Рішення № 21965662, 12.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 25-10/17-5000-2011 За позовом: Приватного підприємства „Транс-Авто-Д” до відповідача: Приватного підприємства „Агрофірма „Софіївка”

про стягнення 27 628,00 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.01.2008 р., ОСОБА_2., довіреність від 26.01.2008 р.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні 12.03.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Суть спору: про стягнення з Приватного підприємства "Агрофірма "Софіївка" на користь Приватного підприємства „Тванс-Авто-Д” 27 628,00 грн., де 24 973,00 грн. основна заборгованість, 1 895,00 грн. пеня, 760,00 грн. три процента річних.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в процесі розгляду справи по суті надав суду уточнення заявлених позовних вимог від 27.02.2012р. за вх. № 6200/2012, від 12.03.2012 р за вх. №7461/2011, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, яка прийнята судом та пояснення від 27.02.2012 р. за вх. №6201/2011, де навів додаткове обґрунтування позовних вимог.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з Приватного підприємства "Агрофірма "Софіївка" на користь Приватного підприємства „Тванс-Авто-Д” 27 548,00 грн.

Так, в доведення заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Приватне підприємство „Тванс-Авто-Д” за договором про надання транспортних послуг № 17 від 25.03.2009р. надало послуги перевезення власним автотранспортом сільськогосподарської техніки, а відповідач Приватне підприємство "Агрофірма "Софіївка" прийняло ці послуги, але свої зобовязання щодо оплати вартості послуг не виконало в повному обсязі, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед ПП "Транс-Авто-Д" в розмірі 24 973,00 грн., на яку було нараховано пеню в розмірі 1 895,00 грн. та три процента річних в розмірі 760,00 грн.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи викладене в телеграмі від 11.01.2012 р. за вх. № 715/2012 судом було задоволено, про що свідчить відповідна ухвала від 11.01.2012 р.

12.03.2012 р. на адресу господарського суду Одеської області телеграмою надійшло клопотання позивача за вх. №7497/2012 про відкладення розгляду справи, яке судом не задоволено з огляду на дотримання процесуальних строків розгляду господарських справ в розрізі ст. 69 ГПК України.

27.02.2012 р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача за вх. № 5978/2012 про відкладення розгляду справи, у звязку з необхідністю ознайомитись представнику відповідача з матеріалами справи, яке судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала про відкладення розгляду справи, однак відповідач не виконав дій щодо ознайомлення з матеріалами справи протягом строку її розгляду, тобто не реалізував свого права.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребуванні судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

25.03.2009р. між Приватним підприємством „Транс-Авто-Д” та Приватним підприємством „Агрофірма „Софіївка” був укладений договір про надання транспортних послуг №17, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати від свого імені роботи повязані з перевезенням автотранспортом сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2 оплата послуг виконавця здійснюється наступним шляхом: попередня оплата вартості робіт в безготівковій формі у розмірі 50 % від вартості перевезення вантажу, залишок суми в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту відвантаження вантажу. Сума договору складає 19620,00 грн., в т. ч. ПДВ 3270,00 грн.

Як вбачається зі змісту п. 7.2. договору, у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання своїх зобовязань за цим договором, у терміни, обумовлені даним договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобовязання за весь період прострочення.

В пункті 8.1. договору зазначається, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р. або до остаточного виконання сторонами своїх зобовязань за договором, зроблених належним чином.

На виконання умов договору № 17 від 25.03.2009 р. ПП „Транс-Авто-Д” надало ПП „Агрофірма „Софіївка” послуги з перевезення власним автотранспортом сільськогосподарської техніки на суму 33913,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000549 від 21.09.2009р., № СФ-0000610 від 09.11.2009 р., № СФ-0000611 від 09.11.2009 р., № СФ-0000612 від 09.11.2009 р.; актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000549 від 21.09.2009 р., № ОУ-0000610 від 09.11.2009 р., № ОУ-0000611 від 09.11.2009 р., № ОУ-0000612; податковими накладними № 549 від 21.09.2009 р., № 610 від 09.11.2009 р., № 611 від 09.11.2009 р., № 612 від 09.11.2009 р.; товарно-транспортними накладними від 19.09.2009 р., 04.11.2009 р., 05.11.2009 р., 07.11.2009 р. Відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, однак здійснив їх оплату частково в розмірі 67 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками станом на 02.10.2009 р., 22.10.2009 р., 28.10.2009 р., 11.11.2009 р., 02.08.2010 р., 08.09.2010 р., 21.10.2010 р., 29.11.2010 р., але з врахуванням наявності попереднього боргу ПП „Агрофірма „Софіївка” перед позивачем в розмірі 58060,00 грн. послуги згідно наведених актів здачі-прийняття робіт були оплачені частково, а саме в розмірі 8940,00 грн., у звязку з чим у ПП „Агрофірма „Софіївка” виникла заборгованість перед позивачем в сумі 24973,00 грн., на яку останнім було нараховано пеню в розмірі 1895,00 грн. та три процента річних в розмірі 760,00 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену правову позицію, суд, вважає заявлені ПП „Транс-Авто-Д” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача загалом 27628,00 грн. такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із змісту ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 р. передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно абз. 1 ч .1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення претензії вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено надання позивачем відповідачу послуг по перевезенню власним автотранспортом сільськогосподарської техніки та існування заборгованості ПП „Агрофірма „Софіївка” по оплаті вартості отриманих послуг, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості наданих послуг в сумі 24973,00 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1895,00 грн., розрахованої в період з 12.06.2011 р. по 12.12.2011 р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір у сумі 1937, 25 грн., але з врахуванням заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 1895, 00 грн., судом підлягає стягненню пеня саме в розмірі заявленому позивачем.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача три процента річних в розмірі 760,00 грн., розрахованих в період з 29.11.2010р. по 12.12.2011р., тобто з моменту здійсненого останнього платежу до моменту звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. За розрахунком суду три процента річних в період з 29.11.2010 р. по 12.12.2011 р. визначено у сумі 774,35грн., але з врахуванням заявлених позивачем до стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 760,00 грн., суд задовольняє дані позовні вимоги в розмірі заявленому позивачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., а саме у п.п. 3.9.1. та 3.9.2. особи, які беруть участь у справі, вважаються

повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких сторін не перешкоджає вирішенню спору. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання судом відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 12.03.2012р., тому навіть за умови відсутності у справі станом на 12.03.2012р. поштового повідомлення про отримання ПП „Агрофірма „Софіївка” ухвали від 27.02.2012р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, суд задовольняє заявлені ПП „Транс-Авто-Д” позовні вимоги повністю, у звязку з чим стягненню з ПП „Агрофірма „Софіївка” підлягає 27 628,00 грн., з яких 24973,00 грн. сума основного боргу, 1895,00 грн. пеня, 760,00 грн. три процента річних.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1411,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Софіївка” (67798, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Софіївка, вул. 28 Червня, 59, код ЄДРПОУ 30864005) на користь Приватного підприємства „Транс-Авто-Д” (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Запорізька, 7, код ЄДРПОУ 34412482) 24973 (двадцять чотири тисячі девятсот сімдесят три) грн. 00 коп. заборгованості, 1 895 (одна тисяча вісімсот девяносто пять) грн. 00 коп. пені, 760 (сімсот шістдесят) грн. 00 коп. три процента річних, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 15.03.2011р.