Рішення № 21971448, 15.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Справа № 4пд/5014/426/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Сота”, м. Луганськ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, м. Луганськ

відповідача -2 Публічного акціонерного товариства “Банк Кіпру”, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Содружество”, м. Луганськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність”, м. Луганськ

про визнання договору іпотеки недійсним

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 05.03.2012;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

від 3-ї особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Содружество" - не прибув;

від 3-ї особи-Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Співдружність" - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним іпотечного договору №05/11 від 31.01.2011, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк Кіпру” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2. та зареєстрованого в реєстрі за №133.

Представник відповідача-1 відзив на позовну заяву не надав, але надіслав до суду клопотання № 13 від 05.03.2012 про розгляд справи без участі його представника. Вказане клопотання судом задоволено.

Представник відповідача-2, Публічного акціонерного товариства “Банк Кіпру”, у судовому засіданні 05.03.2012 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти вимог позивача за позовною заявою, вважає їх безпідставними, незаконними та необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві, тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Содружество” відзив на позовну заяву не надала, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” відзив на позовну заяву не надала, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання повноважного представника відповідача-1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, які були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача-1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Представник відповідача-2 надіслав до суду телеграму від 14.03.2012 № 0839, якою просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у звязку з неможливістю забезпечити участь представника відповідача-2 у судовому засіданні через його хворобу.

Зважаючи на те, що представник відповідача-2 брав участь у цій справі та враховуючи позицію відповідача-2 щодо цього спору, яка є відомою суду, а також ненадання належних доказів хвороби представника відповідача-2, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 15.03.2012 заперечення на відзив відповідача-2, яким заперечує проти викладених у відзиві доводів та вважає їх безпідставними, незаконними і необґрунтованими, оскільки всі заперечення позивача проти позову будуються на тому, що відповідач-2 доказує, що договір купівлі - продажу спірної будівлі є дійсним і його недійсним визнано не було. Але ж у даному судовому процесі розгляд питання щодо дійсності договору купівлі-продажу не є предметом розгляду даної позовної заяви, оскільки розглядається питання щодо визнання недійсним іпотечного договору № 05/11 від 31.01.2011, який було укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 було визнано недійсним угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та було судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 є таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли. Вказане заперечення судом розглянуте та долучається до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні лист, яким просить залучити до матеріалів справи статутні документи позивача та копію договору поставки обладнання від 20.01.2011 №20/01-11. Вказаний лист та надані до нього документи долучаються до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 15.03.2012 пояснення до позовної заяви стосовно надання доказів вручення копії позовної заяви відповідачу-1 ТОВ «ТК «Содружество»за адресою: м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна,16в. Надане пояснення долучається до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 15.03.2012 заяву про уточнення статусу учасників процесу, в порядку ст. 27 ГПК України, в якій просить вважати: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дом “Содружество” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Дана заява судом розглянута та задоволена.

На підставі викладеного, слід вважати, що вказані особи приймають участь у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відповідно до ст. 27 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

Між ТОВ «Торгова фірма «Сота»(надалі- Покупець, позивач) та ТОВ «Торгова компанія «Содружество»(надалі- Продавець, відповідач-1) було укладено договір поставки обладнання №20/01-11 від 20.01.2011, згідно до п.1 Договору ТОВ «ТК «Содружество»поставило на адресу ТОВ «ТФ «Сота»обладнання згідно до специфікації вартістю 2970 000,00 грн. з оплатою через 10 днів з моменту поставки обладнання. В той же день обладнання згідно до акту приймання-передавання було передано Покупцю без технічної документації, яку Продавець повинен був надати в строк до 20 лютого 2011 року.

31 січня 2011 року між ТОВ «Торгова фірма «Сота»(надалі- Продавець, позивач) та ТОВ «Торгова компанія «Содружество» (надалі- Покупець, відповідач-1) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (надалі- Договір купівлі- продажу), розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. 2-а Краснознамьонная, 16-в.

Згідно змісту п.6 Договору купівлі продажу, Продавець передає у власність Покупця нежитлові будівлі, а Покупець приймає у власність нежитлові будівлі та сплачує Продавцю 2970000,00 грн.

Пунктом 7 Договору купівлі - продажу передбачено, що розрахунки за цим договором проведені між Покупцем та Продавцем повністю до підписання договору, шляхом поставки промислового обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі 20.01.2011, та 31.01.2001 проведено залік зустрічних однорідних вимог з метою проведення розрахунків по вищезазначеним договорам.

Позивачем 21 лютого 2011 року на адресу відповідача-1 було направлено претензію по якості та комплектності товару, який було поставлено на адресу позивача, в якій було запропоновано доукомплектувати товар в термін до 10 березня 2011 року, на що 14 березня 2011 року було отримано відповідь про неможливість комплектації або заміни обладнання.

ТОВ «Торгова Фірма «Сота»(позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Торгова компанія «Содружество»про розірвання договору поставки обладнання від 20.01.2011 та визнання недійсними угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011, договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.2011 у справі №19/74пд/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 рішення господарського суду Луганської області було частково скасовано і було визнано недійсним угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та договір купівлі продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 таким, що не відбувся, права та обовязки у сторін за цим договором не виникли.

Між ТОВ «ТФ «Співружність»(надалі- Позичальник, третя особа) та ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Банк, відповідач -2) було укладено кредитний договір №44-205/2010 від 27.05.2010, згідно якого ПАТ «Банк Кіпру»надав кредит ТОВ «ТФ «Співдружність». Також, між сторонами укладена додаткова угода № 1 від 24.09.2010 та додаткова угода № 2 від 31.01.2011 до кредитного договору №44-205/2010 від 27.05.2010.

Також, між ТОВ «ТД «Содружество»(надалі- Позичальник, третя особа) та ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Банк, відповідач -2) було укладено кредитний договір №44-206/2010 від 27.05.2010, згідно якого ПАТ «Банк Кіпру»надав кредит ТОВ «ТФ «Содружество». Також, між сторонами укладена додаткова угода № 1 від 24.09.2010 та додаткова угода № 2 від 31.01.2011 до кредитного договору №44-206/2010 від 27.05.2010.

Між ТОВ «ТК «Содружество»(надалі- Іпотекодеавець, відповідач-1) як майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «ТФ «Співдружність»(третя особа) та ТОВ «ТД «Содружество»(третя особа) перед ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Іпотекодержатель, позивач) було укладено іпотечний договір №05/11 від 31.01.2011 (надаіл - Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки, в іпотеку за цим договором передається нерухоме майно, що належить Іпотекодавцю на праві власності (надалі- Предмет іпотеки):

Нежитлові будівлі, що складаються з: А-1, А-3 - адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II - замощення, №1,2,3,4 - огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная будинок 16 - в.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі укладеного Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_2. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області 31 січня 2011 року за реєстровим номером №127, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31 січня 2011 року за №4318082.

17 жовтня 2011 року постановою Донецького апеляційного господарського суду було визнано недійсним угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли.

Таким чином, під правочином, що не відбувся, розуміється спроба сторін здійснити майновий юридичний акт між ними, втім такий, що позбавлений істотних ознак відповідного акта, а тому не визнається правом як правочин.

Позивач у позові зазначив, що Покупець- ТОВ «ТК «Содружество»який за договором від 31.01.2011 не набув права власності на спірне нерухоме майно вже з 31.01.2011, а відтак не мав права вчиняти будь-які юридичні дії. В тому рахунку укладати договір, який міг би призвести до відчуження майна. Договір, укладений з порушеннями вимог закону і який в зв'язку з цим рішенням суду визнаний таким, що не відбувся, не створює з моменту вчинення юридичних прав для укладення на законних підставах правочинів договорів, які виникають із договору, визнаного таким що не відбувся.

Крім того, позивач вважає, що нерухоме майно: нежитлові будівлі, що складаються з: А-1, А-3 адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г-1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II - замощення, №1,2,3.,4 огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная, будинок 16 - в, яке належало ТОВ «ТФ «Сота»(позивач) і вибуло із його власності та передане ТОВ «ТК «Содружество»(відповідач-1) на підставі договору, який визнаний судом таким що не відбувся.

В зв'язку тим, що ТОВ «ТК «Содружество»(відповідач-1) вже 31.01.2011 не було власником названого нерухомого майна, оскільки договір купівлі - продажу від 31.01.2011 був в момент його вчинення, укладений з порушеннями вимог законодавства, і в зв'язку з цим постановою Донецького апеляційного господарського від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 був визнаний таким що не відбувся, а відтак відповідач -1 ( ТОВ «ТК «Содружество») не мав права укладати 31.01.2011 іпотечний договір із ПАТ «Банк Кіпру»(позивач), оскільки не набув на законних підставах права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, тому позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним іпотечного договору №05/11 від 31.01.2011. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення ст.ст.203,205,575,583 ЦК України, ч. 1 ст. 83 ГПК України , ст. 11 Закону України від 02.10.1992 №2654-ХІІ «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав, але надіслав до суду клопотання № 13 від 05.03.2012 про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач-2 відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з підстав, вказаних у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Содружество" відзив на позовну заяву не надала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” відзив на позовну заяву не надала.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним іпотечний договір №05/11 від 31.01.2011, укладений між Публічним акціонерним товариством “Банк Кіпру” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2. та зареєстрований в реєстрі за №133.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Торгова фірма «Сота»(надалі- Покупець, позивач) та ТОВ «Торгова компанія «Содружество»(надалі- Продавець, відповідач-1) було укладено договір поставки обладнання №20\01-11 від 20.01.2011, згідно до п.1 Договору ТОВ «ТК «Содружество»поставило на адресу ТОВ «ТФ «Сота»обладнання згідно до специфікації вартістю 2970 000,00 грн. з оплатою через 10 днів з моменту поставки обладнання. В той же день обладнання згідно до акту приймання-передавання було передано Покупцю без технічної документації, яку Продавець повинен був надати в строк до 20 лютого 2011 року.

31 січня 2011 року між ТОВ «Торгова фірма «Сота»(надалі- Продавець, позивач) та ТОВ «Торгова компанія «Содружество» (надалі- Покупець, відповідач-1) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (надалі- Договір купівлі- продажу), розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. 2-а Краснознамьонная, 16-в (а.с.29-31).

Згідно змісту п.6 Договору купівлі продажу, Продавець передає у власність Покупця нежитлові будівлі, а Покупець приймає у власність нежитлові будівлі та сплачує Продавцю 2970000,00 грн.

Пунктом 7 Договору купівлі -продажу передбачено, що розрахунки за цим договором проведені між Покупцем та Продавцем повністю до підписання договору, шляхом поставки промислового обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі 20.01.2011 та 31.01.2001 проведено залік зустрічних однорідних вимог з метою проведення розрахунків по вищезазначеним договорам.

Позивачем 21 лютого 2011 року на адресу відповідача-1 було направлено претензію по якості та комплектності товару, який було поставлено на адресу позивача, в якій було запропоновано доукомплектувати товар в термін до 10 березня 2011 року, на що 14 березня 2011 року було отримано відповідь про неможливість комплектації або заміни обладнання.

ТОВ «Торгова Фірма «Сота»(позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Торгова компанія «Содружество»про розірвання договору поставки обладнання від 20.01.2011 та визнання недійсними угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011, договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.2011 у справі №19/74пд/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.60-62).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 рішення господарського суду Луганської області було частково скасовано і визнано недійсним угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та договір купівлі продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли (а.с.26-28).

Між ТОВ «ТФ «Співружність»(надалі- Позичальник, третя особа) та ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Банк, відповідач -2) було укладено кредитний договір №44-205/2010 від 27.05.2010, згідно якого ПАТ «Банк Кіпру»надав кредит ТОВ «ТФ «Співдружність». Також, між сторонами укладена додаткова угода № 1 від 24.09.2010 та додаткова угода № 2 від 31.01.2011 до кредитного договору №44-205/2010 від 27.05.2010 (а.с.13-17).

Також, між ТОВ «ТД «Содружество»(надалі- Позичальник, третя особа) та ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Банк, відповідач -2) було укладено кредитний договір №44-206/2010 від 27.05.2010, згідно якого ПАТ «Банк Кіпру»надав кредит ТОВ «ТФ «Содружество». Також, між сторонами укладена додаткова угода № 1 від 24.09.2010 та додаткова угода № 2 від 31.01.2011 до кредитного договору №44-206/2010 від 27.05.2010 (а.с.18-22).

Між ТОВ «ТК «Содружество»(надалі- Іпотекодеавець, відповідач-1) як майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «ТФ «Співдружність»(третя особа) та ТОВ «ТД «Содружество»(третя особа) перед ПАТ «Банк Кіпру»(надалі- Іпотекодержатель, позивач) було укладено іпотечний договір №05/11 від 31.01.2011 (надаіл - Договір іпотеки)(а.с.23-25).

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки, в іпотеку за цим договором передається нерухоме майно, що належить Іпотекодавцю на праві власності (надалі- Предмет іпотеки): Нежитлові будівлі, що складаються з: А-1, А-3 - адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II - замощення, №1,2,3,4 - огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная будинок 16 - в.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі укладеного Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_2. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області 31 січня 2011 року за реєстровим номером №127, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31 січня 2011 року за №4318082.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства .

Згідно ч. 1 статті 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

З наведеного вище, та з урахуванням наданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідач 1 - ТОВ «ТК «Содружество»на момент вчинення правочину, а саме, укладення спірного договору іпотеки, не було законним власником нерухомого майна - нежитлових будівель, що складаються з: А-1, А-3 - адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г-1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II -замощення, №1,2,3,4 - огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная, будинок 16 - в.

Суд наголошує про те, що згідно ст. 583 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку»заставодавцем майна відтак і іпотекодавцем, оскільки іпотека є окремим видом застави, може бути лише власник майна, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно. Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавства.

Згідно ст.ст. 203, 204, ч. 1 ст. 215, ч 1 ст. 216 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що правочин і договір, як його різновид, не може суперечити закон і що визнання недійсним правочину, який суперечить закону, належить до компетенції суду, а правочин щодо відчуження майна, який укладений з недодержанням вимог закону при визнанні його таким що не відбувся, є таким що не відбувся з моменту його вчинення (оскільки в момент його вчинення були недодержані вимоги закону), а не з моменту прийняття судом рішення про визнання правочину таким що не відбувся, і не створює юридичних наслідків також з моменту вчинення правочину, а не з дати прийняття судом рішення про визнання правочину недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 було визнано недійсним угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та було судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 є таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли (а.с.26-28). Під правочином, що не відбувся, розуміється спроба сторін здійснити майновий юридичний акт між ними, втім такий, що позбавлений істотних ознак відповідного акта, а тому не визнається правом як правочин.

А відтак, Покупець -ТОВ «ТК «Содружество»(відповідач-1), який за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 не набув права власності на спірне нерухоме майно вже з 31.01.2011, а відтак не мав права вчиняти будь-які юридичні дії, в тому числі укладати договір, який міг би призвести до відчуження майна. Вказаний договір укладений з порушеннями вимог закону і який в судовому порядку визнаний таким, що не відбувся, не створює з моменту вчинення юридичних прав для укладення на законних підставах правочинів - договорів, які виникають із договору, який не відбувся.

Відтак правочин, і зокрема договір купівлі - продажу нежитлових будівель від 31.01.2011, укладений між Продавцем -ТОВ «ТФ «Сота»(позивач) та Покупцем -ТОВ «ТК «Содружество»(відповідач-1) не створював ніяких юридичних наслідків з моменту його вчинення - 31.01.2011, оскільки цей договір постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі № 19/74пд/2011 визнано таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли, як такий що суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, нерухоме майно: нежитлові будівлі, що складаються із: А-1, А-3 - адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г-1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II - замощення, №1,2,3,4 -огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная, будинок 16 - в., яке належало ТОВ «ТФ «Сота»(позивач) і вибуло із його власності та передане ТОВ «ТК «Содружество»(відповідач-1) на підставі договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 31.01.2011, який визнаний судом таким, що не відбувся. В зв'язку тим, що ТОВ «ТК «Содружество»вже 31.01.2011 не було власником названого нерухомого майна, оскільки договір купівлі - продажу від 31.01.2011 був в момент його вчинення, укладений з порушеннями вимог законодавства, і в зв'язку з цим у судовому порядку був визнаний таким, що не відбувся, а відтак відповідач -1 (ТОВ «ТК «Содружество») не мав права укладати 31.01.2011 договір іпотеки з ПАТ «Банк Кіпру»(відповідач-2), оскільки не набув на законних підставах права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, згідно ст. ст.583, 575 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку»тільки власник майна, який набув право власності на нього, з дотриманням вимог закону має право на укладання договору іпотеки.

В зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 постановою Донецького апеляційного господарського від 17.10.2011, яка набрала законної сили, визнано таким, що не відбувся, і не створював юридичних наслідків з моменту його вчинення, то іпотечний договір від 31.01.2011, укладений між ТОВ «ТК «Содружество» (відповідач-1) та ПАТ «Банк Кіпру»(відповідач-2) суперечить вимогам ст. 583 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки з боку Іпотекодавця, укладений ТОВ ТК «Содружество», який не набув 31.01.2011 права власності на Предмет іпотеки (майнової поруки) від 31.01.2011, підлягає на підставі ст. 203, 215 ЦК України, ч. 1 ст. 83 ГПК України підлягає визнанню недійсним.

Розглядаючи дану справу, господарський суд не має підстав давати правову оцінку дійсності чи недійсності договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 31.01.2011, укладеного між «Торгова фірма «Сота»(позивач) та ТОВ «Торгова компанія «Содружество»(відповідач-1), оскільки даний договір вже вивчався Донецьким апеляційним господарським судом і за його постановою від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31 січня 2011 року є таким, що не відбувся, права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли (а.с.26-28).

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, слід зазначити, що на даний момент набула чинності постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011, в котрій встановлені факти, які мають принципове значення для даної справи і не підлягають повторному доказуванню.

За приписами пункту 2.3 роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№02-5/289 від 18.09.1997 року не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року у справі №19/74пд/2011 оскаржена в касаційній інстанції не була.

Також слід зазначити, що рішенням господарського суду Луганської області від 16.01.2012 у справі №5/188пн/2011 було задоволено позовні вимоги ТОВ «ТФ «Сота»та зобов'язано ТОВ «ТК «Содружество»повернути на користь ТОВ «ТФ «Сота»нерухоме майно: Нежитлові будівлі, що складаються із: А-1, А-3 - адміністративна будівля зі складськими приміщеннями - магазин, Б-1 - прохідна, Ж-1 - трансформаторна підстанція, В-1 - майстерня, Г-1 - гараж, Д-1 - гараж, Е - 1 - гараж, Т - труба, І, II - замощення, №1,2,3,4 -огорожа, загальною площею 4490,5 кв. м., які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вулиця 2-я Краснознамьонная будинок 16- в (а.с.57-58).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2012 у справі №5/188пн/2011 залишено без змін.

Згідно із ст. ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільному кодексу України, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди.

В даному випадку, позивачем наведені документально обґрунтовані докази щодо недійсності іпотечного договору №05/11 від 31.01.2011, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк Кіпру” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2. та зареєстрованого в реєстрі за №133.

Разом з цим, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорення.

В даному випадку, позивачем визначено, яке саме право позивача при укладанні іпотечного договору №05/11 від 31.01.2011 порушено, з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу статей 33,42,43 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачами, на останніх покладається обовязок їх спростування.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсним іпотечного договору №05/11 від 31.01.2011, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк Кіпру” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2. та зареєстрованого в реєстрі за №133, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.03.2012, відповідно до ст.. 85 ГПК України, оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну, оскільки спірний договір підписаний обома сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 35, 44, 49, 82, 83,84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним іпотечний договір №05/11 від 31.01.2011, укладений між Публічним акціонерним товариством “Банк Кіпру” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2. та зареєстрований в реєстрі за №133.

3 Стягнути з відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество”, вул. 2-А Краснознаменна,16-в, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32234547 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Сота”, вул. 2-А Краснознаменна,16-б, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 30517007, витрати зі сплати судового збору у сумі 536 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з відповідача-2 Публічного акціонерного товариства “Банк Кіпру”, вул. Урицького, 45, м. Київ, код ЄДРПОУ 19358784 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Сота”, вул.2-А Краснознаменна,16-б, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 30517007, витрати зі сплати судового збору у сумі 536 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано: 16.03.2011

Суддя Г.М.Старкова