Рішення № 21988911, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/47622.02.12 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

позовною заявоюПриватного підприємства “ТІІС”, м.Дергаці Харківської області

до1) Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській

області, м.Харків

2) Черкасько-Лозівської сільської ради, с. Черкаська Лозова, Харківської області

3) Дергачівської районної ради, м. Дергачів, Харківської області

4) Харківська обласна рада, м. Харків

5) Дергачівська районна державна адміністрація

6) Управління Держкомзему в Дергачівську районі

за участю Третьої особи на стороні Відповідача:

Управління Казначейства у Дергачівському районі Харківської області

простягнення195 499, 00 грн.

Суддя - Ягічева Н.І.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (дов. №б/н від 01.10.2011р.);

від Відповідача-1не зявились;

від Відповідача-2не зявились;

від Відповідача-3не зявились;

від Відповідача-4ОСОБА_2 (дов. № 01-37/2024 від 23.11.2011р.)

від Відповідача-5не зявились;

від Відповідача-6не зявились;

від Третьої особи - 1не зявились;

від Третьої особи -2 не зявились;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “ТІІС” звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління державного казначейства України у Харківській області, про стягнення з державного бюджету України, розпорядником коштів якого є Головне управління державного казначейства України у Харківські області, сплачену Позивачем оренду плату у розмірі 93868, 46 грн. у якості застосування правового наслідку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007р., укладеного між Дергачівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством “ТІІС”, а також просить стягнути з державного бюджету України, розпорядником коштів якого є Відповідач суму 101631, 00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2011р. порушено провадження у справі №5740/11, залучено до участі у справі в якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідачів Управління казначейства у Дергачівському районі та Дергачівську районну державну адміністрацію, розгляд справи призначено на 21.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. відкладено розгляд справи на 03.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2011р. відкладено розгляд справи на 17.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2011р. задоволено клопотання Позивача та залучено до участі справи Відповідачів: 2) Черкасько-Лозівську сільську раду, 3) Дергачівську районну раду, 4) Харківську обласну раду, розгляд справи відкладено на 09.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2011р. відкладено розгляд справи на 17.11.2011р.

Представник Позивача, за вх. №23314 від17.11.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд:

1. У якості застосування правового наслідку надійності договору оренди земельної ділянки стягнути на користь Позивача 93868, 46 грн. з бюджетного рахунку Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками державної власності.

2. Стягнути на користь Позивача 60978, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Черкасько-Лозівській сільській раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути на користь Позивача 15245, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Дергачівській районній раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

4. Стягнути на користь Позивача 25408, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Харківській обласній раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Також, представник Позивача за вх. №43268 від 17.11.2011р. звернувсь до суду з клопотанням про залучення в якості Відповідача 5 - Дергачівську районну державну адміністрацію та в якості Відповідача 6 - Управління Держкомзему в Дергачівську районі, та клопотання про витребування у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області відомості щодо бюджетних рахунків, яких підлягають поверненню орендна плата за землю, а також витрати сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою від 17.11.2011 року господарський суд Харківської області направив матеріали справи за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

29.11.2011 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого, справу передано новий розгляд судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011р. прийнято справу № 5023/5740/11 до провадження та присвоєно їй № 55/476, розгляд справи призначено на 18.01.2012р.

19.12.2011р. від Відповідача -2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача у повному обсязі.

19.12.2011р. від Відповідача 5 надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача у повному обсязі.

13.01.2012р. від Відповідача-1 на виконання ухвали суду надійшли відомості щодо бюджетних рахунків, з яких підлягають поверненню орендна плата за землю та витрати сільськогосподарського виробництва та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача-1.

18.01.2012р. від Позивача надійшли письмові пояснення по суті справи. Крім того, Представник Позивача заявив клопотання про доручення до матеріалів справи відповіді Головного управління Казначейства у Харківській області про відмову добровільно повернути кошти, а також відповіді Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області щодо відсутності факту проектування чи забудови Позивачем відповідної земельної ділянки.

Крім того, Позивач просив суд витребувати від Черкасько-Лозівської сільської ради та Дергачівської районної державної адміністрації відомості, щодо того, чи звертався та чи отримував Позивач дозволів, узгоджень тощо на проведення будівельних чи підготовчих робіт та чи подавав на затвердження будь-якої проектної документації щодо забудови земельної ділянки площею 2,6388 га для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, а вказані земельна ділянка є вільною. Разом із клопотанням Позивач надав для залучення копію листа Головного управління Державного казначейства України у Харківській області від 23.11.2011р. № 15-15/155-11399 та копію листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 05.12.11р. № 7/20-2482.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. відкладено розгляд справи на 08.02.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2012р. від Відповідача-4 надійшла телеграма відповідно до якої, останній просив не розглядати справу без участі представника та відкласти розгляд справи.

