Рішення № 21970983, 28.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 Справа № 1/5009/7966/11

Суддя О.І. Немченко

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»(53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПР-СТАЛЬ»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129, кім. 412)

про стягнення 149 605 грн. 96 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність № 14 від 15.09.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 довіреність № 16/01 від 16.01.2012 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПР-СТАЛЬ»про стягнення 149 605 грн. 96 коп., з яких: 10 953 грн.16 коп. - пеня за затримку поставки продукції; 23108 грн. 80 коп. - штраф за поставку неякісної продукції; 115544 грн. 00 коп. - передоплата.

Позов подано на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 268, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 612, ч. 2 ст. 693, ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, п.п. 16-18 Інструкції П-7 та умов договору № 08041 від 08.04.2011 р. і обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов договору та поставки із затримкою позивачу продукції неналежної якості.

16.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.12.2011 р.

29.12.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача у справі надійшли письмові пояснення на виконання вимог суду.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та не подання ним доказів по справі, ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2011 р. у справі № 1/5009/7966/11 розгляд справи було відкладено на 24.01.2012 р.

23.01.2012 р. від позивача у справі до суду, на виконання вимог суду, надійшла заява № 008-43 від 10.01.2012 р. про повідомлення про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи про той же предмет і з тих же підстав, та про залучення до матеріалів справи заяву та копії документів. Зазначена заява позивача була задоволена, документи додані до заяви залучені до матеріалів справи.

24.01.2012 р. від позивача у справі також надійшла заява № 008-103 від 23.01.2012 р., в якій позивач просив суд, відповідно до протоколу позачергових загальних зборів Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»№ 180112 від 18.01.2012 р., яким змінено найменування Закритого акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»на Приватне акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод», вважати позивачем по цій справі - Приватне акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та заяву про зміну найменування позивача.

Заява позивача щодо зміни найменування товариства судом була задоволена.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2012 р. не зявився.

У відзиві № 23/01 від 23.01.2012 р., який надійшов до суду 24.01.2012 р., відповідач просив відмовити у задоволенні вимог позивача. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач у відзиві посилається на те, що відносини по поставці 09.08.2011 р. здійснено не в рамках договору № 08041 від 08.04.2011 р., специфікація від 14.07.2011 р. сторонами не укладалась та не підписувалась, а отже вимоги про стягнення штрафів, передбачених п. 7.3 та п. 7.4 є безпідставними. Вказує, що прийняття товару уповноваженим представником та розвантаження його на склад позивача свідчить про прийняття його за якістю без будь яких заперечень та відповідність товару якості на момент передання покупцеві. Вважає, що акти приймання продукції (товарів) по якості не відповідають вимогам Інструкції П-7, і в актах не зазначено жодних даних про наявність ярликів, пакування та окреме зберігання товару.

24.01.2012 р. від відповідача у справі надійшло клопотання № 23/02 від 23.01.2012 р. про витребування від позивача оригіналу специфікації від 14.07.2011 р.

Клопотання відповідача судом було задоволено. При цьому судом було оглянуто в судовому засіданні специфікацію від 14.07.2011 р., оформлену факсимільним звязком, підписану з боку обох сторін, надану представником позивача в судовому засіданні та зобовязано позивача надати цю специфікацію на наступне судове засідання, а також надати докази її передачі та підтвердження оригіналом.

Клопотанням № 23/03 від 23.01.2012 р. відповідач просив суд перенести розгляд справи на інший день, у звязку з неможливістю прибуття у судове засідання компетентного представника.

Судом клопотання відповідача щодо перенесення судового засідання було задоволено.

Також, 24.01.2012 р. від відповідача у справі надійшло клопотання № 23/03 від 23.01.2012 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів, у звязку із необхідністю витребування доказів по справі та надання додаткових пояснень відповідно до наданих заперечень на позовну заяву. Клопотання подано у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судом клопотання відповідача було задоволено.

На підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини справи та клопотання відповідача, суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк розгляду спору на пятнадцять днів, до 02.03.2012 року.

Розгляд справи було відкладено до 21.02.2012 р.

21.02.2012 р. від позивача у справі надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду. Клопотання було задоволено. Документи залучені до матеріалів справи.

21.02.2012 р. від відповідача у справі надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву та документи, які також були залучені до матеріалів справи.

21.02.2012 р. від позивача у справі надійшли письмові заперечення на відзив відповідача.

В судовому засіданні 21.02.2012 р. оголошувалась перерва до 28.02.2012 р.

28.02.2012 р. від сторін у справі надійшли додаткові письмові доповнення та заперечення, які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.02.2012 р. від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання для проведення переговорів щодо укладення мирової угоди.

Судом клопотання відповідача залишено без задоволення, враховуючи закінчення строків розгляду справи, неможливістю повторного продовження строку розгляду справи, та як зазначив позивач, безперспективністю переговорів щодо укладення мирової угоди.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання 28.02.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпр-Сталь»(постачальником, відповідачем у справі) та Закритим акціонерним товариством «Нікопольський ремонтний завод»(покупцем, позивачем у справі) було укладено договір № 08041 поставки продукції виробничо-технічного призначення (надалі договір).

Згідно предмету договору, постачальник зобовязується поставити (передати у власність) покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі продукція) у асортименті, кількості, одиницях виміру, за ціною, в порядку та у строки встановлені цим договором і додатками до нього, а покупець зобовязується прийняти продукції та оплатити її в порядку, передбаченому даним договором і додатками до нього. Найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру і вартість одиниці продукції встановлюється сторонами у специфікаціях на поставку продукції, які є невідємною частиною (додатками) даного договору.

Згідно п. 2.1 договору, ціна продукції за даним договором встановлена у гривнях і зазначається у специфікаціях.

Строк поставки кожної конкретної партії продукції зазначається в специфікації (п. 3.2).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки по договору здійснюються покупцем на умовах 100% передоплати за кожну конкретну партію продукції на підставі рахунків на оплату даної партії продукції, виставлених постачальником.

Відповідно до п. 5.1 договору, якість продукції повинна відповідати вимогам технічної документації, ГОСТам, ТУ та іншим вимогам, які зазначаються у специфікаціях, узгоджених з покупцем.

Сторони домовились про те, що документи, передані за допомогою факсимільного звязку, підписані та завірені з боку обох сторін у встановленому законом порядку, є дійсними та і мають юридичну силу до підтвердження їх оригіналами (п. 12.8 договору).

Специфікацією від 14.07.2011 р. до договору, яка є його невідємною частиною, сторони узгодили найменування та якість товару, що поставляється, кількість, одиницю виміру ціну, строки оплати товару.

Згідно вказаної специфікації, підписаної та скріпленої печатками з обох сторін, ціна всього товару по цій специфікації складає 131 400 грн. 00 коп. Строк поставки даної партії товару (швелеру Гн 100*50*5 довжиною 9 м. (упаковка по 5 т.) в кількості 15 тон) до 29.07.2011 р.

На підставі рахунку № 383 від 14.07.2011 р. позивач платіжним дорученням № 2048 від 19.07.2011 р. перерахував відповідачу 131400 грн. 00 коп.

За видатковою накладною № 382 від 09.08.2011 р. відповідачем було поставлено позивачу швелер у кількості 13.190 тон загальною вартістю 115544 грн. 00 коп. з ПДВ.

Сертифікат якості № 09/08-01 від 09.08.2011 р. мав посилання на ГОСТ 8278-83.

