Рішення № 21965925, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/394/12

вх. № 394/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чернов М.Ю. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ компанія "Харківспецпрофіль", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Лозова

про стягнення коштів в сумі 67275,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ компанія "Харківспецпрофіль" ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача) суму за договором про надання послуг № Х 01/21-05 від 15.06.10 року у розмірі 57 000 грн., та пеню 10275,86 грн. Судовий збір покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір за № Х 01/21-05 від 15.06.10 року у відповідності до якого відповідач зобов*язався надати послуги позивачу за його замовленням та передати останньому пакет документів, а саме: договір на поставку електроенергії з АК"Харківобленерго" для нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з підвищенням потужності з 250 кВт до 350 кВт по Ш категорії з ТП 1685, а позивач зобов*язався прийняти та оплатити надані послуги відповідачу.

Відповідач взяті на себе зобов*язання не виконав.

09.02.11 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу 57000 грн. 3 % річних- 2185,47 грн., інфляційні втрати- 5358 грн. Разом сума становить 64543,47 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

15.02.2012р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_2на користь ТОВ компанії "Харківспецпрофіль" суму за договором про надання послуг №Х 01/21-05 від 15.06.2010р. у розмірі 57000грн., суму штрафних санкцій за договором про надання послуг № х 01/21-05 від 15.06.2010р. у розмірі 7639,56 грн., 1609,50 грн. судового збору.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо невиконання умов договору не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час рохгляду справи.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог від 15.02.12 року.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.06.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг № Х 01/21-05 ( а.с.9-11). У відповідності до п.1.1 договору відповідач зобов*язався надати послуги по замовленню позивача та передати останньому пакет документів, договір на поставку електроенергії з АК "Харківобленерго" для нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з підвищенням діючої потужності з 250 кВт до 350 кВт по Ш категорії з ТП 1685, а позивач зобов*язався прийняти та оплатити надані послуги відповідачу, позивач зобов*язався прийняти та оплати надані послуги відповідачем.

Початок робіт починається з 15.06.2010 року та закінчується 15.09.2010 року. з правом дострокового виконання (п.1.2 договору). Вартість робіт становить 70 000 грн. (п.2.1 договору). Сторони погодили наступний порядок розрахунків: на протязі 3 банківських днів з дати набрання чинності даного договора позивач перераховує відповідачу предплату в розмірі 15 000 грн. Після чого відповідач передає позивачу технічні умови до договору на поставку електроенергії. Після прийняття позивачем від відповідача технічних умов позивач перераховує Виконавцю грошові кошти в сумі 35000 грн. Після чого Виконавець надає Замовнику довідку про виконання технічних умов (п. 2.2.3). В разі ненадання Замовнику Виконавцем за яких-небудь причин довідки про виконання технічних умов, Замовник має право розірвати договір в одноросторонньому порядку. При цьому Виконавець повертає Замовнику в повному обсязі грошові кошти, перераховані на рахунок Виконавця згідно п.2.2.3 даного договора (2.2.4). Після прийняття Замовником від Виконавця довідки про виконання технічних умов, Замовник перераховує на рахунок Виконавця грошові кошти в розмірі 10000 грн. ( 2.2.5 договора).

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в наступному розмірі: платіжним дорученням за № 430 від 16.06.2010 року на суму 15000 грн., та № 485 від 06.07.2010 року суму 35 000 грн. ( а.с.12), 17.03. 2011 року суму 7000 грн. (зворотня сторона а.с.12). Всього позивачем було перераховано 57000 грн., які просить позивач стягнути з відповідача.

07.10.11 року на адресу відповідача, позивачем була надіслана претензія №159 з вимогою виконати умови договору № Х 01/21-5 на протязі 30 днів з дати отримання претензії. Претензія отримана 13.12.2011 року.

Відповідач умови договору не виконав, довідку про виконання технічних умов не надав.

Так, нормами частин 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України наведені наступні підстави та порядок розірвання цивільного договору: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

На підставі викладеного, сума основного боргу в розмірі 57000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача суми 7639,56 грн., у тому числі 3% річних - 2185,47 грн., інфляційних витрат - 5358 грн. суд зазначає, що інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 п/р НОМЕР_2 філія "Слобожанське регіональне управління " Банк "Фінанси та Кредит" МФО 350697 іпн НОМЕР_1) на користь ТОВ компанія "Харківспецпрофіль" ( АДРЕСА_2 б/р 260081024000010 в ПАТ" АКБ"Базис" МФО 35559121) суму основного боргу 57000 грн., 3 % річних- 2185,47 грн., інфляційні втрати- 5 358 грн., судовий збір 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 12.03.12 року.