Рішення № 21989689, 27.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/52927.02.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 12177,25 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 435-Ю від 05.12.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 08/08/11 від 08.08.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування»(позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11827,25 грн. та експертної оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 350,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.11 р. (суддя Шкурдова Л.М.) було порушено провадження у справі № 54/529, призначено її розгляд на 27.12.11 р. та витребувано певні документи.

У судовому засіданні 27.12.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи, яке було судом задоволено.

Представник відповідача у судове засіданні 27.12.11 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 27.12.11 р. було відкладено розгляд справи № 54/529 на 27.01.12 р.; зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву в порядку статті 59 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують обставини, викладені у ньому, та докази направлення цих документів позивачу, контррозрахунок суми, заявленої до стягнення.

У звязку з тривалою непрацездатністю судді Шкурдової Л.М., з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.), п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно з розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 25.01.12 р., справу № 54/529 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті повторного автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва справу № 54/529 було передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою від 26.01.12 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла до свого провадження справу № 54/529; розгляд справи було призначено на 27.02.12 р.; зобовязано учасників процесу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; зобов'язано позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; читабельну копію договору добровільного страхування наземного транспорту № 041-0013743 від 12.12.07 р.; докази правонаступництва позивачем ВАТ «Страхова компанія «Алькона»; докази сплати страхувальнику страхового відшкодування; зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.12 р. надав суду документи, які було зареєстровано та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.12 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який було зареєстровано та залучено до матеріалів справи; проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.08 р. на вул. Кірова в с. Козаровичі Вишгородського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Dacia Logan», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3., та «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «Dacia Logan», державний номер НОМЕР_1, в стані спяніння, при обгоні здійснив зіткнення з автомобілем «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4., чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить постанова Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.08 року в адміністративній справі № 3-21580 обєднана з № 3-21579, відповідно до якої ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.08 року в адміністративній справі № 3-21580 обєднана з № 3-21579, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3. визнано винним у вчинені правопорушень, передбачених статтями 124 та 130 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між ВАТ «Страхова компанія «Алькона», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування»(страховик), та ОСОБА_4., який є власником автомобіля «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 041-0013743-04 від 12.12.07 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, замовив у СПД Волошиної О.А. проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

26.11.08 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2.

28.11.08 р. було надано висновок спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, складений експертом-автотоварознавцем Овчинніковим О.Є. (вища технічна освіта, кваліфікація судового експерта з правом проведення авто товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості автотранспортних засобів та вартості матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу»(свідоцтво МЮУ № 198 від 25.02.00 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 680 від 16.04.02 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2656-ПК від 01.08.07 р.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, становить 11827,25 грн.

Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 041-586/08 від 08.12.08 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 11827,25 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 041-0013743-04 від 12.12.07 р. виконав належним чином, видавши згідно з видатковим касовим ордером № 1300 від 09.12.08 р. готівкою суму страхового відшкодування в розмірі 11827,25 грн. ОСОБА_4. (на підставі акту № 041-586/08 від 08.12.08 р.).

Враховуючи те, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2008 року в адміністративній справі № 3-21580 обєднана з № 3-21579 ОСОБА_3., який керував автомобілем «Dacia Logan», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу «Dacia Logan», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВА/3672100 від 10.01.08 р.

З огляду на те, що Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування»на підставі повідомлення про подію, що може бути визнана страховою від 18.11.08 р., заяви від 05.12.2008 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.11.08 р. по вул. Кірова в с. Козаровичі Вишгородського району Київської області, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4. власнику автомобіля «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Dacia Logan», державний номер НОМЕР_1, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11827,25 грн. та експертної оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 350,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Підпунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування»було направлено на адресу ВАТ «НАСК «Оранта»заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (вих. № 1-0432 від 23.03.09 р., № 1-1626 від 03.12.09 р.) у розмірі 12177,25 грн., з яких: 11827,25 сума страхового відшкодування та 350,00 грн. експертна оцінка вартості відновлювального ремонту.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, пояснюючи це тим, що ВАТ «НАСК «Оранта»було здійснено виплату ПАТ «ХДІ страхування»страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11827,25 грн. на підставі страхового акту ОЦВ-08-389/1 від 11.02.11 р., що підтверджується платіжним дорученням № 90295 від 19.12.11 р. Крім того, вартість проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. не є фактичною витратою потерпілої особи (страхувальника).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обовязковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з висновком авто товарознавчого дослідження № 2611/1 від 28.11.08 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Infiniti FX35», державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 11827,25 грн.

Таким чином, ВАТ «НАСК «Оранта»повністю виконало зобовязання за даним страховим випадком.

Оскільки страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 11827,25 грн. було сплачено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 11827,25 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»350,00 грн. відшкодування за проведення авто товарознавчого дослідження, то дані витрати здійснені позивачем на виконання умов договору страхування, а не потерпілою особою (страхувальником), тобто потерпіла особа не зазнавала цих затрат, а оскільки до позивача переходить право вимоги в межах фактичних затрат саме страхувальника (стаття 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»), то у позивача немає правових підстав для стягнення витрат на проведення експертної оцінки вартості відновлювального ремонту з відповідача.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування експертної оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 350,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача при відмові у позові.

Статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку, зазначеному в частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1187, 1188, 1191, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити частково.

2.Провадження щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11827,25 грн. припинити.

3.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»суми експертної оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 350,00 грн. відмовити.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) 1370 (одна тисяча триста сімдесят) грн. 93 коп. витрат на сплату судового збору.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 03.03.2012 р.