Рішення № 21971388, 15.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Справа № 28/5014/391/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства «ШИК», м. Донецьк

до Приватного підприємства «Євродом», м. Лисичанськ

про стягнення 11 204 грн. 10 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 03.10.2011;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за товар за договором поставки № 58 від 27.11.2008 у сумі 10 310 грн. 48 коп., 3% річних у сумі 188 грн. 98 коп. за період з 12.06.2011 по 20.01.2012 та пені у сумі 976 грн. 39 коп. за період з 12.06.2011 по 20.01.2012.

У клопотанні від 12.03.2012 позивач, посилаючись на ст. 22 ГПК України, зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість за товар за договором поставки № 58 від 27.11.2008 у сумі 10310 грн. 48 коп., 3% річних за період з 13.06.2011 по 30.11.2011 у сумі 144 грн. 91 коп., пеню за період з 13.06.2011 по 30.11.2011 у сумі 748 грн. 71 коп.

Дане клопотання містить посилання на ст. 22 ГПК України, підписано директором позивача та скріплено печаткою підприємства, тому дане клопотання приймається судом до розгляду і розглядаються дані вимоги позивача.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.02.2012, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відповідач також не надав відзив на позовну заяву, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обовязковою, неподання останнім відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір поставки № 58 від 27.11.2008, за умовами якого постачальник (позивач) зобовязується поставити та передати у власність, а покупець прийняти товар у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору товар за даним договором є товар, вказаний у видаткових накладних. Загальна кількість товарів визначається на підставі заявок покупця.

Поставка товару постачальником на адресу покупця проводиться на підставі замовлення покупця, про що зазначено у п. 2.1 договору.

Згідно п. 3.1 договору передача (здача-приймання) товару здійснюється згідно видатковим накладним.

За пунктом 4.1 договору загальна вартість договору складає 500000 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник надає покупцю товар за цінам згідно накладних, а у п. 4.3 договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника протягом 25 календарних днів з моменту поставки товару.

У п. 6.4 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, у відповідності до п. 4.3. даного договору, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його кінцевого виконання (п. 10.1).

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу за накладною № Ш0000000923 від 18.05.2011 товар у загальній сумі 11910 грн., 48 коп., який отриманий відповідачем, про що свідчить печатка відповідача та підпис представника останнього (за поясненням позивача товар був одержаний безпосередньо директором ПП «Євродом», а заявка покупця є внутрішнім документом).

Даний товар відповідачем оплачений частково у сумі 1600 грн. (1000 грн. - 26.08.2011, 600 грн. - 19.07.2011, а.с. 17, 18), несплаченим залишився товар на суму 10310 грн. 48 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору поставки № 58 від 27.11.2008.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначено вище, поставка товару відбулася 18.05.2011, строк оплати покупця за товар відповідно до п. 4.3 договору настав 12.06.2011.

Матеріалами справи доведена наявність заборгованості відповідача за договором поставки № 58 від 27.11.2008 у сумі 10 310 грн. 48 коп. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості у сумі 10310 грн. 48 коп. відповідачем не оспорені.

Матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого зобовязання по оплаті отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 10 310 грн. 48 коп. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 748 грн. 71 коп. за період з 13.06.2011 по 30.11.2011 (згідно клопотання від 12.03.2012).

Пунктом 6.4 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, у відповідності до п. 4.3. даного договору, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Даний розрахунок зроблений позивачем саме з суми залишку боргу 10310 грн. 48 коп., розрахунок є вірним, тому дані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі (з урахуванням клопотання від 12.03.2012).

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню 3% річних у сумі 144 грн. 91 коп. за період з 13.06.2011 по 30.11.2011 (згідно клопотання від 12.03.2012).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний розрахунок річних є обґрунтованим, 3% також обраховані саме з суми залишку боргу, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 144 грн. 91 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі (з урахуванням клопотання від 12.03.2012).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу, пені, 3% річних не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі з урахуванням клопотання від 12.03.2012.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог. Оскільки в даній справі судовий збір сплачено у мінімальному розмірі судового збору (1,5 розміри мінімальної заробітної плати) питання про повернення судового збору не вирішується.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного підприємства «ШИК»до Приватного підприємства «Євродом»про стягнення 11 204 грн. 10 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Євродом», м. Лисичанськ, пр. Леніна, 102, ідентифікаційний код 32792472, на користь Приватного підприємства «ШИК», м. Донецьк, вул. Новоросійська, 2а, ідентифікаційний код 23181748, заборгованість у сумі 10 310 грн. 48 коп., пеню у сумі 748 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 144 грн. 91 коп., судовий збір у сумі 1571 грн. 39 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 19.03.2012.

СуддяІ.В. Семендяєва