Рішення № 21989287, 05.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/2605.03.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»

Простягнення 15139,34 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 7 від 03.01.2012

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 70 від 07.02.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(далі відповідач ) про стягнення 15139,34 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 022133/4007/0000315 від 12.01.2011р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 15139,34 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 26.12.2011р. порушено провадження у справі № 1/26 та призначено розгляд на 30.01.2012 р.

19.01.2012 відповідач подав відзив на позов до канцелярії суду.

30.01.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі , надав пояснення по суті спору, заявив клопотання про заміну відповідача на належного, а саме на Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», оскільки відповідальність винуватця була застрахована у зазначені компанії у відповідності до полісу № АА/4168416.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання позивача, у звязку з чим відклав розгляд справи на 24.02.2012р.

24.02.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

24.02.2012 у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, повідомив суд про те, що у нього відсутні будь-які відомості по полісу АА/4168416. Також заперечив проти того, що компанія ТДВ «СК «Райп»є правонаступником компанії ТДВ «СК «Плюс».

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору, оскільки згідно полісу відповідальність винуватця ДТП застраховано ТДВ «СК Плюс», доказів того, що ТДВ «СК «Райп»є правонаступником ТДВ «СК Плюс».

Представник відповідача заперечив проти продовження строку вирішення спору та проти відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання позивача продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи ставник на 05.03.2012.

05.03.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2011 між ПрАТ СК «Уніка»(далі позивач) як страховиком, та ОСОБА_5 як страхувальником, було укладено договір страхування №022133/4007/0000315, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/4168416, страховиком ТДВ «СК «Плюс», було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1.

05.09.2011 на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовск»сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. та транспортного засобу «Опель Віваро», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

Відповідно до постанови № 3-906/2011 Судацького міського суду АРК від 05.10.2011р., визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку № 114 від 14.09.2011р. та калькуляції до нього, завданого внаслідок ДТП пошкодження транспортного засобу марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 15139,34 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 034021 від 14.10.2011 року.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 15139,34 грн. боргу та судовий збір.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що правонаступником ТДВ «СК «Плюс»є ТДВ «СК «Райп», про що свідчить статут ТДВ «СК «Райп»(п.1.1. статуту), отже відповідальність по полісу №АА/4168416 несе ТДВ «СК «Райп».

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

05.03.2012 у судовому засіданні судом встановелно, що позивачем не було враховано франшизу у розмірі 500,00 грн., що передбачена відповідно до полісу страхування №АА/4168416.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 14639,34 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 31158052, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська 11) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37) суму заборгованості в розмірі 14 639 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять девять) грн. 34 коп. основного боргу, 1369 (одну тисячу триста шістдесят девять) грн. 16 коп. судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 13.03.2012)