Після отримання продукції позивачем були проведені заходи, спрямовані на перевірку дотримання відповідачем умов договору щодо якості, упаковки та маркування продукції. За результатами перевірки було виявлено, що швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм не відповідає ГОСТ 8278-83 «Швелери стальные гнутые равнополучные». Сортамент»по ширині полиці 50 (+1,5, -1,5), фактично полиці різної ширини (42 мм-54 мм), не витриманий кут 90 градусів, на довжині 1500 мм від кривина полиць 3-5 мм на 1 метр погонний. Після виявлення недоліків, позивач зупинив приймання продукції та склав акт, із зазначенням кількості оглянутої продукції і характеру виявлених при прийманні недоліків. Телеграмою позивачем був здійснений виклик представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта про фактичну якість продукції, отриманої за видатковою накладною № 382 від 09.08.2011 р. У звязку з неявкою уповноваженого представника відповідача для участі у подальшому прийманні продукції і складання акта про фактичну якість продукції, позивач провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, за результатами чого був складений акт приймання продукції за якістю № 100 від 26.08.2011 р., згідно якого, швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм не відповідає ГОСТ 8278-83 «Швелери стальные гнутые равнополочные». Сортамент».

14.09.2011 р. позивачем відповідачу була направлена претензія вих. № 008-2067 від 13.09.2011 р. про відмову від поставки швелера х/гн 100*50*50*5*9000 мм у кількості 1,81 тон, узгодженого до постачання у специфікації від 14.07.2011 р., і не поставленого та про відмову від прийняття швелеру х/гн 100*50*50*5*9000 мм у кількості 13.190 тон загальною вартістю 115544 грн. 00 коп. з ПДВ, поставленого по видатковій накладній № 382 від 09.08.2011 р., з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 115544 грн. 00 коп., перераховану позивачем на підставі рахунку № 383 від 14.07.2011 р. платіжним дорученням № 2048 від 19.07.2011 р. та про вимогу сплати штрафних санкцій.

Відповідачем у відповіді на претензію № 0912/11 від 09.12.2011 р. було повідомлено позивача про безпідставність вимог щодо стягнення штрафу та пені. До того ж, зазначено, що у випадку наявності претензій щодо якості продукції, отримана передплата та витрати по доставці будуть повернуті, після отримання продукції.

Стягнення з відповідача на користь позивача 10 953 грн.16 коп. пені за затримку поставки продукції; 23108 грн. 80 коп. штрафу за поставку неякісної продукції; 115544 грн. 00 коп. передоплати було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 08041 поставки продукції виробничо-технічного призначення від 08.04.2011 р. та специфікації від 14.07.2011 р., яка є невідємною частиною договору,

На виконання п. 4.1 договору поставки, специфікації від 14.07.2011 р. та рахунку № 383 від 14.07.2011 р., платіжним дорученням № 2048 від 19.07.2011 р., позивач перерахував відповідачу 131400 грн. 00 коп.

На підставі довіреності № 863 від 03.08.2011 р., за видатковою накладною № 382 від 09.08.2011 р., 09.08.2011 р. відповідач поставив позивачу швелер х/гн 100*50*50*5*90000мм ГОСТ 8278-83 у кількості 13.190 кг. за ціною 7 300 грн. на загальну суму 115544 грн. 00 коп.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору, якість продукції повинна відповідати вимогам технічної документації, ГОСТам, ТУ та іншим вимогам, які зазначаються у специфікаціях, узгоджених з покупцем.

Згідно до специфікації від 14.07.2011 р., підписаної сторонами, яка є невідємною частиною договору і є дійсною у відповідності із п. 12.8 договору, сторони дійшли згоди щодо строку поставки 29.07.2011 р., і що продукція, яка поставляється згідно із цією специфікацією, повинна відповідати вимогам ГОСТ 8278-83. Посилання на вказані вимоги містяться і у видатковій накладній № 382 від 09.08.2011 р.

У п. 5.2 договору сторонами зазначено, що якість продукції підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника цієї продукції. У сертифікаті якості обовязково повинне бути посилання на те, якому саме ГОСТ, ТУ відповідає якість продукції.

Сертифікат якості № 09/08-01 від 09.08.2011 р., наданий відповідачем позивачу, також містив посилання на ГОСТ 8278-83.

Як свідчать матеріали справи, після отримання продукції позивачем, у відповідності до п. 6.3 договору були проведені заходи, спрямовані на перевірку дотримання відповідачем умов договору щодо якості, упаковки, маркування продукції.

Сертифікат якості № 09/08-01 від 09.08.2011 р., наданий відповідачем позивачу на виконання п. 5.2 договору, мав посилання на ГОСТ 8278-83.

Після отримання продукції позивачем були проведені заходи, спрямовані на перевірку дотримання відповідачем умов договору щодо якості, упаковки та маркування продукції.

Як свідчить акт № 86 приймання продукції (товарів) за якістю від 10.08.2011 р., відповідною комісією при перевірці поставленої відповідачем продукції (п. 29 акту) було виявлено, що швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм не відповідає ГОСТ 8278-83 «Швелери стальные гнутые равнополочные». Сортамент»по ширині полиці 50 (+1,5, -1,5), фактично полиці різної ширини (42 мм-54 мм), не витриманий кут 90 градусів, на довжині 1500 мм від торців кривина полиць 3-5 мм на 1 метр погонний (п. 30 акту). Висновок комісії (п. 37 акту) продукції не придатна для використання позивачем .

Згідно із п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. позивач зупинив приймання продукції.

Відповідно до п. 17 та 18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., 10.08.2011 р., телеграмою з повідомленням, позивачем був здійснений виклик представника відповідача для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта про фактичну якість продукції, отриманої за видатковою накладною № 382 від 09.08.2011 р. та складення двостороннього акту. Приймання продукції за якістю було призначено на 15.08.2011 р.

Відділення звязку повідомило позивача про те, що офіс відповідача закрито, адресат за повідомленням за телеграмою не звертається.

Позивач повідомив відповідача про виклик у відповідності із п. 18 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р.

У звязку з неявкою уповноваженого представника відповідача для участі у подальшому прийманні продукції і складання двостороннього акту про фактичну якість поставленої продукції, позивач провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, у відповідності до п. 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № п-7 від 25.04.1966 р., за результатами чого був складений акт приймання продукції за якістю № 100 від 26.08.2011 р., за висновком якого, швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм, отриманий від відповідача позивачем, не відповідає ГОСТ 8278-83 «Швелери стальные гнутые равнополочные». Сортамент», у звязку з чим не придатний у використанні в умовах заводу (п. 37 акту).

14.09.2011 р. позивачем відповідачу була направлена претензія вих. № 008-2067 від 13.09.2011 р. про відмову від поставки швелера швелер х/гн 100*50*50*5*9000 мм у кількості 1,81 тон, узгодженого до постачання у специфікації від 14.07.2011 р., і не поставленого, та про відмову від прийняття швелеру х/гн 100*50*50*5*9000 мм у кількості 13.190 тон загальною вартістю 115544 грн. 00 коп.. з ПДВ, поставленого по видатковій накладній № 382 від 09.08.2011 р., з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 115544 грн. 00 коп., перераховану позивачем на підставі рахунку № 383 від 14.07.2011 р. платіжним дорученням № 2048 від 19.07.2011 р., а також про стягнення суми штрафних санкцій за поставку неякісної продукції та за затримку строків поставки.

Відповідачем претензія була отримана 16.09.2011 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення.

Відповідачем у відповіді на претензію № 0912/11 від 09.12.2011 р. було повідомлено позивача про безпідставність вимог щодо стягнення штрафу та пені. До того ж, зазначено, що у випадку наявності претензій щодо якості продукції, отримана передплата та витрати по доставці будуть повернуті, після отримання продукції.

Відповідно до ч.5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першої статті 688 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як встановлено судом, позивач належним чином, у відповідності до вимог договору, Господарського та Цивільного кодексів України та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. повідомив відповідача про неякість поставленої продукції, викликав представників відповідача для складення відповідного акту, після неявки представників відповідача, провів подальше приймання продукції за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача та склав відповідний акт, а також претензією повідомив відповідача про відмову від прийняття поставленого неякісного швелеру та поставки непоставленого швелеру, та про повернення суми попередньої оплати і застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 115544 грн. 00 коп.

Доводи відповідача щодо поставки продукції не в рамках договору та на те, що відповідачем не підписувалась специфікація не відповідають фактичним обставинам справи. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується здійснення поставки спірної продукції на підставі договору поставки та специфікації. Відповідачем не доведено належними доказами недійсність специфікації від 14.07.2011 р.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23108 грн. 80 коп. штрафу за поставку неякісної продукції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.4 договору, у випадку, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю ГОСТ, ТУ, іншим нормативним документам, а також, якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної.

На підставі п. 7.4 договору, позивачем нараховано штраф в сумі 23108 грн. 80 коп. (115544 грн. 00 коп. * 20%). На підставі п. 7.4кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами поставку йому відповідачем неякісної продукції в розмірі 115544 грн. 00 коп.

Факт поставки відповідачем позивачу неякісної продукції встановлений з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р., підтверджений актами приймання продукції товарів за якістю № 86 від 10.08.2011 р. та № 100 від 26.08.2011 р. Акт приймання продукції (товарів) за якістю № 100 від 26.08.2011 р. складений без участі представника відповідача, але за участю уповноваженого представника підприємства-одержувача, який був уповноваженою особою, відповідно до вимог зазначеної Інструкції, і повноваження якого підтверджуються посвідченням № 2 від 26.08.2011 р. та протоколом № 23 від 26.08.2011 р. У акті приймання продукції (товарів) за якістю № 100 від 26.08.2011 р. зазначені всі відомості щодо перевіряємої продукції, які співпадають із відомостями зазначеними у документах, що підтверджують поставку відповідачем позивачу спірної продукції. Довідкою позивача № 007-437 від 27.02.2012 р. підтверджується, що спірний швелер рахується на складі заводу і списаний у виробництво не був, а за період з 01.01.2011 р. по 15.09.2011 р. на складах рахувався спірний швелер та швелер, поставлений відповідачем за іншою видатковою накладною № 232 від 14.06.2011 р., який був списаний у виробництво 31.08.2011 р.

Суд вважає, що позивачем доведено і матеріалами справи підтверджується, що перевірка проведена саме спірної продукції, поставленої відповідачем позивачу на підставі накладної № 382 від 09.08.2011 р.

На підставі викладеного, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за поставку неякісної продукції.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 953 грн. 16 коп. пені задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного:

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із п. 7.3 договору, у разі порушення терміну поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленої продукції, за кожний день прострочення.

Зі змісту п. 7.3 договору вбачається, що визначений вказаним пунктом штраф за правовою природою є пенею.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені за порушення зобовязань не грошового характеру законодавством не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачу пені за виконання не грошового зобовязання.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10953 грн. 16 коп.

На підставі викладеного, враховуючі вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 115544 грн. 00 коп. попередньої оплати та 23108 грн. 80 коп. штрафу за поставку неякісної продукції. В іншій частині позовних вимог відмовляється, як у безпідставно заявлених до стягнення.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 773 грн. 06 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПР-СТАЛЬ»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129, кім. 412, п/р 26009002322552 в ЗАТ «ОТП БАНК», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36065319) на користь Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»(53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, р/р 2600430175802 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 31167067) 115544 (сто п'ятнадцять тисяч пятсот сорок чотири) грн. 00 коп. попередньої оплати, 23108 (двадцять три тисячі сто вісім) грн. 80 коп. штрафу за поставку неякісної продукції та 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) грн. 06 коп. судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «02»березня 2012 року.