Рішення № 21989213, 06.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/62406.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

До Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

Простягнення 11598,55 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Федечко В.Р.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»11598,55 грн. матеріальних збитків в порядку регресу.

В процесі розгляду справи представник позивача усно уточнив свої вимоги.

Враховуючи, що відповідно до полісу № ВЕ 4999406 встановлена франшиза у розмірі 1000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача 10598,55 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 10598,55 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2010 року, на 350км + 415м а/д Київ-Одеса трапилась ДТП за участю транспортного засобу марки «Daewoo», ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_2. керуючи автомобілем «Daewoo», ДНЗ НОМЕР_2, при перестроюванні з середньої смуги руху в крайню ліву, не впевнився в безпеці свого маневру і здійснив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Факт настання даної події підтверджується довідкою виданою відділенням ДАІ.

Згідно Постанови Жовтневого районного суду Миколаївської обл. у справі №3-1851/10 від 01.12.2010р. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені даного ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу згідно ст.124 КУпАП.

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна»», згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 3117/253/000006 від 15.01.2010р., транспортний засіб марки «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

18 жовтня 2010 року Страхувальником до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»було подано заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку.

Вартість матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля марки «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2, визначено на підставі ремонтної калькуляції, згідно якої вартість відновлювального автомобіля складає у розмірі 11 990,08 грн.

Суду доведено та підтверджено документально, що Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»зважаючи на зібрані документи, було прийнято рішення про визнання даної дії страховим випадком, та виплати власнику автомобіля «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, на підставі страхового акту № 9110003419 від 05.01.2011р та розрахунок страхового відшкодування до нього, у розмірі 11 598,55 грн.

Платіжним дорученням № 7169 від 12.01.2011р. сума страхового відшкодування була виплачена власнику автомобіля «Peugeot», ДНЗ НОМЕР_2 ОСОБА_1

Тобто, Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед Страхувальником.

Таким чином до Позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної у заподіяних збитках особи, тобто до ОСОБА_2.

Матеріали справи свідчать, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. на момент вчинення ДТП була застрахована у ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»згідно полісу ВЕ/4999406 на цій підставі, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,27 Закону України «Про страхування», на адресу ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу з додатком документів про ДТП вих. №УН 8559 Р від 30.06.2011р., яка була отримана ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»07.07.2011р. та зареєстрована штампом вхідної кореспонденції №2715/11-4.

Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(Відповідач) жодних відповідей про розгляд заяви про виплату страхового відшкодування на адресу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(Позивача) не направило, доказів виплати страхового відшкодування по зазначеному страховому випадку не надано.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»(Відповідача) було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу з додатком документів про ДТП вих. №УН 8559 Р від 30.06.2011р., яка була отримана ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»07.07.2011р. та зареєстрована штампом вхідної кореспонденції №2715/11-4.

Однак, суду не надано доказів здійснення Закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»виплати страхового відшкодування по зазначеному страховому випадку.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 11598,55 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом, яка складає 1000 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, код ЄДРПОУ 30729278) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48а, код ЄДРПОУ 20113829) 10598 (десять тисяч пятсот девяносто вісім) грн. 55 коп. заборгованості в порядку регресу, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 12.03.2012р.