Рішення № 21963610, 05.03.2012, Апеляційний суд Херсонської області

05.03.2012

Справа № 22ц-2190/572/ 2012 р. Головуючий в 1 інстанції

Подіновська Г.В

Категорія 52 Доповідач Лісова Г.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2012 року березня місяця 5 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Лісової Г.Є.

Суддів: Семиженка Г.В.

Бугрика В.В.

при секретарі Ващенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Каміон Сервіс»на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 7 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Каміон Сервіс»про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за зустрічним позовом «Каміон Сервіс»до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заданої працівником

В С Т А Н О В И Л А:

19.07.2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Сервіс» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом №2 від 7.07.2011 року його звільнено з посади директора ТОВ «Каміон Сервіс»по п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, так як не допускав грубого порушення трудових обовязків, що могло б бути причиною його звільнення з посади директора.

Акт від 11.03.2011 року №112/23/31542102 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Каміон Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства»не може бути підставою звільнення по п.1ч.1ст.41 КЗпП, оскільки в акті викладена лише думка контролюючого органу щодо можливих порушень. На підставі вказаного акта було винесено податкові повідомлення рішення, які оскаржені до вищестоящого податкового органу, а тому не є узгодженими. Крім того, в порушення вимог чинного законодавства йому не було видано трудову книжку, не виплачено в день звільнення всіх сум, що належали від підприємства, зокрема заборгованості по заробітній платі в сумі 24027 грн.20 коп.

Просив поновити його на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Сервіс».

Стягнути з ТОВ «Каміон Сервіс»в його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 24027 грн.20 коп.

Стягнути з ТОВ «Каміон Сервіс»середній заробіток за час вимушеного прогулу з 8.07.2011 року по день ухвалення рішення.

4.10.2011 року ТОВ «Каміон Сервіс»звернулося в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення завданої ним матеріальної шкоди . В обґрунтування заявлених вимог підприємство посилалося на те, що 23.11.2007 року ОСОБА_3 був прийнятий на посаду генерального директора ТОВ «Каміон Сервіс»по контракту, яким визначено матеріальне забезпечення працівника в розмірі 720 грн. в місяць з врахуванням податків та інших платежів. Згідно з Статутом товариства встановлення розміру та порядку оплати праці є виключно компетенцією загальних зборів учасників. Проте в порушення умов трудового договору та положень Статуту ТОВ «Каміон Сервіс»ОСОБА_3 самостійно збільшив собі розмір заробітної плати внаслідок чого станом на липень 2011 року перевиплата йому заробітної плати становила 32466 грн.35 коп. чим нанесено шкоду підприємству на зазначену суму.

ТОВ «Каміон Сервіс» просило стягнути з ОСОБА_3 32466,35 грн. завданої матеріальної шкоди.

Рішенням Каховського міськрайонного суду від 7 грудня 2011 року первісний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ №2 від 7.07.2011 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Каміон Сервіс». Поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора ТОВ «Каміон Сервіс»з 8 липня 2011 року. Стягнено з ТОВ «Каміон Сервіс»в користь ОСОБА_3 24027,20 грн. заборгованості по заробітній платі, 44862,12 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а всього 68889,32 грн.

Стягнено з ТОВ «Каміон Сервіс». в доход держави 688,89 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Каміон Сервіс»відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідач ТОВ «Каміон Сервіс»просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не врахував положень ч.3 ст.99 ЦК України, згідно з якою члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов»язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обовязків. Суд не дав належної оцінки зазначеним у акті порушенням, які стали підставою застосування до підприємства штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник ТОВ «Каміон Сервіс»апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував з ТОВ «Каміон-Сервіс». в трудових відносинах, працюючи генеральним директором по контракту укладеному ТОВ «Каміон Сервіс» з ним 23 листопада 2007 року строком на один рік. (а.с. 87-92).

Наказом №2 від 7.07.2011 року ОСОБА_3 звільнено з посади директора ТОВ «Каміон Сервіс»у зв»язку з грубим порушенням трудових обов»язків по п.1ч.1ст.41 КЗпП України (а.с.6). Підставою звільнення позивача з посади став результат планової виїзної перевірки ТОВ «Каміон Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.07.2008 року по 31.12.2010 року, про що було складено акт №112/23/31542102 від 11.03.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Частиною другою вказаної статті цього Кодексу встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як вбачається з матеріалів справи позивача звільнено за результатами перевірки дотримання підприємством вимог податкового законодавства в період з 1.07.2008 року по 31.12.2010 року. Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Каміон-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства , валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2008 року по 31.12.2010 року Каховською обєднаною державною податковою інспекцією було складено 11.03.2011 року акт №112\23\31542102 (а.с.7).

Позивача звільнено з роботи за порушення вимог податкового законодавства допущені в період з 1.07.2008 року по 31.12.2010 року, які були виявлені 11.03.2011 року, лише 7 липня 2011 року, тобто поза межами встановленого законом строку.

За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про звільнення позивача з роботи з порушенням вимог закону щодо строку для застосування дисциплінарного стягнення та задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд не перевірив обґрунтованість розміру позовних вимог, зокрема заперечень відповідача про те, що позивач як директор ТОВ «Каміон-Сервіс»безпідставно та незаконно в одноособовому порядку змінив штатний розпис, збільшив штатний посадовий оклад з 1800 грн. до 8000 грн., а тому безпідставно вважав, що підприємство має перед позивачем заборгованість по заробітній платі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням розміру безпідставно збільшеного окладу.

На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 не надав належних доказів, з яких би вбачалося за який період та в якому розмірі йому не була виплачена заробітна плата на час звільнення його з посади, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Наданими суду копіями податкових розрахунків за перший та другий квартал 2011 року підтверджується, що позивачеві (табельний номер 1054) нараховувалася та виплачувалася заробітна плата в більшому розмірі ніж передбачено штатним розписом (а.с.129-130).

Таким чином стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід вираховувати за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку в розмірі 1800 грн за останні два календарні місяці роботи травень і червень 2011 року, тобто 39 днів (19+20) і стягнути в його користь за 107 днів вимушеного прогулу 9877 грн.17 коп. (107х92,31).

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що підприємством не надано належних доказів про те, що позивачем збільшено собі заробітну плату в порушення вимог Статуту ТОВ «Каміон Сервіс».

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Як передбачено трудовим контрактом від 23 листопада 2007 року роботодавець зобо»язувався виплачувати позивачу за виконання ним трудових обов»язків заробітну плату в розмірі 720 грн.

Згідно з штатним розписом на 2011 рік погодженим з трудовим колективом ТОВ «Каміон Сервіс»заробітна плата позивачу була встановлена в розмірі 1800 грн.

Відповідно до ст.97 КЗпП України форми і система оплати праці, норм праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовязаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом.

Як вбачається з штатного розпису наданого позивачем з 1.02.2011 року ним як генеральним директором підприємства в односторонньому порядку було прийнято рішення про збільшення заробітної плати йому до 8000 грн. та головному бухгалтеру до 5000 грн, іншим працівникам заробітну плату було залишено на тому ж рівні, яка була встановлена штатним розписом з 1.01.2011 року, що суперечить вимогам закону та Статуту ТОВ «Каміон Сервіс»відповідно до п 6.3.12 якого штатний розпис підприємства погоджується на зборах учасників товариства (а.с.172, 45).

Отже за шкоду заподіяну підприємству внаслідок незаконного збільшення окладу. що призвело до зайвих грошових виплат ОСОБА_3 повинен нести відповідальність у розмірі заподіяної з його вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, відповідно до вимог п.2 ст. 133 КЗпП,

За таких обставин рішення суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 в користь ТОВ «Каміон Сервіс»1800 грн. завданої шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 133.235 КЗпП України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Каміон Сервіс»задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 7 грудня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі по первісному позову і в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат змінити.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 відмовити.

Зменшити стягнену з ТОВ «Каміон-Сервіс»в користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 44862,12 грн.. до 9877,17 грн. та загальну суму присудженого з 68889 грн.32 коп. до 9877 грн.17 коп.; стягнену в доход держави суму судового збору з 688 грн.89 коп. до 98 грн.7 7 коп.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ТОВ «Каміон-Сервіс»1800 грн. завданої шкоди та 171 грн понесених судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: