Рішення № 21967013, 19.03.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/550/356/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Никифорова М.Ю.

при секретарі Никулиной Г.Г.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 року звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу», в якому просить стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 100000грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 02 березня 2004р. по 11 серпня 2011р. працював на ПАТ «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» горноробочим очисного забою підземним п»ятого розряду з повним робочим днем під землею. Внаслідок впливу шкідливих факторів він захворів на професійне захворювання і 05 серпня 2011р. йому був встановлений остаточний діагноз: вібраціонна хвороба першого другого ступеню, синдром вегетативно сенсорної поли невропатії верхніх кінцівок з дегенеративно дистрофічними змінами в кістках рук Т75.2 у вигляді деформуючого остеоартроза локтевих суглобів, правого проксимального радіоульнарного сочленія, тендинолоктевих відростків обох локтевих кісток, листовидної перебудови лівого локтевого відростка, кістовидних просвітлень в головчатих кістках обох кістей деформуючого остеоартроза дистальних між фалангових суглобів третіх пальців обох кістей. Хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії, помірне протікання, легенева недостатність першого ступеню. Гіпетонічна хвороба, перша стадія. Ризик середній. 18 серпня 2011р. було проведено розслідування хронічного професійного захворювання та складений акт по формі П4. Професійне захворювання виникло за таких обставин: невідповідність технологічних процесів видобутку вугілля. Довга праця в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Тяжке фізичне навантаження. Йому встановлена третя група інвалідності з 22 вересня 2011р. по 01 жовтня 2013р., визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 55%. Згідно висновків про умови та характер праці заборонені робота в підземних умовах, важкі фізичні навантаження, робота в контакті з вібрацією, праця в підземних неблагополучних метеоумовах, в контакті з пилом. Моральну шкоду оцінює в 100000 грн., оскільки він втратив працездатність, довгий час знаходився на лікуванні і постійно вимушений звертався до лікарів, постійно лікується, фізична біль постійно присутня, часто болять руки, не може виконувати тяжку працю, піднімати важкі речі, виконувати роботу по дому, порушений нормальний спосіб життя, вимушений докладати зусилля для нормалізації його життя. Він не може працевлаштуватися, також у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Просить стягнути моральну шкоду в сумі 100000грн.

Позивач та адвокта ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»Марченко В.М. в судове засідання не з»явилась, але надала заяву в якій просить справу розглядати в її відсутність. В запереченні, який був наданий до суду вказала, що позивач дійсно відпрацював на шахті ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»з 02.03.2004р. по 11.08.2011р. та зазначила, що підприємства вугільної промисловості відносяться до списку №1. Вважає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає заподіяна моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В акті МСЕК від 22.09.2011р. відсутній висновок про те, що внаслідок ушкодження здоров»я крім стійкої втрати працездатності, МСЕК встановила позивачу ще і наявність моральної шкоди, а отже і підстави для подання позову про її відшкодування відсутні. Також зазначила, що позивач був застрахований у регресному фонді, а тому відповідач не зобов»язаний виплачувати заподіяну моральну шкоду, а виплачувати має регресний фонд. Вважає, що у своїй позовній заяві позивач не обґрунтував заявлену суму в 100000грн.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу з 02.03.2004року по 11.08.2011р., працював у якості горноробочого очисного забою підземним п»ятого розряду з повним робочим днем під землею, звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України у зв»язку з виходом на пенсію.

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: вібраціонна хвороба першого другого ступеню, синдром вегетативно сенсорної поли невропатії верхніх кінцівок з дегенеративно дистрофічними змінами в кістках рук Т75.2 у вигляді деформуючого остеоартроза локтевих суглобів, правого проксимального радіоульнарного сочленія, тендинолоктевих відростків обох локтевих кісток, листовидної перебудови лівого локтевого відростка, кістовидних просвітлень в головчатих кістках обох кістей деформуючого остеоартроза дистальних між фалангових суглобів третіх пальців обох кістей. Хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії, помірне протікання, легенева недостатність першого ступеню. Гіпетонічна хвороба, перша стадія. Ризик середній.

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П4 від 18 серпня 2011 року вбачається, що позивач працював у шкідливих умовах праці і професійне захворювання у позивача виникло через невідповідність технологічних процесів видобутку вугілля. Довга праця в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Тяжке фізичне навантаження.

Згідно висновку МСЕК від 22.09.2011 року позивачу ОСОБА_2 з 06.09.2011р. по 22.09.2013р. була встановлена третя група інвалідності у звязку з профзахворюванням та визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 55% та протипоказана тяжка фізична праця в підземних умовах, в контакті з вібрацією в неблагоприємних умовах в контакте з пиллю. Може працювати на поверхності без вказаних противопоказань.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці…

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону праці»(надалі Закон) від 15.05.1996р. охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров»я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно ст. 4 Закону державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

-приоритету життя і здоров»я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

-підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технологічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

-соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;тощо.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди встановлюється законодавством.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. ЖЮ-рп/2008 також підтверджено право на відшкодування моральної шкоди потерпілими на виробництві за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 р. № 11 та від 25 травня 1998 р. № 15, від 24.10.2003р. №9) "Вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обоє'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач, працюючи тривалий час на підприємстві вугільної промисловості, а саме на Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» гороноробочим очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, отримав внаслідок впливу шкідливих факторів на організм хронічне професійне захворювання та йому встановлений діагноз: вібраціонна хвороба першого другого ступеню, синдром вегетативно сенсорної поли невропатії верхніх кінцівок з дегенеративно дистрофічними змінами в кістках рук Т75.2 у вигляді деформуючого остеоартроза локтевих суглобів, правого проксимального радіоульнарного сочленія, тендинолоктевих відростків обох локтевих кісток, листовидної перебудови лівого локтевого відростка, кістовидних просвітлень в головчатих кістках обох кістей деформуючого остеоартроза дистальних між фалангових суглобів третіх пальців обох кістей. Хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії, помірне протікання, легенева недостатність першого ступеню. Гіпетонічна хвороба, перша стадія. Ризик середній. Вказаний факт, підтверджений актом розслідування хронічного професійного захворювання, в якому чітко зазначено, що позивач працював у шкідливих умовах праці і професійне захворювання у позивача виникло через невідповідність технологічних процесів видобутку вугілля. Довга праця в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Тяжке фізичне навантаження.

Враховуючи вищенаведене, та аналізуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він відчуває постійний фізичний біль в руках не дає йому нормально жити. Внаслідок отриманого професійного захворювання були порушені його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя. Він змушений також часто звертатися до лікарів, багато часу він витрачає на пошуки та придбання ліків, порушений нормальний спосіб його життедіяльності, у зв*язку з чим він вимушений докладати додаткові зусилля для нормалізації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_2, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновком МСЕК позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 55%, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на його користь з відповідача 25 000 гривень.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 250грн.

Керуючись Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст.2, 153, 237-1 КЗпП України, 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»(86300, м. Кіровське Донецької області, р/р26007230190000 у відділенні №1 м. Харцизька ЗАТ «Донгорбанк»МФО 334970 код Єдрпоу 05508186, ІНН 055081805131 ) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Погоже, Тімського району, Курської області у відшкодування моральної шкоди 25000 ( двадцять п»ять тисяч) гривень.

В решта частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»(86300, м. Кіровське Донецької області, р/р26007230190000 у відділенні №1 м. Харцизька ЗАТ «Донгорбанк»МФО 334970 код Єдрпоу 05508186, ІНН 055081805131 ) судовий збір у розмірі 250грн. на р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679 .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис

Копія вірна. Суддя: