Справа № 2-2219-555/11
2/2219/5/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2012 р. Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді - Назарчука Р.В. при секретарі - Ніколаєвій Л.М.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чемерівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставне майно,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з даним позовом до суду посилаючись на те, що 26.06.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк) та ОСОБА_3 було укладено кредитно заставний договір №HMEWAE000099953 від 26.06.2008 року за яким останньому надано кредит в розмірі 86966 грн. 33 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.06.2013 року.
Взяті на себе зобов»язання передбаченні договором ОСОБА_3 не виконав, в зв»язку з чим станом на 06.07.2011 року виникла заборгованість в сумі 45405 грн. 05 коп., яка складається з наступного:
-27980 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом;
-1203 грн. 35 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-4651 грн. 06 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-9169 грн. 51 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за кредитом,
а також штрафи відповідно до договору:
-250 грн. - штраф (фіксована частина);
-2150 грн. 24 коп. - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 26.06.2008 року було укладено договір застави рухомого майна (далі договір застави) згідно якого відповідач надав в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем - позичальником зобов»язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов»язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.
В порушення умов договору, ОСОБА_3 зобов»язання за кредитним договором не виконав, предмет застави в заклад банку не передав.
Просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HMEWAE000099953 від 26.06.2008 року в сумі 45 405 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3
До участі у справі було залучено співвідповідача ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача з врахуванням поданої до суду заяви про уточнення позовних вимог просить суд передати в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_4 належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HMEWAE000099953 від 26.06.2008 року в сумі 45 405 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу при цьому пояснила суду, що як і в позовній заяві та і в заяві якою уточнила позовні вимоги помилково було зазначено рік випуску заставленого автомобіля 1996 рік, однак згідно всіх реєстраційних документів на нього він значиться, як 1995 року випуску, вказує на те, що зазначений автомобіль 04.07.2008 року було внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна і що в ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в порушення умов п. 17.7 кредитно-заставного договору ОСОБА_3 реалізував заставний автомобіль ОСОБА_4 та було змінено реєстраційний номер автомобіля на НОМЕР_3, стверджує, що в силу Закону України від 18.11.2003 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»ОСОБА_4 не може вважатись добросовісним набувачем, оскільки в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна занесенні відомості про обтяження цього рухомого майна.
Відповідач ОСОБА_3 на судовий розгляд справи не з»явився, однак в силу ст. 74 ЦПК України вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, оскільки повідомлений про розгляд справи через оголошення у пресі.
Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні та пояснив суду, що за біржовим контрактом купівлі продажу транспортного засобу 01.04.2010 року на товарній біржі «Центральна Українська Біржа»м. Чернівці ОСОБА_4 було придбано автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", Е220, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, який в подальшому було зареєстровано у підрозділі Державтоінспекції м. Чернівці при цьому було дотримано усі істотні умови договору, про перебування даного автомобіля в заставі ОСОБА_4 стало відомо лише з вручення копії позовної заяви по даній справі, вважає, що останній є добросовісним набувачем на спірний автомобіль і що зазначене майно можна витребувати у набувача лише у випадках визначених ст. 388 ЦК України, вказує на те, що наявний у відповідача ОСОБА_4 автомобіль не відповідає автомобілю, що зазначений в п. 17.9 Договору, а тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_4 є хибними і незаконними, звертає увагу суду на те, що в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про заставу»кредитно заставний договір укладений між банком та ОСОБА_3 має бути нотаріально посвідченим, а в зв»язку з тим, що він нотаріально не посвідчений то в силу ст. 14 вказаного Закону тягне за собою його недійсність з наслідками передбаченими законодавством України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги банку задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином в установлений законом строк відповідно до умов договору.
За змістом ст. 1050 ч. 2 ЦК України наслідками порушення боржником зобов»язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Судом об»єктивно встановлено, що 26.06.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», який відповідно до витягу з статуту ПАТ КБ «ПриватБанк»правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитно заставний договір №HMEWAE000099953 від 26.06.2008 року за яким останньому надано кредит в розмірі 86966 грн. 33 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.06.2013 року.З метою виконання зобов»язань в зазначеному вище договорі обумовлено заставу рухомого майна, а саме на автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
В зв»язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов»язань передбачених кредитно заставним договором у відповідача ОСОБА_3 виникла заборгованість по договору 45405 грн. 05 коп., яка складається з наступного:
-27980 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом;
-1203 грн. 35 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-4651 грн. 06 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-9169 грн. 51 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за кредитом,
а також штрафи відповідно до договору:
-250 грн. - штраф (фіксована частина);
-2150 грн. 24 коп. - штраф (процентна складова).
Банком з метою погашення заборгованості 04.07.2011 року рекомендованим листом з повідомлення на адресу відповідача ОСОБА_3 надіслано повідомлення щодо погашення заборгованості на кредитно заставним договором та можливого стягнення на предмет застави.
Судом було встановлено, що в ході здійснення моніторингу даного кредиту банком було з»ясовано, що спірний автомобіль було реалізовано відповідачу ОСОБА_4 на товарній біржі «Українська центральна біржа», що стверджується оглянутим в судовому засіданні біржовим контрактом купівлі продажу транспортного засобу від 01.04.2010 року, що на погляд суду є порушенням п. 17.7 Кредитно заставного договору, ст. 586 ч. 2 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу».
Згідно ст. 27 Закону України «Про заставу»- «Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»- «Предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні».
