Рішення № 21988677, 13.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/10/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.12 Справа № 5009/536/12

Суддя Мірошниченко М.В.

за позовом Запорізького обласного управління водних ресурсів ( 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альма, лтд»(69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105/311)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 довіреність № 04/29 від 21.11.2011 р.,

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне управління водних ресурсів звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альма, лтд» суми 5553,96 грн. боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.06.2009 р. та суми 128,60 грн. пені за порушення виконання грошового зобовязання.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.06.2009 р., за період з червня 2011 р. по грудень 2011 р. надав відповідачу послуги на загальну суму 5553,96 грн., що підтверджується Актами прийняття-здачі наданих послуг: № 950 від 07.07.2011 р.; № 970 від 08.08.2011 р.; № 1161 від 17.08.2011 р.; № 1181 від 17.08.2011 р.; № 1376 від 15.09.2011 р.; № 1397 від 16.09.2011 р.; № 1564 від 18.10.2011 р., № 1585 від 18.10.2011 р., № 1670 від 14.11.2011р.; № 1691 від 14.11.2011 р.; № 1768 від 14.12.2011 р.; № 1737 від 05.12.2011 р. Проте, виставлені на оплату рахунки відповідач залишив несплаченими, у звязку з чим у нього утворився основний борг за Договором в сумі 5553,96 грн. Направлена на адресу відповідача претензія з вимогою сплатити заборгованість, була залишено останнім без задоволення. За порушення строку виконання грошового зобовязання, на підставі п. 2.2.3 Договору відповідачу нарахована пеня в сумі 128,60 грн. Посилаючись на приписи статей 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13.03.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

До початку судового розгляду справи від позивача надійшла заява (вих. № 04/519 від 29.02.2012 р.), згідно якої, позивач, в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, і остаточно просить стягнути з відповідача основний борг за Договором за період з червня 2011 р. по січень 2012 р. включно в загальній сумі 6528,54 грн., та відповідно пеню в сумі 274,92 грн.

Враховуючи те, що заява позивача подана до початку судового розгляду справи, узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України та зважаючи, що договірні відносини між сторонами вже припинені у звязку із розірванням 21.12.2011 р. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.06.2009 р., заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ТОВ фірма «Альма, лтд»вимоги суду, викладені в ухвалі від 08.02.2012 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 08.02.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 13.03.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 10.02.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, встановлені статтею 87 ГПК України, і майже за місяць до дати судового засідання.

До того ж, згідно долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції рекомендований лист, направлений судом на адресу відповідача, вручено його уповноваженому представнику 22.02.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був обізнаний.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 13.03.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.06.2009 р. між Запорізьким обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства (Балансоутримувачем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю (надалі Договір), за умовами якого, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105 (Будівля) загальною площею 3280,8 м2, корисною площею 2100,2 м2, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття, утримання обслуговуючого персоналу площ загального користування, ремонт і технічне обслуговування площ загального користування та приладів і обладнання мереж тепло-, водо-, електропостачання, каналізаційної мережі та іншого сантехнічного обладнання, податок на землю, надалі -комунальні та експлуатаційні витрати).

Теплопостачання, вивіз сміття, ремонт і технічне обслуговування площ загального користування та приладів і обладнання мереж тепло-, водо-, електропостачання, каналізаційної мережі та іншого сантехнічного обладнання, податок на землю, утримання обслуговуючого персоналу площ загального користування розподіляються між Балансоутримувачем та Орендарем пропорційно до займаної ним корисної площі в цій Будівлі, водопостачання і водовідведення - пропорційно кількості працівників згідно затвердженого штатного розпису, електроспоживання - пропорційно очікуваному споживанню електроенергії згідно даних картки обліку електроприладів та розрахунку очікуваного споживання.

Орендар користується приміщенням, яке складається з кімнати № 44; 45, корисною площею 31,6 м2, розміщеному на першому поверсі адміністративної Будівлі (орендоване приміщення).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Орендар зобовязаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Приміщення і Будівлі в цілому, а також за комунальні та експлуатаційні витрати згідно рахунків, виписаних Балансоутримувачем та актів прийняття-здачі наданих послуг.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки платежу.

Пунктом п. 5.1 Договору сторони встановили, що цей Договір діє з 01.06.2009 р. по 01.05.2012 р.

Згідно Додаткової угоди б/н від 21.12.2011 р. договір про відшкодування витрат балансоутримувача на технічне обслуговування та надання комунальних послуг орендарю б/н від 01.06.2009 р. сторонами розірвано. При цьому, сторони узгодили, що зобовязання, припинені даним Договором, виконання яких Сторонами вже почалося, повинні бути виконані.

З боку позивача зобовязання за Договором були виконані належним чином, що підтверджується двосторонніми Актами прийняття-здачі наданих послуг: Акт № 950 від 07.07.2011 р. на суму 33,13 грн.; № 970 від 08.08.2011 р. на суму 837,49 грн.; № 1161 від 17.08.2011 р. на суму 33,13 грн.; № 1181 від 17.08.2011 р. на суму 957,59 грн.; № 1376 від 15.09.2011 р. на суму 33,13 грн.; № 1397 від 16.09.2011 р. на суму 938,24 грн.; № 1564 від 18.10.2011 р. на суму 33,13 грн., № 1585 від 18.10.2011 р. на суму 691,40 грн., № 1670 від 14.11.2011р. на суму 62,99 грн.; № 1691 від 14.11.2011 р. на суму 611,51грн.; № 1768 від 14.12.2011 р. на суму 778,60 грн.; № 1737 від 05.12.2011 р. на суму 543,62 грн.; № 2 від 18.01.2012 р. на суму 452,54 грн. та № 3 від 18.01.2012 р. на суму 522,04 грн. Всього на суму 6528,54 грн.

Проте, з боку відповідача, договірні зобовязання належним чином виконані не були. Виставлені на оплату рахунки залишились несплаченими.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, у останнього утворився основний борг за Договором в сумі 6528,54 грн.

30.01.2012 р. на адресу відповідача була направлена Претензія (вих. № 04/288) з вимогою протягом 10-днів з моменту отримання Претензії сплатити заборгованість.

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ Фірма “Альма, лтд” на користь Запорізького обласного управління водних ресурсів суми 6528,54 грн. основного боргу та суми 274,92 грн. пені стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобовязувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обовязками. На виконавця покладено обовязок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобовязаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду (червня 2011 р. січня 2012 р.) Запорізьким обласним управлінням водних ресурсів було надано ТОВ Фірма “Альма, лтд” послуги за договором від 01.06.2009 р.

За умовами пункту 2.2.3 Договору Орендар зобовязаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Приміщення і Будівлі в цілому, а також за комунальні та експлуатаційні витрати згідно рахунків, виписаних Балансоутримувачем та актів прийняття-здачі наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що впродовж спірного періоду позивач належним чином виконував свої договірні зобовязання. Долучені до матеріалів справи Акти прийняття-здачі наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача лист з вимогою погасити заборгованість протягом 10-ти днів з моменту отримання Претензії. Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договору не виконав, вартість наданих послуг не оплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з червня 2011 р. по січень 2012 р., відповідачу були надані послуги на загальну суму 6528,54 грн.

Доказів погашення суми боргу за отримані послуги відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з ТОВ Фірма “Альма, лтд” суми 6528,54 грн. основного боргу правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”(далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 2.2.3 Договору сторонами обумовлено, що при несвоєчасному внесенні плати, Орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки платежу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне внесення орендної плати заявлені правомірно.

Розрахунок пені судом перевірено. Вимога про стягнення пені задовольняється у заявленому розмірі (274,92 грн.).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б спростувати доводи позивача.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького обласного управління водних ресурсів, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма, лтд” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105, ЄДР 20474869) на користь Запорізького обласного управління водних ресурсів (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 105, ЄДР 01038818, р/р № 35217004004012; 35227005004012 в ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015) суму 6528 (шість тисяч пятсот двадцять вісім) грн. 54 коп. основного боргу, суму 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 92 коп. пені та суму судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.03.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко