Рішення № 21966072, 15.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р. Справа № 5024/240/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИФІТОФАРМАЦІЯ",

м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гопри Сервіс-Груп ЛТД" с. Сліпушинське Голопристанського району Херсонської області

про стягнення 34155грн. 00коп.

за участю представників сторін:

від позивача – не прибули

від відповідача - не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМИФІТОФАРМАЦІЯ" (позивач по справі) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гопри Сервіс-Груп ЛТД" (відповідач) та просить стягнути з відповідача 31050грн.00коп. як суму попередньої оплати товару згідно з договором від 22.08.2011року №22/08/11, посилаючись на теё що відповідач не передав йому товар на суму попередньої оплати у встановлений договором термін.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3105грн.00коп. штрафу за відмову поставки передбаченого договором товару.

Представник позивача в засідання суду не з’явився з невідомих суду причин, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвали про порушення справи від 22.02.2012року.

Відповідач також своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду його представник не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвали про порушення справи від 22.02.2012року.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представників сторін не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представників сторін, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази суд –

в с т а н о в и в:

22 серпня 2011року між товариством з обмеженою відповідальністю СУМИФІТОФАРМАЦІЯ" (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гопри Сервіс-Груп ЛТД" (відповідач) укладено договір поставки №22/08/11, згідно з яким відповідач зобов’язався передати у власність позивача лікарську рослинну сировину (товар), а позивач зобов’язався прийняти її та сплатити її вартість.

Відповідно до пункту 2.2 договору від 22.08.2011року позивач зобов’язаний був не пізніше 1 дня з моменту підписання договору здійснити попередню оплату в розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок відповідача. Вартість товару визначена специфікацією до договору та становить 31050грн.00коп. з урахуванням ПДВ.

За умовами пункту 3.4 договору від 22.08.2011року позивач, як покупець, зобов’язаний був вивезти товар зі складу відповідача на протязі 14 днів з моменту підписання договору.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобов’язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб’єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 22.08.2011року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов’язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої обов’язки за договором та платіжним дорученням №20 від 23.08.2011року перерахував відповідачу 31050грн.00коп. як попередню оплату вартості товару за договором №22/08/11 від 22.08.2011року.

Відповідно до пункту 3.1 договору відповідач зобов’язаний повідомити позивача про дату отримання товару та передати товар за актом приймання-передачі, який відповідно до пункту 3.2 договору є підтвердженням того, що товар відвантажено в повному обсязі.

Документального підтвердження того, що на виконання вимог пункту 3.1 договору відповідач повідомляв позивача про дату отримання товару суду не надано.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що листом від 05.09.2011року №674 сам позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відвантаження 07.09.2011року передбаченого договором від 22.08.2011року товару –плодів коріандру в кількості 6900кг та просив надати письмову відповідь для надіслання автотранспорту.

Листом №23 від 06.09.2011року відповідач повідомив позивача, що не може здійснити відвантаження товару за договором №22/08/11 від 22.08.2011року у зв’язку з його пошкодженням (намоканням) та зазначив, що позивача буде повідомлено про дату відвантаження відповідно до п.3.1 договору.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наданими до справи доказами підтверджується, що 08.09.2011року позивач надіслав відповідачу претензію в якій зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 665 ЦК України від відмовляється від договору та просив повернути кошти в сумі 31050грн.00коп, які ним були сплачені як попередня оплата товару і сплатити штраф в сумі 3105грн.00коп.

10.11.2011року за №25 відповідач надав гарантійного листа, яким зобов’язався повернути суму попередньої оплати та штраф в сумі 3105грн.00коп. до 30.11.2011року.

Оскільки станом на день розгляду спору відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження передачі позивачу передбаченого договором товару, або повернення 31050грн.00коп., які ним отримані як попередня оплата товару, який він не передав позивачу, позовні вимоги про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2 договору від 22.08.2011року сторони узгодили, що за необгрунтовану відмову від поставки товару, відповідач, як постачальник, сплачує позивачу штраф в розмірі 10% вартості товару від поставки якого він відмовився.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Жодних належних доказів в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, якими б підтверджувалися причини невиконання обов’язків за договором по відвантаженню товару в порядку і строки встановлені договором, відповідач суду не надав, а гарантійним листом від 10.11.2011року підтвердив факт відмови від передачі товару та зобов’язався повернути кошти і сплатити штраф, що свідчить про неналежне виконання обов’язків за договором.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 3105грн.00коп. також підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гопри Сервіс-Груп ЛТД" с. Сліпушинське Голопристанського району Херсонської області вул. Тельмана, 51 р/р 26005301136 Інгулецьке відділення № 7857 «Ощадбанк»МФО 320478 ідентифікаційний код 31397624 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИФІТОФАРМАЦІЯ" м.Суми вул. Заливна, 11, 16 поверх р/р 26002124725 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478 ідентифікаційний код 31397624 –31050грн. 00 коп. основного боргу, 3105грн. 00 коп. штрафу, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено і підписано

відповідно до ст. 84 ГПК України

15.03.2012року.