Під час розгляду справи судом було запропоновано представнику позивача збільшити позовні вимоги стосовно оскарження правовстановлюючих документів, зокрема: біржового контракту купівлі продажу транспортного засобу та реєстрації в органах Державтоінспекції спірного автомобіля, однак представник позивача відмовилась їх збільшувати, а тому у суду не було необхідності притягати до участі у справі представників Державтоінспекції у Чернівецькій області, де зареєстровано автомобіль, та товарної біржі «Центральна українська біржа»м. Чернівці, де було придбано автомобіль.
Не може вважатись обґрунтованим твердження представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем автомобіля, який був переданий в заставу та придбаний ним, оскільки у відповідності до ст. 10 Закону України від 18.11.2003 року «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником який не мав права його відчужувати, особа, яка придбала це майно за відплатним договором вважається його добросовісним набувачем відповідно до ст.. 388 ЦК України лише за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, дані про заставу рухомого майна у вигляді автомобіля, який був реалізований ОСОБА_3 через товарну біржу «Центральна українська біржа»м. Чернівці, були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 04.07.2008 року, копія якого завірена в установленому законом порядку міститься в матеріалах справи.
Не заслуговує на увагу і твердження представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 про те, що придбаний ОСОБА_4 автомобіль не відповідає ознакам, що визначені п. 17.9 кредитно - заставного договору.
Представниками сторін не оспорюються індивідуальні ознаки автомобіля, які визначені як кредитно заставним договором, так і біржовим контрактом купівлі продажу транспортного засобу, копіями технічних паспортів наявними в матеріалах справи, а це, що автомобіль марки "MERSEDES-BENZ", тип (легковий седан), рік випуску (1995), № кузова/шасі (НОМЕР_1), представником позивача в судовому засіданні було звернуто увагу на те, що в в позовній заяві та в уточнюючій позовній заяві нею було помилково зазначено рік випуску автомобіля, як 1996 рік.
Однак, стосовно державного номера автомобіля, який в кредитно - заставному договорі та в інших документах зазначено НОМЕР_2, що не відповідає державному номеру придбаного автомобіля ОСОБА_4 НОМЕР_3, то суд виходить з наступного, що на час реалізації зазначеного автомобіля на нього були видані замість попередніх державних номерів - НОМЕР_2, тимчасові реєстраційні, які під час реєстрації автомобіля були замінені державними номерами - НОМЕР_3, тому є зрозуміла дана відмінність.
Стосовно об»єму двигуна, який в кредитно заставному договорі зазначений як «2.2», а ОСОБА_4 був придбаний автомобіль з об»ємом двигуна «2199», то суд вважає, що в кредитно заставному договорі помилково було заокруглено об»єм двигуна до «2.2», що в судовому засіданні і ствердила представник позивача ОСОБА_1, спірний автомобіль по своїм індивідуальним ознакам стосовно марки автомобіля та № кузова/шасі повністю відповідає як в кредитно заставному договору, Державному реєстру обтяжень рухомого майна, біржовому контракту купівлі продажу транспортного засобу, технічним паспортам на транспортний засіб виданий на ім»я ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, що дає суду підстави вважати, що придбаний ОСОБА_4 автомобіль є автомобілем, який був в заставі ПАТ КБ «ПриватБанк»і був у попередній власності ОСОБА_3. Переконливих доказів представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 стосовно відповідності придбаного автомобіля ОСОБА_4 автомобілю щодо невідповідності автомобілю, що зазначений в кредитно заставному договорі від 26.06.2008 року не надав.
Знайшло в судовому засіданні і своє спростування тверрдження представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 і те, що кредитно заставний договір відповідно до ст. 13 Закону України «Про заставу»повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
Закон України «Про заставу»введений в дію Постановою ВР N 2655-XII ( 2655-12 ) від 02.10.1992 року, зокрема, ст. 13 даного Закону на час укладання кредитно заставного договору, а це 06.06.2008 року, не було передбачено обов»язковості нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу, норма закону стосовно обов»язкового нотаріального посвідчення договорів застави транспортних засобів набула чиннності з дня внесення змін до Закону, а це 06.07.2010 року, тобто на час укладання кредитно заставного договору він обов»язковому нотаріальному посвідченню не підлягав.
Відповідно до ст.ст. 19, 20 ч.ч. 1, 6 Закону України «Про заставу»- «за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду (арбітражного або третейського суду), на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави».
Згідно з кредитно заставним договором, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі продажу предмету застави від імені заставодавця.
Зважаючи на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк»заявлено позов саме з підстав викледених вище, то виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов»язання в натурі. Примусове виконання зобов»язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов»язання та полягає в зобов»язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Беручи до уваги те, що законом та умовами договору передбачено обов»язок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя ПАТ КБ «ПриватБанк», суд вважає вимогу позивача стосовно зобов»язання ОСОБА_4 виконати зобов»язання в натурі законною та обґрунтованою.
Згідно ст. 25 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього ж Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі продажу з іншою особою покупцем.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
У відповідності до ст. 88 ЦК України, суд стягає судові витрати зі сторін у справі.
Керуючись ст.ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_1 належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HMEWAE000099953 від 26.06.2008 року в сумі 45 405 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки "MERSEDES", моделі "BENZ", рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ №14360570, рах. №64993919400001 для відшкодування судових витрат) по 227 грн. 02 коп. сплаченого позивачем державного мита та по 60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Р. В. Назарчук
Судове рішення № 21963844, Чемеровецький районний суд Хмельницької області було прийнято 28.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2219-555/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: