Рішення № 21965414, 07.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2012 р.Справа № 16/17-5155-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 13.01.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 14.02.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь” про стягнення 65 798,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” (далі по тексту ТОВ „Хімагромаркетинг”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь” (далі по тексту ТОВ „Ленінталь”) про стягнення заборгованості в загальній сумі 65798,68 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 44057,75 грн., відсотків річних в сумі 3959,16 грн., пені в сумі 1534,18 грн., штрафу в сумі 16247,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. (з урахуванням додаткових угод) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідач повністю заперечує проти заявлених позовних вимог, наголошуючи на погашенні суми основного боргу в розмірі 44057,00 грн., пені в сумі 1534,18 грн., відсотків річних в сумі 3959,16 грн. в процесі розгляду даної справи. При цьому, відповідач на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 ГПК України просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 16247,00 грн. з підстав перебування ТОВ „Ленінталь” у скрутному фінансовому стані та з огляду на погашення суми основного боргу в процесі вирішення цього спору у добровільному порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

22.04.2011р. між ТОВ „Хімагромаркетинг” (Продавець) та ТОВ „Ленінталь” (Покупець) було укладено договір поставки № АП-19-0165, у відповідності до п.п. 1.1, 1.4, 1.5 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, надалі іменовані товар, загальною вартістю 12965,20 грн. Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1 даного договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент товару можуть бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р., а саме: додаткові договори № АП-19-0165ДС1 від 01.06.2011р., № АП-19-0165ДС3 від 05.07.2011р., № АП-19-0165ДС4 від 14.07.2011р., № АП-19-0165ДС5 від 20.07.2011р. на підставі яких було погоджено додатковий обсяг засобів рослин, які оплатно передаються Продавцем у власність Покупця, на загальну суму 113324,16 грн.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.п. 3.1 3.4, 4.3, 4.4 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. поставка здійснюється в строки, передбачені умовами даного договору, або раніше за заявкою Покупця. Право власності на товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 3, 4 договору. Поставка здійснюється Продавцем на умовах CPT (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця, до базисів (одержувачів), визначених у договорі. За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад Продавця). Одержання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у день поставки товару. Одночасно з передачею товару Продавець зобовязаний передати Покупцеві наступні документи: рахунки на оплату товару; податкову накладну згідно норм Закону України „Про податок на додану вартість”; видаткову (відвантажувальну) накладну; товарно-транспортну накладу, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ. Покупець зобовязаний передати Продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержування товару. Підписання Покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3 цього договору документів.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № АП-19-0226 від 28.04.2011р., № АП-19-0372 від 03.06.2011р., № АП-19-0434 від 07.07.2011р., № АП-19-0448 від 18.07.2011р., № АП-19-0455 від 21.07.2011р. позивачем на виконання умов договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. і додаткових угод до нього було передано у власність ТОВ „Ленінталь” товар загальною вартістю 126289,36 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами повноважних представників сторін, скріплених відповідними печатками. При цьому, на виконання угоди № АП-19-0165ДС2 від 08.06.2011р. до договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. згідно з прибутковою накладною (повернення) № АП-19-0012 від 09.06.2011р. відповідачем було повернуто на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” товар на суму 17976,00 грн. Таким чином, загальна вартість придбаного ТОВ „Ленінталь” у власність товару складає 108313,36 грн.

Згідно з положеннями п. 2.1 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додаткових угод до нього, а також з урахуванням факту повернення частини товару за прибутковою накладною (повернення) № АП-19-0012 від 09.06.2011р. на суму 17976,00 грн., сторонами було погоджено наступний графік оплати придбаного ТОВ „Ленінталь” товару: до 30.04.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 2593,04 грн.; до 15.06.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 7968,43 грн.; до 15.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 4317,12 грн.; до 20.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 3182,88 грн.; до 30.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 3601,20 грн., до 01.09.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 4774,32 грн., до 20.09.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 27719,69 грн., до 25.11.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 7957,20 грн., до 15.12.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 46199,48 грн.

З виписок по особовому рахунку ТОВ „Хімагромаркетинг” № 26001393, відкритому у філії ПУМБ м. Севастополя, вбачається, що відповідач здійснював оплату вартості придбаного товару наступним чином: 11.07.2011р. на користь позивача було внесено грошові кошти в сумі 4317,12 грн., 15.07.2011р. на користь позивача було внесено грошові кошти в сумі 2593,04 грн., 15.08.2011р. на користь позивача було внесено грошові кошти в сумі 40000 грн., 21.09.2011р. на користь позивача було внесено грошові кошти в сумі 17345,45 грн.

Втім, позивач стверджує, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додаткових угод до нього не було здійснено своєчасної оплати вартості придбаного товару шляхом внесення грошових коштів частинами за погодженим сторонами графіком. З викладених обставин позивачем було надіслано на адресу ТОВ „Ленінталь” вимогу про дострокову оплату вартості поставленого на виконання умов названих договорів товару протягом трьох днів з моменту її отримання, яка міститься у листі від 14.09.2011р. за № 308. Вказаний лист було отримано ТОВ „Ленінталь” 29.09.2011р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення під розписку.

Згідно з п. 2.4 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. у випадку будь-якого порушення Покупцем узгодженого сторонами графіку внесення платежів за придбаний товар, Продавець має право відмовити у поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому, Покупець зобовязаний оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту предявлення вимоги Продавцем.

Однак, ТОВ „Ленінталь”, незважаючи на погоджений сторонами графік оплати проданого на виконання умов договору поставки № АП-19-0165 від .04.2011р. та додаткових угод до нього та направлену позивачем в порядку п. 2.4 договору поставки вимогу не виконало прийнятих на себе грошових зобовязань, що зумовило звернення ТОВ „Хімагромаркетинг” до суду із даними позовними вимогами.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини з поставки товару, врегульовані умовами договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додатковими угодами до даного договору. В свою чергу, на виконання умов названих угод, ТОВ „Хімагромаркетинг” було передано у власність ТОВ „Ленінталь” товар на загальну суму 108313,36 грн., а відповідачем вказаний товару було прийнято, що підтверджується видатковими накладними № АП-19-0226 від 28.04.2011р., № АП-19-0372 від 03.06.2011р., № АП-19-0434 від 07.07.2011р., № АП-19-0448 від 18.07.2011р., № АП-19-0455 від 21.07.2011р., а також прибутковою накладною (повернення) № АП-19-0012 від 09.06.2011р., скріпленими підписами представників сторін та відповідними печатками. Викладені обставини свідчать про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додатковими угодами до нього щодо передачі товару у власність ТОВ „Ленінталь” у погоджених сторонами кількості та асортименті, що, в свою чергу, не оспорюється відповідачем.

Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, положеннями п.п. 2.1, 2.4 договору поставки № АП-19-0165 від 28.04.2011р. та додатковими угодами до даного договору на відповідача було покладено обовязок оплати вартості придбаного ним товару наступним чином: до 30.04.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 2593,04 грн.; до 15.06.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 7968,43 грн.; до 15.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 4317,12 грн.; до 20.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 3182,88 грн.; до 30.07.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 3601,20 грн., до 01.09.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 4774,32 грн., до 20.09.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 27719,69 грн., до 25.11.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 7957,20 грн., до 15.12.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 46199,48 грн. У випадку будь-якого порушення Покупцем узгодженого сторонами графіку внесення платежів за придбаний товар, Продавець має право відмовити у поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому, Покупець зобовязаний оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту предявлення вимоги Продавцем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу, відповідачем прийняті на себе за договором поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. зобовязання в частині здійснення оплати вартості придбаного товару були виконані із недотриманням строків внесення платежів, визначених погодженим сторонами по справі графіком, що свідчить про порушення ТОВ „Ленінталь” прийнятих на себе грошових зобовязань. Викладені обставини зумовили предявлення позивачем вимоги про дострокову оплату вартості проданого на виконання даних угод товару у повному обсязі, викладеної у листі від 14.09.2011р. за вих. № 308, надсилання якої підтверджується описом до цінного листа, який 17.09.2011р. було вручено до відправлення установам поштового звязку згідно із відповідним календарним штемпелем, а також квитанцією № 0782 від 17.09.2011р. про прийняття плати за надсилання на адресу ТОВ „Ленінталь” цінного листа. Відповідачем було отримано названий лист-вимогу 29.09.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.

Таким чином, враховуючий положення п. 2.4 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р., зміст листа-вимоги від 308 від 14.09.2011р., який було отримано ТОВ „Ленінталь” 29.09.2011р., суд дійшов висновку, що у названого відповідача виник обовязок оплати повної вартості придбаного у ТОВ „Хімагромаркетинг” на виконання умов вищезазначеної угоди товару, за винятком того, що був оплачений, в сумі 44057,75 грн. протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги, тобто з 03.10.2011р.

Як свідчать матеріали справи, а саме платіжне доручення № 27 від 22.02.2012р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 50587,15 грн., до складу яких увійшла заборгованість за придбаний на виконання умов договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додаткових угод до нього товар в сумі 44057,75 грн. із порушенням строку для виконання даного обовязку. Викладені обставини підтверджують виконання ТОВ „Ленінталь” прийнятих на себе зобовязань щодо оплати придбаного на виконання умов вищезазначених угод товару в сумі 44057,75 грн., а, отже, свідчать про відсутність предмету спору між сторонами по справі у названій частині позовних вимог.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують погашення відповідачем спірної суми заборгованості в розмірі 44057,75 грн., яка, в тому числі, є предметом спору по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з ТОВ „Ленінталь” на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” заборгованості за придбаний товар в сумі 44057,75 грн., що є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як встановлено судом в процесі вирішення даного спору, ТОВ „Ленінталь” з 03.10.2011р. було порушено прийняті на себе за договором поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. і додатковими угодами до нього зобовязання щодо внесення на користь позивача грошових коштів в сумі 44057,75 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.5 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. сторони домовилися щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка останніми визначена в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (девяноста) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем, та девяносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення девяноста календарних днів.

Таким чином, з посиланнями на п. 5.5 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та ст. 625 ЦК України позивачем внаслідок допущеного ТОВ „Ленінталь” порушення грошових зобовязань було додатково нараховано до сплати відповідачу відсотки річних в сумі 3959,16 грн. Однак, згідно з платіжним дорученням № 27 від 22.02.2012р., відповідачем було погашено заборгованість із нарахованих відсотків сумі 3959,16 грн., що свідчить про відсутність між сторонами предмету спору та є підставою для припинення провадження у справі у названій частині позовних вимог згідно з п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п. 1.5, 5.3, 5.4 договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. передбачено, що Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. У випадку прострочення виконання зобовязань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі пятнадцяти відсотків від ціни договору, тобто загальної суми поставленого товару на умовах даного договору та додаткових угод до нього.

З посиланням на п.п. 1.5, 5.3, 5.4 договору поставки № АП-19-0165 від 28.04.2011р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 1534,18 грн. та штраф в сумі 16247,00 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе зобовязань. При цьому, сума нарахованої позивачем пені була добровільно сплачена ТОВ „Ленінталь” згідно з платіжним дорученням № 27 від 22.02.2012р., що свідчить про відсутність між сторонами предмету спору та є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1534,18 грн. відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Україна.

При цьому, розглянувши здійснений ТОВ „Хімагромаркетинг” розрахунок суми штрафу /а.с. 11/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладених між сторонами по справі угод, у звязку з чим, суд зазначає правомірність нарахування відповідачу до сплати штрафу в сумі 16247,00 грн.

Однак, з огляду на доводи відповідача про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу, обґрунтовані приписами ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 ГПК України, що суд оцінює як клопотаннями про застосування судом наданого йому законом права на зменшення штрафних санкцій, суд вважає правомірним при вирішенні даного спору застосувати приписи діючого законодавства, якими врегульовані питання зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги повне погашення відповідачем суми основної заборгованості перед позивачем, значний розмір заявленої позивачем до стягнення суми штрафу та невідповідність розміру штрафу наслідкам допущеного ТОВ „Ленінталь” порушення, суд, керуючись приписами ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити нарахований позивачем штраф вдвічі. Таким чином, суд зменшує суму нарахованого позивачем штрафу з 16247,00 грн. до суми 8123,50 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Ленінталь” перед ТОВ „Хімагромаркетинг”, яка виникла на підставі договору поставки № АП-19-0165 від 22.04.2011р. та додаткових угод до нього зі сплати штрафу в сумі 8123,50 грн. витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, позов ТОВ „Хімагромаркетинг” з урахуванням застосування судом наданого йому права на зменшення розміру штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню на суму 8123,50 грн. Таким чином, з ТОВ „Ленінталь” слід стягнути на користь позивача штраф в сумі 8123,50 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 83 ГПК України. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 44057,75 грн., відсотків річних в сумі 3959,16 грн., пені в сумі 1534,18 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору через погашення ТОВ „Ленінталь” цієї суми боргу.

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки даний спір виник внаслідок його неправильних дій, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі № 16 / 17 5155 2011 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь” про стягнення суми основного боргу у розмірі 44057,75 грн., відсотків річних в сумі 3959,16 грн., пені в сумі 1534,18 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь” /67811, Одеська область, Овідіопольський район, с. Йосипівна, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 30800512, р/р 26008013000261 в АТ „Сбербанк Росії” м. Київ, МФО 320627/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” /02160, м. Київ, пр-т. Воззєднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667, р/р 26001393 в СФ „ПУМБ” у м. Севастополь, МФО 308092/ штраф в сумі 8 123 грн. 50 коп. /вісім тисяч сто двадцять три грн. 50 коп./, судовий збір в сумі 1 411 грн. 50 коп. /одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 12.03.2012р.

Суддя Желєзна С.П.