Рішення № 21971263, 06.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.12 Справа № 5009/423/12

Суддя Соловйов В.М.

м. Запоріжжя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (69083, АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 2 700, 82 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 22/27 від 03.01.2012р.

від відповідача: не з’явився

Концерн МТМ в особі Філії Концерну “МТМ” Шевченківського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 2 700, 82 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2007р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 30.01.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 538 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/423/12 (провадження № 3/8/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.02.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 21.02.2012р. розгляд справи відкладено на 06.03.2012р. о 10 годині 40 хвилин

В судовому засіданні 06.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 12.03.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 857 від 24.01.2012р., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2007р. у розмірі 2 700, 82 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема зазначив, що 01.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062.

Відповідно до розділу 1 договору Концерн “МТМ” бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді, а ПП ОСОБА_1 зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені договором, за встановленими та затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п 3.2.6 договору, відповідач зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідачем були порушені умови Договору з приводу оплати спожитої теплової енергії. Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено в п. 6.4 Договору, споживач зобов’язаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Концерном “МТМ” були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період за вересень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-грудень 2011р. та відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 2 700, 82 грн.

Відповідач зобов’язання за договором № 345062 від 01.01.2007р. не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача за теплову енергію складає 2 700, 82 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з’явився.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2012р. надав письмову заяву відповідача від 01.03.2012р. в якій відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить справу розглянути без її участі.

Як зазначено в п.п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Шевченківського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2007р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду;

- підігрів води –за наявності можливості;

- кондиціювання –по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби –по замовленню Споживача.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з вересня 2009р. по грудень 2009р. а саме: від 30.09.2009р. на суму 10, 84 грн., від 31.10.2009р. на суму 10,84 грн., від 30.11.2009р. на суму 131, 57 грн., від 31.12.2009р. на суму 194, 34 грн., в період з січня 2010р. по грудень 2010р., а саме: від 31.01.2010р. на суму 223, 31 грн., від 28.02.2010р. на суму 175, 02 грн., від 31.03.2010р. на суму 150,88 грн., від 30.04.2010р. на суму 10,84 грн., від 31.05.2010р. на суму 12,60 грн., від 30.06.2010р. на суму 12,60 грн., від 31.07.2010р. на суму 12,60 грн., від 31.08.2010р. на суму 12,60 грн., від 30.09.2010р. на суму 12,60 грн., від 31.10.2010р. на суму 75,37 грн., від 30.11.2010р. на суму 94,69 грн., від 31.12.2010р. на суму 167,12 грн., в період з січня 2011р. по грудень 2011р. а саме: від 31.01.2011р. на суму 227, 21 грн, від 28.02.2011р. на суму 217, 31 грн., від 31.03.3011р. на суму 168, 29 грн., від 30.04.2011р. на суму 78,66 грн., від 31.05.2011р. на суму 14,28 грн., від 30.06.2011р. на суму 14,28 грн., від 31.07.2011р. на суму 14,28 грн., від 31.08.2011р. на суму 14,28 грн., від 30.10.2011р. на суму 14,28 грн., від 31.10.2011р. на суму 78,65 грн., від 30.11.2011р. на суму 289, 62 грн., від 31.12.2011р. на суму 261, 86 грн.

Відповідно до п.п 3.2.6 п. 3.2 Договору, споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.п. 6.1 п. 6 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачи.

Згідно п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул.. Цитрусова, буд. 9а, тел. 67-84-12, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання - передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно п.п.6.7.1 п.6.7 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області –5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п.п.6.7.2 п.6.7 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Як зазначено в п. 6.4 Договору, споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідач не в виконав умови договору та не сплатив суму боргу, в розмірі 2 700, 82 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 2 700, 82 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2007р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2011р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 2 700, 82 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п.6.7.2 п.6.7 договору № 345062 від 01.01.2007р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Борг відповідача в сумі 2 700, 82 грн. грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача, який перевірений господарським судом.

Враховуючи те, що ПП ОСОБА_1 не виконала грошові зобов’язання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 345062 від 01.01.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2 700, 82 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69083, АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р № 26030301001951 Філія Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 82 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію та 1 609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –12.03.2012р.