08.02.2012р. від Відповідача -3 надійшла телеграма, відповідно до якої останній повідомив про надіслання відзиву на позовну заяву на адресу суду по пошті.

В судовому засіданні 08.02.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 22.02.2012р.

13.02.2012р. від Відповідача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.02.2012р. від Відповідача-1 надішли письмові пояснення по справі.

13.02.2012р. від Відповідача-5 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та надав інформацію на вимогу ухвали суду.

13.02.2012р. від Відповідача-3 надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.02.2012 від Відповідача-4 надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач-4 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.02.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.02.2012р. представник Відповідача-4 заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представники Відповідача-1,Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-5, Відповідача-6, Третьої особи-1 та Третьої особи-2 в судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3, Відповідача-5, Відповідача-6, Третьої особи-1 та Третьої особи-2 про місце, дату та час проведення судового засідання.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до позовом до суду про стягнення з бюджетного рахунку Державного бюджету України, розпорядником коштів якого є Головне управління Казначейства у Харківській області, сплачену ПП «ТІІС»орендну плату у розмірі 93868,46 грн. у якості застосування правового наслідку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, посилаючись на таке:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2011р. у справі № 67/184-10 за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Національного наукового Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»до Приватного підприємства «ТІІС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дергачівська районна державна адміністрація про визнання договору оренди недійсним, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 28.09.07 р. Дергачівською районною державною адміністрацією з Приватним підприємством «ТІІС», відносно земельної ділянки площею 2,6388 га для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району, скасовано його державну реєстрацію за № 040769300091 від 29.10.07 року в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах».

28.09.2007 р. Дергачівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "ТІІС" (Орендар) укладено договір оренди землі, який прошов державну реєстрацію 29.10.07р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №04076930009.

Відповідно до умов вказаного договору Орендодавець на підставі розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 14.08.2007 р. № 515 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «ТІІС»на території Дергачівського району»надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів, яка знаходиться на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району, за межами населеного пункту, загальною площею 2,6388 га строком на 25 років.

Земельна ділянка загальною площею 2,6388 га, яка надавалася в оренду Приватному підприємству «ТІІС», перебуває у постійному користуванні ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»відповідно до державного акту на право користування землею Б № 054004, який було видано на підставі розпорядження Ради Міністрів України від 06.08.1955 року №901 Р.С., знаходиться в санітарно-захисній зоні прискорювача електронів ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та відповідно до ст.114 Земельного кодексу України, не може використовуватись для вказаних цілей. Вилучення вказаної земельної ділянки із користування ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»в установленому порядку не проводилось, будь-яких погоджень щодо надання в оренду спірної земельної ділянки з боку ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»не було, що є порушенням ст.ст. 149, 151 Земельного кодексу України.

Вказано, що при наданні в оренду відповідачу земельну ділянку площею 2.6388 га для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Дергачівською районною державною адміністрацією порушено приписи ст. 114 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного, суди дійшли висновку, що договір оренди земельної ділянки площею 2,6388 га для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів на території Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району, який пройшов державну реєстрацію 29.10.07р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №04076930009, не відповідає вимогам закону й визнали цього недійсним.

Позивач зазначає, що у процесі розробки землевпорядної та іншої документації в цілях укладення вищевказаного договору оренди на виконання вимог Земельного кодексу України Позивачу було нараховано до сплати 101631,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, що підтверджується розрахунковою відомістю. При чому згідно вимог законодавства, такі втрати були сплачені на відповідні бюджетні рахунки: Черкасько-Лозівської сільської ради 60% - 60978,00 грн. (квитанція №РL13390 від 19 листопада 2007р.), банк отримувача - ГУДКУ у Харківській області; Дергачівської районної ради 15% - 15245,00 грн. (квитанція №РL13388 від 19 листопада 2007р.), банк отримувача - ГУДКУ у Харківській області; Харківської обласної ради 25% - 25408,00 грн. (квитанція №РL13392 від 19 листопада 2007р.), банк отримувача - ГУДКУ у Харківській області.

