зазначає, що тариф був внесений в договір на момент його укладання та затверджений рішенням Хмельницької міської Ради №144 від 11.02.2009 р. З 01.10.2011 р. згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011 р. тариф на послуги з теплопотачання складає 25,49 грн. за 1 кв.м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 15.02.2012р., яка була надіслана на адресу відповідача та вручена останньому, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки 17.02.2012 р. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (згідно спеціального витягу з ЄДР станом на 28.02.2012 р. адреса відповідача - АДРЕСА_1), а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами..

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з Довідкою АА №328262 з ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1

13.09.2010р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії №2435/1016. Відповідно до п. 1. договору Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а Споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Споживач є орендарем нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, опалювальна площа 25,80 кв.м. (п.2.1, 3.1 та 3.2. Договору).

Згідно п. 5.2.2 договору тарифи на послуги у випадку коли споживач користується тарифом в опалювальний період - з централізованого опалення складає 15,63 грн. за кв. метр.

Відповідно до п. 6.8 договору виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 7.-7.2 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 11 договору).

Договір набуває чинності з 13.09.2010р. та діє до 13.09.2011р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору (пункт 28 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Заяв про припинення дії договору від 13.09.2010р. або зміни його умов не надходило.

Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011 р. відкориговано тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води, зокрема без лічильника - 25,49 грн. опалення 1 кв.м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: №1016 від 11.01.2011р. на суму 403,25 грн., №1016 від 07.12.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 09.03.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 18.04.2011р. на суму 250,44 грн., №1016 від 13.10.2011р. на суму 424,28 грн., №1016 від 03.11.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.12.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.01.2012р. на суму 657,64 грн. Всього на загальну суму 3934,79 грн.

Відповідачем в червні 2010 р. здійснено частково оплату заборгованості в сумі 741,95 грн., що підтверджується довідкою про оплату за надані послуги по тепловій енергії та Відповідачем даного факту не спростовано.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 3192,84 грн. в добровільному порядку, тому прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 договору на постачання теплової енергії від 13.09.2010р. №2435/1016, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 3192,84 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, рахунками №1016 від 11.01.2011р. на суму 403,25 грн., №1016 від 07.12.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 09.03.2011р. на суму 441,95 грн., №1016 від 18.04.2011р. на суму 250,44 грн., №1016 від 13.10.2011р. на суму 424,28 грн., №1016 від 03.11.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.12.2011р. на суму 657,64 грн., №1016 від 05.01.2012р. на суму 657,64 грн.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 3192,84 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

З'ясуванням матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивачі нарахували відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 35,15 грн., а саме: за період з 10.11.2011 р. по 01.02.2012 р. на суму 424,28 грн. в сумі 14,77 грн., за період з 10.02.2011 р. по 01.02.2012 р. на суму 657,64 грн. в сумі 14,52 грн., за період з 10.01.2012р. по 01.02.2012 р. на суму 657,64 грн. в сумі 5,85 грн., яка нарахована правомірно та підлягає стягненню у повному об'ємі.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачі також правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 18,15 грн., які підлягають стягненню із відповідача, а саме: за лютий 2011 р. - 3,63 грн., за березень 2011 р. - 5,65 грн., за квітень 2011 р. - 7,09 грн., за травень 2011 р. - 6,37 грн., за червень 2011 р. - 3,18 грн., за липень 2011 р. -10,34 грн., за серпень 2011 р., - 3,18 грн. за вересень 2011 р. - 0,80 грн., за жовтень 2011 р. - 0,00 грн., за листопад 2011 р. - 1,22 грн., за грудень 2011 р. - 3,76 грн., яка нарахована правомірно та підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, позивачі нарахували відповідачу 3% річних в сумі 26,78 грн.: з 10.02.2011-12.03.2011 в сумі 0,99 грн., з 12.03.11р по 01.02.12р. в сумі 2,76 грн., з 10.04.11р. по 01.02.12р. в сумі 10,75 грн., з 10.05.11р. по 01.02.12р. в сумі 5,48 грн., з 10.11.11р по 01.02.12р. в сумі 2,86грн..,з 10.12.11р. по 01.02.12р. в сумі 2,81 грн., з 10.01.12р по 01.02.12р. в сумі 1,13грн., яка нарахована правомірно та також підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 3272,92 грн. за спожиту теплову енергію, з яких 3192,84 грн. - основний борг, 18,15 грн. - інфляційні втрати, 26,78 грн. - 3% річних, 35,15 грн. - пеня, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає стягненню.

Згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України сплата судового збору до Державного бюджету України підлягає покладенню на відповідача, в звязку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 3272,92 грн. за спожиту теплову енергію, з яких 3192,84 грн. - основний борг, 18,15 грн. - інфляційні втрати, 26,78 грн. - 3% річних, 35,15 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 3192,84 грн. (три тисячі сто дев'яносто дві гривні 84 коп.) основного боргу, 18,15 грн. (вісімнадцять гривень 15 коп.) інфляційних втрат, 26,78 грн. (двадцять шість гривень 78 коп.) 3% річних, 35,15 грн. (тридцять п'ять гривень 15 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області , МФО 815013 судовий збір в розмірі 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи,

2, 3 - позивачам: Хмельницькій міській раді (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5)

4, 5 - відповідачу (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) - рекомендованим

6 - прокурору м. Хмельницького (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 28).

Помічник судді Гураль Л.Л.

Повне рішення складено та підписано 13.03.2012 р.