Рішення № 21987954, 19.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2012 р.

Справа № 5004/206/12 за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго", м. Луцьк

до відповідача: комунального підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк

про стягнення 800 341 грн. 06 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. начальник юридичного відділу ПАТ "Волиньобленерго" (дов. №19/26-54 від 05.01.2012р.), ОСОБА_2. юрисконсульт Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" (дов. №19/26-110 від 05.01.2012р.)

від відповідача: ОСОБА_3. начальник відділу юридичного забезпечення та роботи з кадрами (дов. №04 від 04.01.20111р.)

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Луцькводоканал" 803914,40 грн., в тому числі 326593,82 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті спожитої у період з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. активної електричної енергії (за період прострочки платежів з 01.03.2011р. по 31.01.2012р.), поставленої у відповідності до укладеного між сторонами договору №529-0360000 від 16.03.2005р., 287764,78 грн. суми інфляційних нарахувань (за період з 01.05.2010р. по 31.01.2012р.) та 189555,67 грн. трьох процентів річних (за період з 01.05.2010р. по 31.01.2012р.), нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України із врахуванням заборгованостей по оплаті електричної енергії спожитої у період з грудня 2009 року по грудень місяць 2011 року включно.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання №02-11/683 від 16.03.2012р.(том 2 а.с. 7) про уточнення предявлених до відповідача позовних вимог в якому, посилаючись на допущені при підготовці позовної заяви та поданні її до господарського суду арифметичні помилки, просить суд стягнути з КП "Луцькводоканал" 800341,06 грн., в тому числі 326593,85 пені, 287764,77 грн. інфляційних нарахувань та 185982,44 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Зазначене клопотання сторони було розглянуто в судовому засіданні та задоволене, у звязку з чим спір господарським судом вирішується виходячи з нової загальної ціни позову, котра становить 800341,06 грн.

При цьому суд виходив також і з того, що зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно пункту 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обовязково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Комунальне підприємство "Луцькводоканал" у письмовому поясненні від 19.03.2012р. (том 2 а.с. 13-15) та представник відповідача в судовому засіданні з приводу предявлених до підприємства позовних вимог не заперечили, засвідчивши факт укладення КП "Луцькводоканал" з Луцькою міською філією ПАТ "Волиньобленерго" договору про постачання електричної енергії №529-0360000 від 16.03.2005р., постачання позивачем на виконання умов вказаної угоди у період грудня 2009 року грудня 2011 року електричної енергії загальною вартістю 24539617,15 грн., проведення відповідачем лише часткової оплати отриманої електроенергії та наявності у підприємства на даний час заборгованості по оплаті останньої у розмірі 10185464,22 грн.

Поруч з цим відповідачем було зауважено, що наявність вказаної заборгованості зумовлена важким фінансовим становищем підприємства та неможливістю вчасно здійснити розрахунки за відпущену позивачем та отриману відповідачем електричну енергію, котрі, в свою чергу, викликані неналежним виконанням зобовязань перед підприємством по поверненню заборгованостей з бюджетів, відшкодуванню наданих пільг та субсидій, зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними особами, наявністю заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, а також іншими незалежними від КП "Луцькводоканал" чинниками.

Одночасно з цим посилаючись на ті обставини, що виникнення заборгованості по оплаті спожитої активної електричної енергії (за прострочення оплати з якої позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та проценти річних) викликано виключно важким фінансовим становищем, в якому опинилось підприємство (зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними та юридичними особами, неплатежами зі сторони держави, значним податковим навантаженням на підприємство та невідповідністю чинних тарифів на послуги з водопостачання фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання води), засвідчуючи, що КП "Луцькводоканал", котре незважаючи на вкрай важкий фінансовий стан та відсутність обігових коштів, продовжує надавати мешканцям міста Луцька та приміських сіл послуги з водопостачання якісно і безперебійно, є комунальним підприємством, основним видом діяльності котрого є забезпечення питною водою та приймання стічних вод до міської комунальної каналізаційної мережі, що надаються мешканцям і юридичним особам міста Луцька та приміських сіл, основними споживачами послуг підприємства (80%) є населення, яке має значну заборгованість по оплаті послуг, абоненти-фізичні особи згідно з положеннями законодавчих актів України були звільнені від сплати пені за несвоєчасну оплату послуг, представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання №464 від 19.03.2012р. (том 2 а.с. 9-10) про максимальне зменшення комунальному підприємству розміру належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову та необхідність задоволення останнього.

Викладена позиція суду повязана з наступними встановленими обставинами:

16 березня 2005 року між Луцькою міською філією відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" (на даний час публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго"), м. Луцьк та комунальним підприємством "Луцькводоканал", м. Луцьк було укладено договір про постачання електричної енергії за №529-0360000 з додатками (том 1 а.с. 32-41).

Згідно умов зазначеної угоди Луцькою міською філією ПАТ "Волиньобленерго" було взято на себе зобовязання щодо продажу електричної енергії КП "Луцькводоканал", а останнім, відповідно, зобовязання щодо оплати використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших повязаних з виконанням цієї угоди платежів.

Виходячи із положень пункту 8.1. договору №529-0360000 від 16.03.2005р. оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на відповідні рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідно до пункту 2 котрого, постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути сплачений останнім протягом трьох операційних днів від дня отримання вказаного рахунку.

Аналогічно це підтверджується пунктом 8.5. договору №529-0360000 від 16.03.2005р., з котрого вбачається, що остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів від дня отримання споживачем електричної енергії рахунку.

На виконання умов вказаного договору продаж електричної енергії Луцькою міською філією ПАТ "Волиньобленерго" КП "Луцькводоканал" здійснювався впродовж періоду з 01.12.2009р. по 31.12.2011р.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у період грудня 2009 року, червня 2010 року, вересня грудня місяців 2010 року, січня лютого місяців 2011 року, квітня грудня місяців 2011 року було відпущено, а останнім отримано та використано активної електричної енергії на загальну суму 24539617,15 грн., зокрема, грудень 2009 року на суму 1173911,63 грн.; червень 2010 року на суму 1279498,73 грн., вересень 2010 року на суму 1247890,56 грн.; жовтень 2010 року на суму 1323187,01 грн., листопад 2010 року на суму 1311947,84 грн., грудень 2010 року на суму 1338619,55 грн., січень 2011 року на суму 1425705,58 грн., лютий 2011 року на суму 1422436,09 грн., квітень 2011 року на суму 1580091,06 грн., травень 2011 року на суму 1452629,23 грн., червень 2011 року на суму 1392980,65 грн., липень 2011 року на суму 1545140,33 грн., серпень 2011 року на суму 1453301,24 грн., вересень 2011 року на суму 1290287,06 грн., жовтень 2011 року на суму 1702261,55 грн., листопад 2011 року на суму 1783661,89 грн., грудень 2011 року на суму 1816067,15 грн.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками за активну електричну енергію за звітні періоди (том 1 а.с. 42-79).

Комунальне підприємство "Луцькводоканал" взяті на себе згідно угоди №529-0360000 від 16.03.2005р. з додатками зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущеної останнім електричної енергії (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконало, її вартість в повному обсязі не оплатило.

У звязку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 10185464,22 грн., що включає в себе загальну вартість проданої у звітні періоди активної електроенергії 24539617,15 грн. за мінусом здійснених протягом звітних періодів оплат 14354152 ,93 грн.

Наявними у матеріалах справи документами повністю підтверджується те, що на день подання позову до суду та на час розгляду справи судом, заборгованість відповідача становила: за грудень 2009 року 521385,15 грн.; червень 2010 року 532007,72 грн., вересень 2010 року 207157,85 грн.; жовтень 2010 року 370012,28 грн., листопад 2010 року 499142,71 грн., грудень 2010 року 81612,13 грн., січень 2011 року 354520,95 грн., лютий 2011 року 79228,94 грн., квітень 2011 року 723006,65 грн., травень 2011 року 522408,15 грн., червень 2011 року 44256,82 грн., липень 2011 року 731626,12 грн., серпень 2011 року 889863,26 грн., вересень 2011 року 590406,40 грн., жовтень 2011 року 1292724,18 грн., листопад 2011 року 1264523,05 грн., грудень 2011 року 1481581,86 грн., а всього 10185464,22 грн., котра у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Крім того визначені суми заборгованості (як помісячна, так і загальна) підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 14.03.2012р. (том 2 а.с. 8).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про постачання електричної енергії з додатками предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги представлені суду документи та докази, котрими підтверджується факт укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії №529-0360000 від 16.03.2005р. з додатками, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу активної електричної енергії, отримання її підприємством "Луцькводоканал" та непроведення останнім всіх належних платежів та розрахунків, суд прийшов до висновку про беззаперечність існування у відповідача заборгованості по оплаті поставленої у період грудня 2009 року, червня 2010 року, вересня грудня місяців 2010 року, січня лютого місяців 2011 року, квітня грудня місяців 2011 року електричної енергії в розмірі 10185464,22 грн., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій виходячи із боргових зобовязань за відповідні періоди прострочки платежів.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання. Статтями 230, 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідачу у відповідності до п. 4.2.1. договору №529-0360000 від 16.03.2005р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті спожитої активної електричної енергії було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків, а також клопотання про уточнення позовних вимог, склала 326593,85 грн., в тому числі: за лютий 2011 року 5767,87 грн. (за період прострочки платежів з 01.03.2011р. по 31.01.2012р.), за квітень 2011 року 52634,88 грн. (за період прострочки платежів з 01.05.2011р. по 31.01.2012р.), за травень 2011 року 38031,31 грн. (за період прострочки платежів з 01.06.2011р. по 31.01.2012р.), за червень 2011 року 3699,87 грн. (за період прострочки платежів з 01.07.2011р. по 31.01.2012р.), за липень 2011 року 52969,73 грн. (за період прострочки платежів з 01.08.2011р. по 31.01.2012р.), за серпень 2011 року 51968,01 грн. (за період прострочки платежів з 01.09.2011р. по 31.01.2012р.), за вересень 2011 року 28354,86 грн. (за період прострочки платежів з 01.10.2011р. по 31.01.2012р.), за жовтень 2011 року 43435,53 грн. (за період прострочки платежів з 01.11.2011р. по 31.01.2012р.), за листопад 2011 року 31360,17 грн. (за період прострочки платежів з 01.12.2011р. по 31.01.2012р.), за грудень 2011 року 18371,62 грн. (за період прострочки платежів з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.).

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені суд вважає, що останні підставні, штрафні санкції нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства, положень укладеного між сторонами договору, фактичних обставин справи і підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

При цьому суд виходив з того, що пунктом 4.2.1. договору від 16.03.2005р. сторонами було визначено, що за несвоєчасне внесення платежів споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В даному випадку сторони у п. 4.2.1. договору від 16.03.2005р. встановили, що у разі порушення строків оплати електричної енергії відповідач сплачує позивачу відповідну пеню. Договір від 16.03.2005р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині пункту 4.2.1., не визнавався. Відповідач зобовязання щодо своєчасної оплати електричної енергії не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 287764,77 грн. загальної суми збитків від інфляції та 185982,44 грн. загальної суми трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.05.2010р. по 31.01.2012р., зокрема із боргових зобовязань за грудень 2009 року 69527,82 грн. інфляційних та 29302,04 грн. 3% річних; за червень 2010 року 64372,93 грн. інфляційних та 25598,45 грн. 3% річних , за вересень 2010 року 16572,63 грн. інфляційних та 8155,78 грн. 3% річних; за жовтень 2010 року 27750,92 грн. інфляційних та 13746,21 грн. 3% річних, за листопад 2010 року 35938,28 грн. інфляційних та 17517,86 грн. 3% річних , за грудень 2010 року 5223,18 грн. інфляційних та 2656,31 грн. 3% річних, за січень 2011 року 19144,13 грн. інфляційних та 10635,63 грн. 3% річних, за лютий 2011 року 3565,30 грн. інфляційних та 2194,53 грн. 3% річних, за квітень 2011 року 13014,12 грн. інфляційних та 16401,36 грн. 3% річних , за травень 2011 року 5224,08 грн. інфляційних та 10519,73 грн. 3% річних , за червень 2011 року 265,54 грн. інфляційних та 782,07 грн. 3% річних, за липень 2011 року 4389,76 грн. інфляційних та 11064,59 грн. 3% річних, за серпень 2011 року 5339,18 грн. інфляційних та 11190,34 грн. 3% річних, за вересень 2011 року 2952,03 грн. інфляційних та 6223,56 грн. 3% річних, за жовтень 2011 року 6463,62 грн. інфляційних та 9775,12 грн. 3% річних, за листопад 2011 року 5058,09 грн. інфляційних та 6443,87 грн. 3% річних, за грудень 2011 року 2963,16 грн. інфляційних та 3774,99 грн. 3% річних.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум збитків від інфляції та трьох процентів річних, перевіривши методику нарахування цих сум, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

Судом також встановлено, що нарахування позивачем відповідачу пені, інфляційних та процентів річних було здійснено виключно та з дотриманням і врахуванням положень договору №529-0360000 від 16.03.2005р. в частині строків для проведення розрахунків, а також конкретних дат отримання КП "Луцькводоканал" помісячних рахунків за активну електричну енергію.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому в повному обємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок комунального підприємства "Луцькводоканал".

Одночасно з цим позивачу у відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню з Державного бюджету України 71,47 грн. судового збору, надмірно сплаченого останнім згідно платіжного доручення №3699 від 23.02.2012р. при поданні позовної заяви до господарського суду (оригінал зазначеного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи том 1 а.с. 12).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Розглянувши клопотання відповідача, беручи до уваги те, що виникнення заборгованості по оплаті спожитої активної електричної енергії (за прострочення оплати з якої позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та проценти річних) викликано важким фінансовим становищем, в якому опинилось підприємство "Луцькводоканал" (зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними та юридичними особами, неплатежами зі сторони держави, значним податковим навантаженням на підприємство та невідповідністю чинних тарифів на послуги з водопостачання фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання води), враховуючи те, що КП "Луцькводоканал", котре незважаючи на вкрай важкий фінансовий стан та відсутність обігових коштів, продовжує надавати мешканцям міста Луцька та приміських сіл послуги з водопостачання безперебійно, є комунальним підприємством, основним видом діяльності котрого є забезпечення питною водою та приймання стічних вод до міської комунальної каналізаційної мережі, що надаються мешканцям і юридичним особам міста Луцька та приміських сіл, основними споживачами послуг підприємства (80%) є населення, яке має значну заборгованість по оплаті послуг, абоненти-фізичні особи згідно з положеннями законодавчих актів України були звільнені від сплати пені за несвоєчасну оплату послуг, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на 30 відсотків, та стягнення з комунального підприємства "Луцькводоканал" пені в розмірі 70 відсотків від загальної нарахованої суми, а саме 228615,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546, 549, 550, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, код ЄДРПОУ 03339489) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, р/р 260033011457 в філії Волинське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 303398, код ЄДРПОУ 00131512) 228615,70 грн. пені, 287764,77 грн. збитків від інфляції та 185982,44 грн. трьох процентів річних, а всього 702362,91 грн., 16006,82 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 97978,15 грн. пені в позові відмовити.

4. Публічному акціонерному товариству "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512) повернути з Державного бюджету України 71,47 грн. надмірно сплаченого згідно платіжного доручення №3699 від 23.02.2012р. при поданні позовної заяви до господарського суду судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

19.03.12