Ухвала суду № 219833, 26.10.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2006 Справа № 6/76

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)

суддів:Швець В.В.., Чимбар Л.О.

при секретарі Чоха Є.О.

за участю представників сторін :

від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

від відповідача : Панфілов О.Г., довіреність №131 від 19.04.06

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Агронафтосервіс-СТ”, м.Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 31.07.06р. у справі № 6/76

за позовом приватного підприємства “Агронафтосервіс-СТ”, м.Кіровоград

до державної податкової інспекції у м.Кіровограді

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

- постановою господарського суду Кіровоградської області від 31.07.06р. у справі №6/76 (суддя Баранець О.М.) приватному підприємству (далі-ПП) “Агронафтосервіс-СТ” відмовлено в позові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) №0001302310/0 від 11.08.2005р., №0001302310/2 від 29.12.2005р. та №0001302310/3 від 16.03.2006р.;

- приймаючи постанову, господарський суд виходив з того, що висновки перевіряючих, викладені в акті документальної перевірки є правомірними, з того, що коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, передбачене п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” залежить , у даному випадку, від обов’язку підприємства збільшити валові доходи згідно з п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і не пов’язано із здійсненням фактичної поставки товару, а також з того, що про існування виконавчих написів нотаріуса від 01.09.2004р., на підставі яких підприємство повинно збільшити валові доходи, останньому було відомо з рішення господарського суду м.Київа у справі №17/304 ;

- не погодившись з постановою суду, ПП “Агронафтосервіс-СТ” подало апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати;

- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права;

- при цьому скаржник посилається на те, що до акта перевірки, на який посилається суд, не додані пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства, які стосуються факту порушення, на те, що підприємству не було відомо про здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун виконавчих написів від 01.09.04 р., у зв’язку з чим підприємством не виконані обов’язки, визначені п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- представник скаржника в судове засідання не з’явився, про час і місце засідання скаржник повідомлений належним чином

- відповідач у судовому засіданні вважає постанову суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2005р. Кіровоградською ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у м.Кіровограді, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001302310/0, яким визначено суму податкового зобов’язання підприємства по податку на додану вартість в розмірі 1 385 007,95грн., у тому числі 923 338,63грн. –основний платіж, 461 669,32грн. – штрафні фінансові санкції.

За наслідками процедури апеляційного узгодження, зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення №0001302310/2 від 29.12.2005р. і №0001302310/3 від 16.03.2005р..

Перелічені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 27.07.2005р. №110/23-1/30330951, складеного за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства “Агронафтосервіс-СТ” за період з 01.01.2004 по 31.03.2005р.р..

Даною перевіркою встановлені порушення підприємством п.п.4.5 ст.4 , п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2004 рік на суму 923 338,63грн, в тому числі по періодах: за червень 2004 року на суму 446,76 грн., за серпень 2004 року на суму 885,18 грн., за вересень 2004 року на суму 960,19 грн., за жовтень 2004 року на суму 919 733грн.74коп.

Так, відповідно до акту перевірки, порушення п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” виявлено перевіряючими за наслідками встановлення порушення підприємством п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, викладеного в п.2.1 акту перевірки щодо невіднесення до складу валових доходів сум заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Суффле Україна” за виданими векселями, по яких 01.09.2004р. нотаріусом здійснено виконавчий напис.

На думку перевіряючих, підприємство повинно було збільшити суму податкових зобов’язань по податку на додану вартість на 899 250грн у відповідній декларації за жовтень 2004року, на який припадає 30-й календарний день від вчинення напису нотаріусом.

Також перевіряючими зазначено, що в порушення п.4.5 ст.4 , п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством не проведено коригування податкового кредиту за жовтень 2004 р. в сумі 20 483грн. 74 коп. при поверненні останньому ПП “Перспектива” попередньої оплати за товари в сумі 122 900грн., здійсненого на підставі платіжного доручення від 26.10.2004р.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством порушено, у тому числі, і п.п.7.2.4 п.7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.9.6 ст.9 названого Закону, що призвело до зменшення від’ємного значення чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за квітень 2004 р. в розмірі 398грн. 03 коп.

Зазначене порушення мало місце при віднесенні підприємством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно з податковими накладними, виписаними ПП “Надія-К”.

При цьому перевіряючими було встановлено, що рішенням місцевого суду Ленінського району м.Кіровограда від 22.03.2004р. визнано недійсними установчі документи даного підприємства з моменту реєстрації, тобто з 14.02.2002р. Актом Кіровоградської ОДПІ від 19.07.2005р. №176 свідоцтво платника податку на додану вартість ПП”Надія-К” анульовано.

З огляду на наведені обставини перевіряючими зроблено висновок про те, що у ПП”Надія-К” було відсутнє право на нарахування податку та складання податкових накладних, які в свою чергу не можуть слугувати підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту ПП “Агронафтосервіс-СТ”.

Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, господарський суд правильно посилався на те, що у періоді, який перевірявся, підприємством здійснювалися заходи щодо зупинення стягнення заборгованості за виданими векселями в рахунок заборгованості перед ТОВ "Суффле Україна" та визнання їх такими, що не підлягають оплаті.

Посилання ПП "Агронафтосервіс - СТ" на те, що воно не знало про існування виконавчих написів від 01.09.2004 року спростовується рішенням господарського суду м. Києва від 12.01.2005 року у справі № 17/304, з якого вбачається, що підприємству було відомо про їх існування і воно зверталося до суду з клопотанням про зупинення стягнення по вказаним написам.

Так, в описовій частині рішення господарського суду м. Києва від 12.01.2005 року у справі 17/304 вказано, що ухвалою від 23.09.2004 року заяву ПП «Агронафтосервіс - СТ» про вжиття заходів по забезпеченню позову задоволено, стягнення на підставі виконавчих написів нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. від 01.09.2004 року за №№ 5995, 5994, 5993, 5992, 5991, 5990, 5988, 5989, 5987, 5986 на суму 539550,00 грн. зупинено до розгляду справи по суті.

Тобто, підприємство до 23.09.2004 року, до закінчення податкового періоду, на який припадає термін здійснення процедури врегулювання заборгованості, володіло інформацією про існування виконавчих написів від 01.09.2004 року, оскільки зверталося до суду з клопотанням про зупинення стягнення за цими написами. Вказане підтверджує наявність вини в діях ПП «Агронафтосервіс -СТ».

Відповідно до п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості, визначеної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді на який припадає 30-й календарний день від дня вчинення нотаріусом виконавчого напису.

ПП «Агронафтосервіс - СТ»в порушення наведеної норми занижено валовий дохід за 4 квартал 2004 року на суму 4496250,00 грн. (сума заборгованості по опротестованих векселях без податку на додану вартість) та відповідно податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1124062,50 грн.

П. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції до 25.03.2005 року) встановлено, що у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування.

При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

Враховуючи, що у відповідному звітному періоді збільшення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 899 250грн., тобто по сумі непогашеної заборгованості по опротестованих векселях підприємством не проведено, посилання податкової інспекції на заниження останнім податку на додану вартість за жовтень 2004 року є обґрунтованим.

Посилання підприємства на відсутність фактичної поставки товару і на неможливість , у зв’язку з цим, застосування положень п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” господарським судом вірно визнані як помилкові.

За змістом даної норми коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість здійснюється у випадку збільшення суми валових доходів внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної заборгованості відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Обов'язок проведення таких процедур, у даному випадку, обумовлений існуванням непогашеної заборгованості за векселями та наявністю відповідних виконавчих написів. Наявність заборгованості за векселями встановлена рішенням господарського суду у справі № 17/304 і підприємством не спростовується.

Таким чином, обов'язок здійснити коригування сум податкового кредиту є наслідком іншого обов'язку - збільшити валові доходи - і не залежить від того чи відбулася фактична поставка товару.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо досліджуваної справи, то обставини стосовно визнання нечинними податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобов’язань по господарських операціях підприємства з ПП”Надія” та ПП”Перспектива” в установленому порядку ним не доведені.

За таких умов відсутні підстави для задоволення позовних вимог і в цій частині.

З огляду на викладене постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства.

Дану постанову слід залишити без змін.

У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

- постанову господарського суду Кіровоградської області від 31.07.06р. у справі № 6/76 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.В.Швець

Суддя Л.О.Чимбар

Дата виготовлення у повному обсязі 31.10.06р.