На виконання укладеного договору оренди земельної ділянки площею 2.6388 га., визнаного недійсним, Позивач сплатив у якості орендної плати 4296,68 грн. (квитанція №РL11895 від 14.11.2007р.), 6654,02 грн. (квитанція №104 від 26.12.2007р.), 466,50 грн. (платіжне доручення №1 від 29.02.2008р.), 8547,00 грн. (квитанція №5822/з147 від 19.05.2008р.), 11042,46 грн. (квитанція №091кп12 від 08.08.2008 р.), 9990,00 грн. (квитанція №6 від 18.02.2009 р.), 10363,52 грн. (квитанція №5821/з103 від 07.05.09р.), 10176,74 грн. (квитанція №5822/з20 від 11.09.09р.), 2694,30 грн. (квитанція №5821/з27 від 18.02.10р.), 2694,30 грн. (квитанція №5821/з48 від 18.03.10р.), 2694,30 грн. (квитанція №5821/з105 від 19.04.10 р.), 2694,30 грн. (квитанція №5823/з111 від 17.05.10 р.), 2694,30 грн. (квитанція № 5823/з16 від 22.06.10р.), 2694,30грн. (квитанція № 5823/з121 від 20.07.10р.), 2694,30 грн. (квитанція №5823/з13 від 20.08.10р.), 2694,30 грн. (квитанція № 5823/з56 від 21.09.10р.), 2694,30 грн. (квитанція № 5824/з10 від 25.10.10р.), 2694,24 грн. (квитанція № 5823/з31 від 20.12.10р.), 5388,60 грн. (квитанція № 5824/з10 від 23.11.10р.), разом 93868,46 грн.

Вказані суми зараховані до Державного бюджету України, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій.

У звязку з визнанням недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,6388 га, що укладений 28.09.07р. Дергачівською районною державною адміністрацією з Позивачем, останній звернувся до суду з вимогами про стягнення на користь Позивача 60978, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Черкасько-Лозівській сільській раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва; стягнення на користь Позивача 15245, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Дергачівській районній раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та стягнення на користь Позивача 25408, 00 грн. з бюджетного рахунку, відкритого у Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області за рахунок надходжень Харківській обласній раді у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва сплачену ПП «ТІІС»орендну плату у загальному розмірі 93868,46 грн. у якості застосування правового наслідку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Відповідачі проти позовних вимог заперечували посилаючись на те, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Крім того, відповідно до квитанції № RL 13392 від 19.11.2007р., за якою позивач проводив відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва розрахунковий рахунок №31517901700001 на який позивач перерахував 25% втрат с/г і л/г виробництва ніколи не належав обласній раді. Окрім того, отримувачем коштів було Управління держказначейства у Харківській області, Код отримувача: 24134432, Код бюджетної класифікації (КБК) 21110000.

За даними Головного управління держказначейства у Харківській області № 10-23/3-406 від 14.01.2011 та № 24-20/11 від 17.01.2007 року вищезазначений р/р на який проводилось позивачем відшкодування втрат не рахується за Харківською обласною радою.

Також згідно довідки обласної ради № 01-27/1943 від 07.11.2011р. станом на теперішній час Код ЄДРПОУ обласної ради 24283333, а код бюджетної класифікації (КБК) 21110000 також не обліковується за обласною радою.

За кодом бюджетної класифікації 21110000 - це надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва і є неподатковими надходженнями до Доходів обласного бюджету.

Згідно з Бюджетним кодексом України п.23 ст. 2 - доходи бюджету це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»при визначенні повноважень у галузі бюджету і фінансів вказано, що місцева державна адміністрація складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання, звітує перед відповідною радою про його виконання.

Відповідно до п. 11 ст.2 Бюджетного Кодексу України - бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету та є сукупністю грошових коштів, які розподілені через бюджетну систему України та ідентифікуються на рахунках Державного казначейства. Розподіляються кошти через доходну частину бюджету (ст.9 Кодексу), а перерозподіляються через видаткову частину (ст.10 Кодексу). Бюджетні кошти використовуються тільки на потреби, визначені бюджетним призначенням й бюджетними асигнуваннями. Поточний контроль використання бюджетних коштів здійснює Державне казначейство України.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюють територіальні органи Держказначейства, в межах функцій визначених ст. 43 Бюджетного Кодексу України.

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Держказначейства здійснюють таке обслуговування бюджетів, як за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету, встановлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Держказначейства, здійснюють розподіл платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів та ін.

Відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин - втрати с/г та л/г виробництва підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у розмірах:- 25% обласним радам.

За чинною на цей час ст. 209 Земельного кодексу України втрати с/г та л/г виробництва зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України -пп.4 п. 2 ст.69 Бюджетного Кодексу України- до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.

Окрім того, згідно зазначеної статті, кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат с/г та л/г виробництва використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Відповідно до ст. ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, вносять зміни до них, затверджують звіти про їх виконання здійснюють розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій між районними бюджетами, а складання та виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетного Кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

В своїх позовних вимогах Позивач просить стягнути з бюджетного рахунку Державного бюджету України сплачену орендну плату у якості застосування правового наслідку визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та кошти втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.З ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ГК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Судом встановлено, що Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2011р. у справі № 67/184-10 за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Національного наукового Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»до Приватного підприємства «ТІІС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дергачівська районна державна адміністрація про визнання договору оренди недійсним, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що укладений 28.09.07 р. Дергачівською районною державною адміністрацією з Приватним підприємством «ТІІС», відносно земельної ділянки площею 2,6388 га для будівництва та обслуговування складських приміщень непродовольчих товарів на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району, скасовано його державну реєстрацію за № 040769300091 від 29.10.07 року в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах».

Питання відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва врегульовано главою 36 Земельного кодексу України.

Так, ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України визначено, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279, а саме: під втратами сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва слід розуміти виведення відповідних земель із сільськогосподарського та лісогосподарського обороту у зв'язку зі зміною їхнього цільового призначення, а також обмеження можливості ефективного господарювання на землі у зв'язку зі встановленням різного роду обмежень та погіршенням її якості через діяльність фізичних та юридичних осіб.

Норми Земельного кодексу України відображають принцип пріоритетності використання земель для потреб сільського та лісового господарства, закріплений у ст. 23 Земельного Кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству, власнику (користувачу) негативних наслідків соціально - економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення до інших категорій земель, внаслідок втрати ними функції головного засобу виробництва у сільськогосподарському і лісовому господарстві, вибуття з господарського обігу.

Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Судом встановлено, що з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 28.07.2007 Позивачу було надано в користування земельну ділянку у здійсненні підприємницької діяльності не пов'язаної з сільськогосподарським та лісогосподарським використанням. Лише відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва надало можливість Позивачу використовувати надану в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням зазначеним в договорі оренди землі.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затверджену Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011. основними завданнями Казначейства України, зокрема, є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (п.3); Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, здійснює у межах повноважень контроль за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності (п.4).

Позивач посилається на те, що втрати сільськогосподарського виробництва є безпідставно одержаними платежами (за підставами, які згодом відпали) - ст.1212 ЦК України тими суб'єктами, на рахунки яких кошти були зараховані, а саме -

1)Черкасько-Лозівської сільської ради,

2)Дергачівської районної ради,

3)Харківської обласної ради

й зараховані до місцевого та державного бюджетів, рахунками яких відповідно розпоряджаються:

1)Управління Казначейства у Дергачівському районі та

2)Головне управління Казначейства у Харківській області.

Вказане підтверджується зокрема й листом Управління Державної казначейської служби у Дергачівському районі Харківської області, відповідно до якого встановлено, що Позивачем було сплачено кошти на рахунок 33215848700215 по коду бюджетної класифікації 21110000 «Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва», одержувач Місцевий бюджет Черкасько-Лозівської с/р, код 241343ё4, МФО 851011, Банк ГУДКУ в Харківській області.

Кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва підлягають розподілу між бюджетами, а саме: 60% - належить місцевому бюджету Черкасько-Лозівської с/р., 15 % - належить районному бюджету Дергачівського району, 25% - належить обласному бюджету Харківської області.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спеціальним Законом, який містить норми щодо недійсності договорів оренди та наслідків такої недійсності є Закон України «Про оренду землі».

Статтею статті 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Листом Вищого господарського суду від 01.01.2010 «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, повязаних із земельними правовідносинами», визначено, що визнаючи спірний договір недійсним, суди мають враховувати положення Цивільного кодексу щодо моменту, з якого угода вважається недійсною, а саме: угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо із змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Зазначено зумовлено тим, що за угодами про оренду землі неможливе застосування реституції, таким чином вимога Позивача, щодо повернення сплаченої суми орендної плати та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є неправомірною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача у повному обсягу.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ТІІС», (код ЄДРПОУ 34634426) у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 27.02.2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева