Рішення № 21961834, 20.03.2012, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 222/386/2012

Провадження № 2/222/108/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Панченка Д.І.

за участю секретаря Бевз О.В.

позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ЗІС»про визнання змін (доповнення) до договору оренди недійсним та розірвання договору оренди -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «ЗІС»про визнання змін (доповнення) до договору оренди недійсним та розірвання договору оренди, вказавши, що 21 квітня 2006 року між ними укладено договір оренди строком на 10 років. В травні 2010 року без його згоди, було укладено зміни (доповнення) до договору оренди та продовжено строк дії договору до 2025 року. Враховуючи, що дані зміни він не підписував, та враховуючи, що відповідач в повній мірі з ним не розрахувався в 2011 році, просить визнати дані зміни недійними та розірвати договір оренди землі. В запереченні на позовну заяву відповідач вказує, що позивач пропустив строк звернення до суду про розірвання договору оренди, так як договір укладено в 2006 році, позивач кожний рік отримував орендну плату, підстав для розірвання договору не має, тому просить в позові відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що зміни до договору оренди було підписано його дружиною ОСОБА_2, та враховуючи. що на це не було його згоди, та те, що відповідач не розрахувався з ним за 2011 рік в порушення вимог договору, а саме не видав кукурудзу, мотивуючи це тим, що він нібито вчинив крадіжку, що не відповідає дійсності, тому просить розірвати даний договір.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що позовні вимоги необхідно задовольнити, так як відповідач не виконав своїх обовязків згідно договору.

Директор ПП «ЗІС»ОСОБА_4, позовні вимоги визнав частково, пояснив, що позивач уклав договір оренди в 2006 році, отримував орендну плату, вимоги договору ПП «ЗІС»не порушує. Дійсно він визнає, що в травні 2010 року ОСОБА_1 не підписував змін до даного договору, де було збільшено розмір орендної плати та строк дії договору, це зробила його дружина ОСОБА_2 і він не заперечує проти визнання даних змін не дійсними. Що стосується несвоєчасної виплати орендної плати за 2011 рік, то він з цим не погоджується, так як підприємство повністю сплатило орендну плату, в обсязі більшому чим передбачено договором, про що ним надано підтверджуючі документи. Що стосується не отримання позивачем кукурудзи, то дійсно він сказав, видати її після проведення перевірки заяви сторожа по діях ОСОБА_1, це було ще літом 2011 року, проте після цього ОСОБА_1 за отриманням орендної плати не звертався.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що їй не відомо коли ОСОБА_1 уклав договір оренди землі та зміни до нього, вона при цьому присутня не була.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що відповідач сам, без їх згоди продовжив договір оренди до 2025 року.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що договір оренди землі укладався з ОСОБА_1 в 2006 році, він сам надав всі необхідні документи в тому числі паспорт та код. Вона кожний рік присутня при видачі орендної плати, і таку плату ОСОБА_1 отримував своєчасно.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що дійсно зміни до договору оренди землі підписав не ОСОБА_1 а його дружина ОСОБА_2, та підтвердила, що в 2011 році ОСОБА_1 отримав за оренду паю пшеницю та ячмінь, кукурудзу та олій не отримував.

Аналогічні пояснення надала свідок ОСОБА_9

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на землю ( а.с. 10). Між ним та ПП «ЗІС» 21 квітня 2005 року укладено договір оренди строком на 10 років (а.а.6-7). Вказаний договір зареєстровано в секторі ДЗК Теплицького району Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»9.08. 2006 року. 7 травня 2010 року до даного договору внесено зміни (доповнення), дані зміни зареєстровані 12 травня 2010 року ( а.с. 8). Сторони визнають, що дані зміни позивачем ОСОБА_1 не підписувались. Починаючи з 2006 року відповідач проводив розрахунок за оренду в розмірі більшому, ніж визначено договором, що підтверджують надані ним документи ( а.с. 13-44), що позивачем та його представниками не заперечувалось. В 2011 році, позивач фактично отримав 137, 5% орендної плати, в той час як інші особи отримали ще більшу плату.

Правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, та договором:

ст.124 ч.4 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем;

ст.125 Земельного кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ст.13 Закону України „Про оренду землі”, яка встановлює, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства;

ст.21 Закону України „Про оренду землі” передбачає орендну плату за землю;

ст.24 Закону України „Про оренду землі”, яка вказує, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати;

ст.32 Закону України «Про оренду землі»- передбачає підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Згідно вимог договору п.9 передбачає форму та розмір орендної плати, п.11 передбачає що орендна плата вноситься до 25.12, п. 34 передбачає зміну умов договору, п .35 та 36 передбачає припинення та розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та свідків, проаналізувавши вищевикладене та умови договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС», та зміни до нього від 7 травня 2010 року, суд вважає, що враховуючи, що сторони визнали, що 7 травня 2010 року до даного договору внесено зміни (доповнення), дані зміни позивачем не підписувались, його підписала ОСОБА_2 яка не мала належним чином підтверджених повноважень від ОСОБА_1 на вчинення даної дії, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Підстав для розірвання договору оренди землі від 21 квітня 2006 року не має, виходячи із наступного: позивачем укладено договір оренди в 2006 році, він своєчасно отримував орендну плату. Що стосується твердження позивача про виплату за 2011 рік орендної плати не в повному обсязі, то це твердження спростовується наданими відповідачем документами, які оголошені в судовому засіданні, і позивач та його представники не оспорювали їх. Що стосується того, що 2011 році інші особи, які уклали договори з відповідачем, отримали більшу орендну плату чим позивач, то суд не вважає дане порушення істотним, і таким, що тягне за собою розірвання договору оренди, так як позивач не був позбавлена того, на що він розраховувала при укладенні договору.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись п. 9,11,28 договору оренди землі, ст.ст.124,125 Земельного кодексу України, ст.ст. 13,15,18,21,22,24,32 Закону України «Про оренду землі», ст. 651 ч.2, 792 ЦК України, ст.ст. 3,10,15,60, 88, 209,213,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «ЗІС» про визнання змін (доповнення) до договору оренди недійсним та розірвання договору оренди задовольнити частково.

Визнати зміни (доповнення) до договору оренди землі від 21 квітня 2006 року укладені 7 травня 2010 року недійсними.

У розірванні договору оренди землі між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС»від 21 квітня 2006 року відмовити.

Стягнути з ПП «ЗІС»на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 214 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, через Теплицький районний суд до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: