Постанова № 21975, 08.06.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" червня 2006 р.

Справа № 13/138-06-4201А

Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Ксенофонтовій Г.В. розглянув справу № 13/138-06-4201А за позовом ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” м. Одеса до відповідача ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

Представники сторін:

від позивача Дугін О.М.

від відповідача Терентьєва Н.В.

По справі оголошена перерва до 08.06.2006р. згідно зі ст. 150 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 27.02.2006р. №№ 0000782301/0, 0000792301/0.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що податкові повідомлення –рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Беручи до уваги, що:

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведена комплексна планова документальна перевірка ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.10.2004р. по 01.10.2005р., про що складений акт від 22.02.2006р. № 1122/23-20/33138876. За результатами перевірки позивачу донараховано збір за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 680 грн., а також застосовані штрафні санкції у сумі 680 грн. згідно з п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями), про що відповідачем прийнято податкові повідомлення –рішення від 27.02.2006р. №№ 0000782301/0, 0000792301/0 відповідно. Позивач з зазначеними податковими повідомлення- ми –рішеннями не погодився, просить визнати їх нечинними, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.

Із матеріалів справи убачається, що донарахування збору за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. здійснено відповідачем у зв’язку з порушенням позивачем ст. 12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями), ст. 4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. № 2725-ХХШ, а саме: за перевіряємий період позивач не нараховував та не сплачував збір за право використання місцевої символіки.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до місцевих зборів (обов’язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки. Згідно з ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону України “Про систему оподаткування” місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України...

Відповідно до ст.12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам’яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб –0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки...

Згідно зі ст. 18 зазначеного Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” є платником збору за право використання місцевої символіки, оскільки підприємство з комерційною метою у своїй назві використовує символіку –назву міста Одеса.

Враховуючи вищевикладене, а також вимоги ст. 12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями), ст. 4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. № 2725-ХХШ, донарахування ДПІ позивачу збору за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. та застосування штрафних санкцій є правомірним.

Також ДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 680 грн. на підставі п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями) у зв’язку з тим, що в порушення вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” не надавало до ДПІ розрахунки збору за право використання місцевої символіки.

Враховуючи вищевикладене, судом не прийняті до уваги посилання позивача на те, що він не повинен сплачувати збір за право використання місцевої символіки, тому що ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” не використовує місцеву символіку з комерційною метою, назву міста Одеса в найменування підприємства включено лише з метою зазначення географічного розташування підприємства.

Зважаючи на вищевикладене, підстав для задоволення заявлених вимог немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.

Суддя Панченко О.Л.