Постанова № 21987360, 14.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"14" березня 2012 р. Справа № 5023/4194/11 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.,

Жукової Л.В.,

Студенця В.І.,

за участю представників

сторін позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від18.10.2011

та на рішеннягосподарського суду Харківської області

від11.08.2011

у справі №5023/4194/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВВС"

доПублічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК"

простягнення 21 687,80 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС" (далі –ТОВ "ВВС") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" про стягнення 21 687,80 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2011 порушено провадження у справі № 5023/4194/11 за позовом ТОВ "ВВС" до Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" про стягнення 21 687,80 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2011 замінено відповідача Публічне акціонерне товариство "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" (далі –ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК").

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2011 (суддя –Жельне С.Ч.) позов задоволено. Суд стягнув з ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" на користь ТОВ "ВВС" –21 678,80 грн. заборгованості.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.) апеляційну скаргу ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2011 –без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 та рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2011, ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 14.03.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "ВВС" (підрядник) та ПАТ "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" (найменування змінено на ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК") (замовник) 01.12.2007 укладено договір підряду № 2 на виконання ремонтно-будівельних, електромонтажних та сантехнічних робіт (далі –договір), згідно якого позивач зобов’язується на свій ризик виконати роботи за завданням відповідача, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.2. договору кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Судами встановлено, що зобов’язання по договору ТОВ "ВВС" виконав в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 (КБ-2в) підписаного сторонами без зауважень, та складеною до нього довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 (КБ-3).

Загальна вартість робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 склала 83 424,00 грн.

Під час складання акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року та довідки про вартість робіт ТОВ "ВВС" допущено технічну описку щодо дати спірного договору, замість договору № 2 від 01.12.2007, помилково зазначено договір № 2 від 10.12.2007.

Акт приймання виконаних позивачем робіт за травень 2008 року, як встановлено судами, фактично був сформований сторонами 30.05.2008.

Пунктом п. 3.2. договору передбачено,що кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Кінцевий строк оплати за виконані роботи згідно п. 3.2 договору, як встановлено судами, настав 14.06.2008.

Також судами встановлено, що наявні у справі банківські виписки свідчать про надходження на поточний рахунок позивача коштів в сумі 61 745, 20 грн. від відповідача за ремотно –будівельні роботи ВСЦ згідно акту б/н від 30.05.2008, а отже підтверджують часткову оплату відповідачем вартості виконаних позивачем робіт. Заборгованість за вказаним актом складає 21 678,80 грн.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи із фактичних обставин справи встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх доводами щодо правомірності стягнення ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" на користь ТОВ "ВВС" заборгованості в розмірі 21 678,80 грн. за виконані роботи.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Колегія суддів, виходячи із положень ст.ст. 257, 264 ЦК України також погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні заяви ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" про застосування строків позовної давності, оскільки, як встановлено судами, в акті виконаних підрядних робіт не міститься жодного посилання на те, що він був підписаний сторонами 05.05.2008, а лише була зазначена підстава його складання:"договірна ціна за станом на 05.05.2008" і відповідач частково сплатив вартість робіт за спірним актом.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно .ч 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2011 у справі № 5023/4194/11 –без змін.

Головуючий - суддя                                                  Черкащенко М.М.

Судді:                                                                                Жукова Л.В.

                                                                                Студенець В.І.