Рішення № 21971066, 29.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/7/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа № 5009/470/12

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Бердянського міжрайонного прокурора (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Дюміна,61) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах

Позивач: Бердянський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Р.Люксембург,5)

до Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради Запорізької області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр.Пролетарський, 97)

про зобовязання укласти договір на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора Тронь Г.М.(посвідчення №84);

Від позивача ОСОБА_1(довіреність № 174 від 28.02.2012 р.);

Від відповідача ОСОБА_2. (довіреність №1030 від 12.09.2011р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про зобовязання директора відповідача укласти з позивачем договір на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води м.Бердянська.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/470/12, судове засідання призначено на 29.02.2012р.

29.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним. Згідно з п.18 ч.1 ст.10 Закону України “Про міліцію” до обовязку міліції входить охорона на договірних засадах майна громадян, колективного державного майна, а також майна іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства. Відповідно до п.3 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. №615, до основних завдань Державної служби охорони відноситься здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих обєктів згідно з переліком, до якого включені обєкти водопостачання населених пунктів з резервуарами питної води. Спірні питання при укладенні господарських договорів за державним замовленням вирішуються лише в судовому порядку. 15.07.2011р. та 04.08.2011р. начальник Бердянського МВДСО УДСО при УМВС України в Запорізькій області звертався до директора КП “Бердянськводоканал” БМР з листом про необхідність укладення договору на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води. 25.07.2011р. відповідач направив лист, відповідно до якого він здійснює охорону вказаних обєктів силами власної невоєнізованої охорони. За результатами перевірки Бердянською міжрайонною прокуратурою директору зазначеного комунального підприємства 18.08.2011р. внесено припис про усунення порушень Закону України ”Про питну воду та питне водопостачання” з вимогою укладення договору на охорону цих обєктів. У задоволенні припису відмовлено та подано позов до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання дій міжрайпрокурора в частині внесення припису протиправними та його скасування. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. в задоволені позову КП “Бердянськводоканал” відмовлено. Неукладення договору на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води м.Бердянська з Бердянським МВДСО УДСО при УМВС України в Запорізькій області відповідно до чинного законодавства створює загрозу життю та здоровю жителів міста. На підставі ст.121 Конституції України, Закону України “Про міліцію”, Постанови КМУ від 10.08.1993р. №615, ст.ст.1,2,5 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання“, ст.5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища“, ст.ст.181, 187 ГК України, ст.654 ЦК України просить позов задовольнити.

У судовому засіданні прокурор усно уточнив позовні вимоги. Просить зобовязати Комунальне підприємство “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради укласти договір на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води м.Бердянська з Бердянським міжрайонним відділом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області. Пояснив, що після прийняття рішення судом про зобовязання укласти договір сторони будуть домовлятися про конкретні умови договору. Також прокурор заявив усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви, тому що сторонам необхідно домовитись про конкретні умови договору. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване з підстав, які будуть викладені у мотивувальній частині рішення. Представники позивача та відповідача заперечили проти клопотання, вважають можливим закінчити розгляд справи.

Відповідач позов не визнав із посиланням на ст.ст.1,21 ГПК України, ст.ст.181, 187 ГК України з наступних підстав. Згідно з позовом та долученими до нього документами (виписка з ЄДР ЮО та ФО-П ААВ №144022, довідки з ЄДРПОУ АБ №418164, Положення) позивачем є Бердянський міжрайонний відділ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37963895), державну реєстрацію якого проведено 12.12.2011р. В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що відповідач відмовився від укладення договору на охорону його обєктів. Так, згідно з позовної заяви 15.07.2011р. Бердянським МВДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області направлено відповідачу листи про необхідність укладення договору на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води м.Бердянська. Зазначений факт не відповідає дійсності, оскільки у вказаному листі було лише зазначено про необхідність приведення охорони обєктів у відповідність з вимогами чинного законодавства. 04.08.2011р. УДСО при ГУМВС України у Запорізькій області направлено в адресу відповідача проект договору на послуги охорони обєктів, що підлягають охороні. Згідно з вказаним проектом договору стороною виконавцем зазначених послуг є УДСО при ГУМВС України у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 08596891), а не Бердянський міжрайонний відділ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, якого на той момент ще не існувало. Таким чином, позивач не вжив заходів, передбачених ст.181 ГК України та не отримав від відповідача відмови від укладення договору. У звязку з цим, на думку відповідача, немає підстав для подання позову про зобовязання укласти договір з позивачем. Просить у позові відмовити. Додатково відповідач у судовому засіданні пояснив, що у штатному розписі КП “Бердянськводоканал” є одиниці охоронців обєкта водопостачання. Крім того, комунальне підприємство не має змоги фінансувати витрати на охоронні послуги.

У судовому засіданні оглянуті оригінали доказів, копії яких залучено до матеріалів справи, в тому числі оригінал отриманого відповідачем проекту договору, оригінал наглядового провадження №90/1588-11 Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р.№615 “Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності” з метою вдосконалення охорони обєктів державної та інших форм власності на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ утворено Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затверджено відповідне Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, і перелік об'єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при Головних управліннях МВС в Автономній республіці Крим, м.Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м.Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (цивільна охорона).

Державна служба охорони створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством.

До Переліку обєктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, затвердженого постановою №615 від 10.08.1993р., включено об'єкти водопостачання населених пунктів із резервуарами питної води.

Рішенням №34 десятої сесії У1 скликання від 28.04.2011р. Бердянська міська рада Запорізької області передала у господарське відання комунальному підприємству “Бердянськводоканал“ Бердянської міської ради майно, до складу якого згідно з актом приймання-передачі входять, зокрема, очисні споруди питної води (а.с.78-79).

11.08.2011р. комунальним підприємством “Бердянськводоканал“ Бердянської міської ради (відповідач) отримано в 2-х примірниках проект договору на послуги охорони обєктів, що підлягають обовязковій охороні з додатками із пропозицією підписати договір, скріпити печаткою та один примірник договору з додатками повернути адресату (а.с.73).

У звязку з тим, що комунальне підприємство “Бердянськводоканал“ Бердянської міської ради не підписало запропонований проект договору, 31.01.2012р.

Бердянський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом, по якому порушена дана справа, та просить зобовязати Комунальне підприємство “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради укласти договір на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води м.Бердянська з Бердянським міжрайонним відділом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали доказів, копії яких залучено до матеріалів справи, в тому числі оригінал отриманого відповідачем проекту договору, оригінал наглядового провадження №90/1588-11 Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають, зокрема, в силу закону, договору. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно з Переліком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. №615, до обєктів, що підлягають обовязковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, відносяться, зокрема, обєкти водопостачання населених пунктів з резервуарами питної води.

Із змісту ст.14 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” слідує, що мережі, споруди, устаткування централізованого питного водопостачання населених пунктів є особливо важливими об'єктами життєзабезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” об'єктами правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є зокрема, суспільні відносини з питань: охорони джерел і систем питного водопостачання та пов'язаних з ними природних комплексів.

Статтями 6,7 цього Закону встановлено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах: запобіжного характеру заходів щодо охорони джерел і систем питного водопостачання. Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом: охорони джерел і систем питного водопостачання, відновлення запасів питної води.

Таким чином, укладання договору з державною службою охорони і підприємствами, у віданні яких перебувають обєкти водопостачання населених пунктів з резервуарами питної води є обовязковим, і в силу приписів ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів такої категорії розглядаються судом.

Однак, вирішуючи спір по суті, суд враховує також наступне.

Відповідно до п.21 Постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності” від 10.08.1993р. №615 (із змінами, внесеними постановою №1366 від 28.12.2011р.) відносини підрозділів Державної служби охорони з юридичними особами та громадянами у зв'язку з наданням послуг з охорони та безпеки, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами. Договір на охорону укладається відповідно до примірних договорів після виконання власником обов'язкових вимог Державної служби охорони щодо інженерно-технічного укріплення об'єкта та обладнання його технічними засобами охоронного призначення. Необхідною умовою укладення договору є створення власником відповідних умов для виконання працівниками Державної служби охорони зобов'язань за договорами.

Частиною 3 статті 184 ГК України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватись з дотриманням умов, передбачених статтями 179,181 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обовязковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок укладання господарських договорів. Згідно з приписами цієї статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Частиною 4 статті 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління субєктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, відповідно до яких судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів.

Із аналізу перелічених норм законодавства слідує, що обовязковою умовою укладання господарського договору є одержання проекту стороною, якій запропоновано іншою стороною цей проект, а умовою укладання господарського договору за рішенням суду спір між сторонами, тобто коли вони при укладенні договору в порядку, встановленому законом, не досягли згоди.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Матеріали справи свідчать, що пропозицію про укладення договору із примірниками запропонованого проекту позивач - Бердянський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області в установленому порядку не направляв.

Суд враховує, що згідно з довідки АБ №418164 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виписки серія ААВ №144022 з ЄДРПОУ, Положення про Бердянський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, затвердженого наказом Департаменту ДСО при МВС України від 27.10.2011р. №178, витягу з наказу начальника Департаменту Державної служби охорони МВС України №388 о/с від 30.11.2011р. у звязку зі створенням на базі окремих без балансових філій УДСО при ГУМВС України, Бердянський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області має статус юридичної особи і первинно як юридична особа пройшов державну реєстрацію 12.12.2011р.(а.с.89-95).

Бердянський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області має ідентифікаційний код 37963895 (а.с.90).

11.08.2011р. комунальним підприємством “Бердянськводоканал“ Бердянської міської ради (відповідач) отримана пропозиція укласти договір від іншої юридичної особи (код ЄДРПОУ 08596891), оскільки Бердянський МВДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області на час направлення пропозиції був безбалансовою філією (а.с. 73,95). У примірниках проекту договору на послуги охорони обєктів, що підлягають обовязковій охороні також стороною зазначено іншу юридичну особу (інший код ЄДРПОУ, інша адреса в м.Запоріжжя, інші банківські реквізити).

Відповідно до п.4.5 Положення про Бердянський міжрайонний відділ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області Відділ не відповідає за господарськими зобовязаннями Департаменту та УДСО, а Департамент та УДСО не відповідає за господарськими зобовязаннями Відділу (а.с.92 зворот).

Отже, на час звернення прокурора в інтересах позивача з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, було достовірно відомо про існування даних обставин, і позивач не був позбавлений можливості після набуття статусу самостійного підрозділу юридичної особи звернутися з відповідною пропозицією щодо укладення договору до відповідача і направити у двох примірниках проект договору.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України у спорах про спонукання до укладення договору в рішенні необхідно зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Таким чином, суд не може винести рішення загального декларативного характеру про зобовязання укласти договір, оскільки згідно з приписами ч.2 ст.187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням не визначено інше.

Відповідно до змісту позовних вимог, прокурор просить зобовязати відповідача укласти договір з позивачем. Як зазначено вище, до позовної заяви долучено проект договору, в преамбулі цього проекту договору та в розділі “Юридичні адреси та банківські реквізити сторін” стороною договору “охороною“ зазначено іншу юридичну особу, в тому числі з іншим кодом ЄДРПОУ, тому вимога про зобовязання КП “Бердянськводоканал“ укласти договір на таких умовах у будь-якому разі судом не може бути задоволена.

Крім того, згідно з ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п.22 Постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності” від 10.08.1993р. №615 (із змінами, внесеними постановою №1366 від 28.12.2011р.) вартість робіт, пов'язаних з охороною об'єктів та безпекою громадян, визначається виходячи з принципів самоокупності та застосування вільних цін, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Відповідно до абзаца другого ціни на послуги з охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони, визначаються на підставі відповідної методики, що затверджується Міністерством економічного розвитку і торгівлі та МВС за погодженням з Антимонопольним комітетом.

Дослідивши зміст проекту договору, долученого до матеріалів справи, судом встановлено, що як слідує із п.п.3.1,3.2 договору, ціна послуг охорони розраховується відповідно до Методики визначення розмірів цін на послуги з охорони обєктів, що підлягають обовязковій охороні, затвердженої наказом МВС України та Міністерства економіки України від 02.03.2001 №171/51 і зазначається у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№2,3 до договору). Вартість охоронних послуг на кожний окремий місяць визначається у Дислокації та Розрахунку (Додатки №№1,2), відповідно до кількості годин надання послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

По-перше, ні прокурором, ні позивачем, ні відповідачем не надано суду додаток №3 “Протокол узгодження договірної ціни“.

По-друге, до проекту договору прокурором додано додатки, які відрізняються за своїм змістом. Так, згідно з доданими “Розрахунками“ вартість охорони визначена 396440 грн. на рік (33036,67грн. місяць) (а.с.16) або 703040 грн. на рік (58586,67 грн.) (а.с.17), або 604210грн. на рік (50350,83грн. місяць) (а.с.38,51). Більш того, відповідачем отримано проект договору, до якого долучено “Розрахунок“ із іншою загальною вартістю послуг охорони 525600 грн.(43800грн. місяць) (а.с.76).

Згідно з п.4 ч.1 ст.84 ГПК України висновок суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Із наведеного слідує, що вартість послуг (ціна), яка є істотною умовою договору, є неузгодженою, тому зобовязання в судовому порядку укласти договір на зазначених умовах також не є можливим. Із пояснення позивача в судовому засіданні слідує, що відповідачу було запропоновано декілька варіантів вартості послуг у залежності від обраного виду охорони. Однак, рішення суду не може бути викладено альтернативно, умовно.

Положенням ст.ст.15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що на час вирішення спору позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними і на час розгляду даної справи відсутні підстави для зобовязання КП “Бердянськводоканал“ укласти з Бердянським міжрайонним відділом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області договір на охорону обєктів водопостачання з резервуарами питної води, оскільки саме позивачем проект договору відповідачу не направлявся. При вирішенні спору про зобовязання укласти договір суду необхідно досліджувати умови договору та встановити, що проект договору відповідає вимогам чинного законодавства, в договорі наявні усі істотні умови, а саме: предмет договору в розділі 1 та Дислокації (додаток №1), ціну (розділ 3, Додатки №№2,3), строк дії договору. Суду не надано проект договору, де стороною вказано саме позивача із чітким зазначенням всіх істотних умов, в тому числі ціни договору (вартості послуг).

На наведених вище підставах суд не бере до уваги додані до позовної заяви листування (листи №05/1-76/вих.-11 від 21.12.2011р., №324 від 15.07.2011р., №598 від 28.07.2011р., №1588-11 від 18.08.2011р., №1890-11 від 05.10.2011р. №325 від 15.07.2011р., №323 від 151.07.2011р., №471 від 10.11.2011р., №960 від 31.08.2011р.), припис №475 від 18.08.2011р., скаргу №911 від 31.08.2011р., постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. у справі №2а-0870, довідку про результати розгляду звернення від 18.08.2011р., пояснення директора відповідача, а також надані відповідачем листи №326 від 15.07.2011р., №547 від 25.07.2011р., №679 від 03.08.2011р., оскільки ці документи не спростовують висновків суду. Зокрема, у листі №326 від 15.07.2011р. Бердянський МВДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області просив вжити заходів щодо неухильного виконання вимог нормативних актів та приведення охорони обєктів КП “Бердянськводоканал“ у відповідність з вимогами чинного законодавства, однак проект договору до даної пропозиції не додавався (а.с.70). Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. у справі №2а-0870 стосується оскарження документа прокурорського реагування і не впливає на суть вирішення господарського спору між субєктами господарювання стосовно дотримання порядку укладення договору.

Вказана у позовній заяві ст.654 ЦК України також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки встановлює форму зміни або розірвання договору, що не є тотожним укладенню договору .

На підставі викладеного, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю. Позивач не позбавлений права направити відповідачу пропозицію укласти договір в порядку, встановленому ст..ст.179,181 ГК України і у разі порушення його прав відповідачем звернутися до господарського суду.

Згідно з ст. ст.44, 49 ГПК України судовий збір не стягується.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення складено і підписано у повному обсязі 05.03.2012 р.