Рішення № 21987551, 12.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2012Справа №5002-28/364-2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смак та аромат», м. Сімферополь.

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь.

Про стягнення 33115,71 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, довіреність від 18.07.2011 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смак та аромат» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті товару в сумі 33115,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар.

Відповідач у судові засідання 14.02.2012 р. та 28.02.2012 р. зявився, проте просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву на позовну заяву.

12.03.2012 р. відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про відкладення розгляду справи від 28.02.2012 р.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у звязку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

2 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смак та аромат» (продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки (а. с.7).

Відповідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує напівфабрикати заморожені (пельмені, вареники і т.п.), надалі «Товар».

Згідно п. 6.1 договору оплата за кожну партію товару проводиться покупцем шляхом 100-відсоткової безготівкової оплати на протязі 5-ти календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар по наступним видатковим накладним: № РН-0000539 від 02.08.2010 на загальну суму 10000,00 грн.; № РН-0000554 від 05.08.2010 на загальну суму 9993,00 грн.; № РН-0000560 від 09.08.2010 на загальну суму 9998,65 грн.; № РН-0000573 від 12.08.2010 на загальну суму 9972,50 грн.; № РН-0000597 від 25.08.2010 на загальну суму 5569,70 грн.; № РН-0000611 від 30.08.2010 на загальну суму 10000,00 грн.; № РН-0000619 від 31.08.2010 на загальну суму 14125,93 грн. Всього поставлено товару на суму 69659,78 грн.

Проте, відповідач частково сплатив кошти за отриманий товар, а саме: по прибутковому касовому ордеру № 416 від 12.08.2010 суму 9972,50 грн., прибутковому касовому ордеру № 418 від 13.08.2010 суму 10000,00 грн., прибутковому касовому ордеру № 434 від 20.08.2010 суму 7000,00 грн., прибутковому касовому ордеру № 437 25.08.2010 суму 5569,70 грн., прибутковому касовому ордеру № 447 від 30.08.2010 суму 10000,00 грн., всього сплачено 42542,20 грн. У звязку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 27117,58 грн.

Також, позивачем був поставлений товар згідно наступних видаткових накладних: № РН-0000622 від 01.09.2010 на суму 19200,93 грн., № РН-0000635 від 03.09.2010 на суму 15527,60 грн., № РН-0000653 від 09.09.2010 на суму 38438,70 грн., № РН-0000694 від 23.09.2010 на суму 14330,90 грн.(а. с. 33-40). Всього на суму 87498,13 грн.

За цей період відповідачем оплачено товар на суму 80500,00 грн. згідно наступних прибутково касових ордерів: № 469 від 08.09.2010 на суму 4100,00 грн., № 471 від 09.09.2010 на суму 10000,00 грн., № 474 від 10.09.2010 на суму 8200,00 грн., № 478 від 13.09.2010 на суму 10000,00 грн., № 493 від 17.09.2010 на суму 9200,00 грн., № 505 від 23.09.2010 на суму 8000,00 грн., № 510 від 27.09.2010 на суму 10000,00 грн., № 514 від 28.09.2010 на суму 10000,00 грн., № 518 від 30.09.2010 на суму 11000,00 грн.(а. с. 41-50). Також, в рахунок погашення заборгованості відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 1000,00 грн. 19.10.2010 року.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 33115,71 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Виходячи з приписів частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 33115,71 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач не представив суду доказів відсутності з його боку заборгованості або контррозрахунок суми позову, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості по оплаті за товар у розмірі 33115,71 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються судом на відповідача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 12.03.2012 р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 19.03.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смак та аромат» (код ЄДРПО України 31336399) заборгованість в сумі 33115,71 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.