Рішення № 21988736, 15.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/16/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Справа № 5009/790/12

Суддя Соловйов В.М.

м. Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 326 “Будівельник - 27” (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 17, ідентифікаційний код 20513718)

про стягнення 16 794, 62 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, провідний юрисконсульт, довіреність №134 від 01.11.2011р.

від відповідача: не зявився

КП “Водоканал” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЖБК № 326 “Будівельник - 27” про стягнення боргу в сумі 16794,62 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 896/1 від 25.10.2010р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 29.02.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, ГК України, ст.1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/790/12 (провадження № 3/16/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.03.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 15.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 19.03.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 15.03.2012р. представник позивача надав заяву від 14.03.2012р. про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача ЖБК № 326 “Будівельник - 27” на його користь заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 896/1 від 25.10.2010р. у розмірі 13919,62 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 14 Розяснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 “Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України, щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача від 14.03.2012р. про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації 896/1 від 25.10.2010р.

За період з вересня по грудень 2011р. позивач надавав послуги відповідачу з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації на загальну суму 19279,31 грн., що підтверджується актами-рахунками (а.с. 17-21).

Відповідно до п.п.3.2.1, розділу 5 (п. 5.1) договору № 896/1 відповідач своєчасно і в повному обсязі оплату за надані послуги не здійснив, сплативши лише 5359,69 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 13919,62 грн.

Також представник позивача в судовому засіданні надав акт звірки взаємних розрахунків, який скріплено підписами та печатками сторін та відповідно до якого станом на 29.02.2012р. заборгованість відповідача складає 13919,62 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. № 13328911, станом на 15.03.2012р. місцезнаходження юридичної особи ЖБК № 326 “Будівельник - 27” є: 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 17.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали суду від 01.03.2012р. про порушення провадження у справі направлена відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, до канцелярії господарського суду зазначена копія не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП “Водоканал” (Водоканал) та ЖБК № 326 “Будівельник - 27” (Абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 896/1 від 25.10.2010р., за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам:

ЖБК по вул. Ладозькій, 17;

Субабонент Спицин А.В. (п. 1.1 Договору).

Згідно розділу 2 Договору, договір укладається з 25.10.2010р. по 25.10.2013р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його перенесення не було письмово заявлено однієї із Сторін. Відносини Сторін до укладення нового Договору регулюється даним Договором.

Доказів про припинення договору сторони не надали.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами-рахунками з вересня по грудень 2011 року на загальну суму 19279,31 грн., а саме акт-рахунок № 896/1 від 01.09.2011р. на суму 4030,61 грн., акт-рахунок № 896/1 від 03.10.2011р. на суму 4050,90 грн., акт-рахунок № 896/1 від 01.11.2011р. на суму 3995,45 грн., акт-рахунок № 896/1 від 01.12.2011р. на суму 3742,97 грн. та акт-рахунок № 896/1 від 20.12.2011р. на суму 3459,38 грн. (а.с. 17-21).

Відповідно до п.п. 3.2.1 Договору, абонент зобовязується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, основним документом на оплату є акт-рахунок.

Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення 1-3 числа кожного місяця.

Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт-рахунок.

На протязі 3-х робочих днів з дня виписки акту-рахунку абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку.

Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та в акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою.

Оформлений таким чином акт-рахунок є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання та здійснив часткову оплату за надані послуги в сумі 5359,69 грн., що підтверджується зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 24.10.2011р. за поточний рік на суму 12,86 грн., банківською випискою від 09.11.2011р. на суму 488,26 грн., банківською випискою від 26.01.2012р. на суму 1463,00 грн., списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за збір абонентської плати та збір заощаджувальних кас за листопад 2011р. на суму 118,55 грн., зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 23.11.2011р. за поточний рік на суму 12,86 грн., списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за збір абонентської плати та збір заощаджувальних кас за грудень 2011р. на суму 53,90 грн. та 56,14 грн., зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 19.12.2011р. за поточний рік на суму 32,11 грн., списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за збір абонентської плати та збір заощаджувальних кас за січень 2012р. на суму 110,21 грн., зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 31.01.2012р. за поточний рік на суму 136,80 грн., банківською випискою від 29.02.2012р. на суму 2875,00 грн. (а.с. 25-51).

Таким чином, станом на 15.03.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 13919,62 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків водопостачання та водовідведення за договором № 896/1 за період з вересня 2011р. по грудень 2011р. від 29.02.2012р.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 896/1 від 25.10.2010р. (а.с.8-11).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобовязаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу (п.5.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобовязання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 896/1 від 25.10.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ЖБК № 326 “Будівельник - 27” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 13919,62 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 326 “Будівельник - 27” (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 17, ідентифікаційний код 20513718) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р № 2600204572001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ідентифікаційний код 03327121) 13 919 (тринадцять тисяч девятсот девятнадцять) грн. 62 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 19.03.2012р.