Рішення № 21966000, 06.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. Справа №5024/78/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі П'ятигорець І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Автомобільні Заправки", м. Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 80389 грн. 04 коп.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 12.01.2012 р.

від відповідача - не прибув

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача 50000 грн. боргу за договором позики, 29750 грн. пені, 489 грн. 04 коп. 3% річних та 150 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти стягнення пені, посилаючись на те, що умови договору щодо встановлення її розміру суперечать положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", відповідно до якого розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тоді як договором розмір пені встановлений 0,5% від несвоєчасно повернутої суми.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув. Відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", посилаючись на те, що останнє надало відповідачу гарантійний лист, яким зобовязувалось укласти з позивачем договір поруки за зобовязаннями щодо повернення відповідачем позики.

Судом вказане клопотання відхиляється, оскільки відповідачем не обґрунтовано яким чином рішення з даного спору може вплинути на права та обовязки ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія". Не надано доказів укладення між позивачем та ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" договору поруки за зобовязаннями відповідача з повернення позики позивачу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладений договір позики №04/17 від 16 червня 2011 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався передати відповідачу грошові кошти в розмірі 50000 грн., а відповідач повернути позивачу фактично отримані грошові кошти.

Відповідно до пункту 1.2. договору сума позики надається відповідачу в строк до 16 вересня 2011 року.

Платіжним дорученням №2917 від 16 червня 2011 року позивач перерахував відповідачу суму позики в розмірі 50000 грн.

Як було зазначено вище, відповідач зобовязний був повернути вказану суму до 16 вересня 2011 року, чого ним не було здійснено.

Отже, за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 50000 грн.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач проти наявної заборгованості не заперечує, проте доказів розрахунку з позивачем суду не надав.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 50000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм позивачем обґрунтовано було нараховану відповідачу 489 грн. 04 коп. 3% річних та 150 грн. інфляційних втрат, які також підлягають до стягнення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку пунктом 3.1. договору сторонами було обумовлено, що у разі порушення позичальником строку повернення суми позики, встановленого п. 1.2. даного договору, він сплачує позикодавцеві пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасного повернутої суми позики за кожний день.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Приймаючи до уваги, що сума пені (29750 грн.) нарахована відповідачем в розмірі 0,5% від несвоєчасного повернутої суми позики за кожний день прострочки значно перевищує суму пені обрахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, сума якої за здійсненим судом розрахунком становить 2445 грн. 26 коп., позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача має бути стягнуто 2445 грн. 26 коп. пені.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача має бути стягнуто 50000 грн. боргу за договором позики, 2445 грн. 26 коп. пені, 489 грн. 04 коп. 3% річних та 150 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії ПАТ ПІБ в м. Херсон, МФО 352286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газові Автомобільні Заправки»(вул. Постишева, 25, м. Донецьк, ід. код 34046320, р/р 26006013993001 у ПАТ «КБ «Південкомбанк», МФО 335946) - 50000 грн. боргу за договором позики, 2445 грн. 26 коп. пені, 489 грн. 04 коп. 3% річних, 150 грн. інфляційних втрат та 1062 грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 07.03.2012