ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.12 Справа№ 5015/7573/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства (надалі ЛКП) «Львівелектротранс», м. Львів,
до відповідача Західно-української автотранспортної асоціації, м. Львів,
про стягнення 8597,44 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг
За участю представників:
від позивача - Гіра С.В. представник,
від відповідача Цімко О.І. - директор.
Суть спору: ЛКП «Львівелектротранс», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Західно-української автотранспортної асоціації 8597,44 грн. заборгованості, яка виникла станом на грудень 2011 р., по сплаті орендної плати та комунальних платежів за користування приміщенням на підставі Договору № 97 оренди нежитлового приміщення і обладнання від 04 червня 2007 р. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм ст.ст. 509, 611, 759, 785 ЦК України, а також тим, що відповідач не у повному обсязі сплачував передбачені договором № 97 орендну плату за користування приміщенням та комунальні платежі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що він фактично орендував приміщення меншої площі, ніж вказано у договорі № 97, відтак до сплати підлягала менша орендна плата. Цю орендну плату відповідачем сплачено у повному обсязі.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях, призначених на 01.02.2012 р. та 23.02.2012 р., оголошувались перерви. За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 23.02.2012 р. продовжено строк розгляду справи № 5015/7573/11.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 599, 611, 629 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Зобов'язання також припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Між сторонами у справі 04 червня 2007 р. укладено Договір № 97 оренди нежитлового приміщення і обладнання. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.6., 3.7.) позивач передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення у диспетчерському пункті по вул. Чернівецькій, 1 (загальною площею 19,55 м кв.). Орендну плату визначено в розмірі 279,86 грн. (в тому числі ПДВ 46,64 грн.) в місяць. Відповідач зобов»язувався перераховувати орендну плату до 10 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць. Відповідач також взяв на себе зобов»язання відшкодовувати витрати позивача за енергоносії, послуги зв»язку (телефон) та інші комунальні послуги до 10 числа наступного за звітним періодом місяця, згідно виставлених рахунків. Вказаний договір продовжено на підставі п. 9.6. в зв»язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору. Однак, листом від 21.01.2011 р. за № 230/60 позивач повідомив відповідача про односторонню відмову від договору № 97 оренди нежитлового приміщення і обладнання в зв»язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення Р 7900026297610, відповідач 28.01.2011 р. отримав лист позивача № 230/60. Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму з підстав, встановлених ч. 1 цієї статті, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Правомірність односторонньої відмови позивача від договору № 97 на підставі ст. 782 ЦК України встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2011 р. у справі № 5015/711/11, яке набрало законної сили 31.05.2011 р. Вказаний факт на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України не доводиться знову при вирішенні іншого спору, в якому беруть участь ті самі сторони. Наслідком, як відмови сторони від договору, так і розірвання договору, є припинення договірних зобов'язань між сторонами. Враховуючи, що для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони, суд дійшов висновку, що відповідно до норм п. 1 ст. 611, ст. 782 ЦК України зобов»язання сторін, які виникли на підставі договору № 97, припинились з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору № 97, тобто з 28.01.2011 р.
Відповідач у судовому засіданні 13.03.2012 р. подав суду рахунки, які виставлялись йому позивачем на підставі п.п. 3.6., 3.7. договору оренди. Сторони у судовому засіданні визнали та не заперечували, що вказані рахунки виставлялись на виконання вимог Договору № 97, оскільки інший договір оренди між ними не укладався. Згідно з рахунками №№ 35, 72, 107, 140 від 15.04.2010 р., 42, 62, 97, 140 від 18.08.2010 р., 178, 217, 256, 295, 18, 52 відповідачу, з урахуванням того, що договір № 97 розірвано внаслідок односторонньої відмови від нього позивача на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України з 28.01.2011 р., слід було сплатити 11418,83 грн. орендної плати та відшкодування витрат позивача на комунальні послуги за період з грудня 2009 р. по січень 2011 р. Відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій, які подано відповідачем у судовому засіданні, Західно-українська автотранспортна асоціація з сум, вказаних у цих рахунках, сплатила 8351,23 грн. Решта платежів, здійснених відповідачем, не можуть бути зараховані в рахунок сплати заборгованості за грудень 2009 р. січень 2011 р., оскільки у квитанціях відповідачем чітко вказувалось цільове призначення платежів і оплачувались інші рахунки позивача. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3067,6 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат позивача на комунальні послуги за період з грудня 2009 р. по 28 січня 2011 р.
Решта суми, яка заявлена позивачем до стягнення за період часу після 28.01.2011 р. не може бути стягнена на підставі Договору № 97 оренди нежитлового приміщення і обладнання, оскільки зобов»язання за ним припинились 28.01.2011 р. Відтак, зазначена сума за своєю правовою природою не є заборгованістю з орендної плати та відшодування витрат позивача на оплату комунальних послуг, як це встановлено договором № 97. Тоді як позивач у позовній заяві зазначає, що 8597,44 грн. є заборгованістю за орендною платою та комунальними послугами і просить стягнути у прохальній частині позовної заяви саме заборгованість. Позивачем заява про зміну предмета або підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті (ст. 22 ГПК України) не подавалась.
Заперечення відповідача про те, що він не приймав в оренду приміщення площею 19,55 м кв, а мав у користуванні приміщення площею лише 2,9 кв. м, спростовуються рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2011 р. у справі № 5015/711/11, яке набрало законної сили 31.05.2011 р. У цій справі, в якій брали участь ті самі сторони, досліджувались тотожні заперечення відповідача. Однак, рішенням господарського суду встановлено, що на підставі Договору № 97 від 04.06.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення у диспетчерському пункті по вул. Чернівецькій, 1, загальною площею 19,55 кв. м. Вказаний факт на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України не доводиться знову при вирішенні іншого спору, в якому беруть участь ті самі сторони. Що стосується акту прийому передачі нежитлового приміщення від 05 червня 2007 р., то він судом до уваги не береться, оскільки його підписано не генеральним директором позивача Білокурим О.І., як зазначено у самому акті, а ОСОБА_1 У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані докази того, що ОСОБА_1 був уповноважений від імені позивача вчиняти такі дії, підпис представника позивача на акті не завірений печаткою позивача.
Посилання відповідача на те, що позивач безпідставно включав в рахунок відшкодування витрат на комунальні послуги вартість газопостачання необґрунтовані. Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунків позивача вартість послуг з газопостачання включалась позивачем у рахунки лише протягом опалювального періоду. Згідно з актом обстеження у орендованому відповідачем приміщенні відсутнє теплопостачання, проте наявне централізоване газопостачання. Як пояснено представником позивача, у орендованому приміщенні дійсно відсутні газові прилади (газові плити тощо). Однак, за рахунок централізованого газопостачання здійснювалось опалення приміщення протягом опалювального сезону. Відтак, й оплату за газ відповідачу визначено у розмірі 15,5% від загальної кількості спожитого по лічильнику газу. Наведені доводи позивача відповідачем не спростовано. У матеріалах справи теж відсутні докази, які б спростовували вищезгадані пояснення позивача.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Західно-української автотранспортної асоціації (м. Львів, вул. Мит. Андрея, 38/3, ЗКПО 32800933) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»(79012, м. Львів, вул. Сахарова, 2, ЗКПО 03328406) 3067,6 грн. заборгованості з орендної плати і відшкодування витрат на комунальні послуги та 503,63 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.
Повне рішення складено 16.03.2012 р.
Судове рішення № 21990562, Господарський суд Львівської області було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/7573/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: