Постанова № 219611, 27.10.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 р.

Справа № А-17/234

За позовом:

ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна, вул. Майданська, 5

до відповідача:

ДПІ в Надвірнянському районі, м. Надвірна, вул. Визволення, 2

про

визнання нечинним податкових повідомлень-рішень №0000802301/1 від 03.07.06 р. та №0000792301/1 від 03.07.06 р.

Суддя Неверовська Л.М.

При секретарі судового засідання Нестеренко А.В.

Від позивача:

Дунець О.Я. - начальник юридично-договірного відділу, (довіреність №01-54 від 16.06.2006 року),

Від відповідача :

В судовому засіданні приймала участь:

Бабій Т.С. - головний державний податковий інспектор відділу супроводжень справ у судах (довіреність №105/10 від 03.03.2006 року), Гуменюк Б.С. - начальник юридичного відділу (довіреність №103/10 від 03.03.2006 р.).

Савчук Л.Є. - прокурор прокуратури Івано-Франківської області (посвідчення №36 від 01.03.2002 р.)

Суть спору: подано позов про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р.

Позивач позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням чинного законодавства: ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Декрету Кабінету Міністрів „Про акцизний збір”, підпункту 4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що Закон України "Про правовиий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 р. №791 не є спеціальним законом про оподаткування і його положення не можуть встановлювати податкові пільги для ТзОВ "Нівея" та ПФ "Ковач". Рішення судів України в частині звільнення суб'єктів господарювання від сплати податків і зборів, ухвалені до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", не є обов'язковими для врахування під час здійснення правосуддя та не мають для судів заздалегідь встановленої сили, оскільки пільгові податкові та митні умови здійснення господарської діяльності припинено.

11.09.2006 р. до суду надійшо повідомлення прокуратури Івано-Франківської області про вступ прокурора у справу з метою захисту інтересів держави, відповідно до ч.3 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

За результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за період від 01.07.2004 р. по 31.12.2005 р., а з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування, за період від 01.12.2005 р. по 31.12.2005 р. працівниками ДПІ в Надвірнянському районі та ДПА в Івано-Франківській області складено акт перевірки №59/23-00152230 від 06.04.2006 р. На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в Надвірнянському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2006 р. №0000802301/0 та №0000792301/0, які позивачем оскаржені в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000802301/0 ДПІ в Надвірнянському районі прийнято рішення про результати розгляду скарги від 29.06.2006 р. за № 31770/10/25/33, згідно якого скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000802301/0 від 18.04.2006 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4043556 грн. 71 коп. В іншій частині податкове повідомлення рішення залишено без змін. На підставі вищезазначеного рішення ДПІ про результати скарг податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000802301/1 від 03.07.2006 р., згідно якого ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" визначено суму податкового зобов"язання за платежем: акцизний збір (інші нафтопродукти) 3014021800. Усього сума податкового зобов"язання становить 12130670 грн.15 коп., у тому числі: основний платіж - 8087113 грн.43 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 4043556 грн.72 коп.

За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000792301/0 ДПІ в Надвірнянському районі прийнято рішення про результати розгляду скарги від 29.06.2006 р. за №31771/10/25/33, згідно якого скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000792301/0, від 18.04.2006 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4800499 грн. 89 коп. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792301/1 від 03.07.2006 р., згідно якого ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" визначено суму податкового зобов"язання за платежем:: акцизний збір (бензин моторний) 3014021700. Усього сума податкового зобов"язання становить 14401499 грн. 66 коп., у тому числі: основний платіж - 9600999 грн. 77 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 4800499 грн. 89 коп.

В зв"язку з непогодженням з повідомленнями-рішеннями №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р., винесеними на підставі рішень про розгляд скарг, позивачем ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" подано позов про визнання нечинними вищеказаних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ в Надвірнянському районі №0000802301/1 та №0000792301/1 від 03.07.2006 року, прийняті на підставі п. б ст. 4.2.2. Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Тобто, ДПІ в Надвірнянському районі, як контролюючий орган, самостійно визначила (обчислила) суму податкового зобов"язання ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" по сплаті акцизного збору, як зазначено в повідомленнях-рішеннях, відповідно до п."а" ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір". Визначення суми податкового зобов"язання ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" по сплаті акцизного збору ДПІ в Надвірнянському районі здійснено за даними документальної перевірки, які на думку податкового органу, свідчать про зниження суми податкового зобов"язання ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття". При цьому, в акті перевірки зазначено, що ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" порушено ст.ст. 2,3,4 Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір".

Так, на стор. 100 акту документальної перевірки №59/23-00152230 від 06.04.2006 р. зазначено. що одержані в процесі переробки нафтопродукти ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" передає замовнику (ТзОВ "Нівея" та ПФ "Ковач") згідно матеріального балансу, про що встановлено в договорах (№7-09-0056-03-10 від 01.06.2003 р. та № 01.06.2003 р. та № 7-09-0111-03-19 від 25.12.2003 р.). Готова продукція повертається замовнику згідно актів передачі. При цьому в акті зазначено (стор. 100-101), що ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" не нараховано та не сплачено акцизний збір з обсягів відвантажених нафтопродуктів, що передбачено ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

Частиною третьою статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 "Про акцизний збір" встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Тобто, цією нормою встановлено, що податкове зобов'язання з продажу підакцизних товарів (продукції) настає або у разі надходження коштів (передоплати, авансу), або у разі відвантаження (передачі) товарів (продукції), не залежно від передачі права власності на підакцизні товари (продукцію).

У відповідності до п.1.7. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 р. N 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за N 1023/7311, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт документальної перевірки №59/23-00152230 від 06.04.2006 р. не містить посилань на конкретні первинні документи, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем протягом липня, серпня, вересня 2004 року здійснювалось саме відвантаження нафтопродуктів чи їх фактична передача ТзОВ "Нівея" та ПФ "Ковач", а визначає дату відвантаження тільки на підставі актів передачі без дослідження тієї обставини чи мало місце відватаження (фактична передача) нафтопродуктів, що є необхідним для визначення дати виникнення податкового зобов"язання по сплаті акцизного збору.

За наведених обставин, суд дійшов висноку про те, що нарахування ДПІ в Надвірнянському районі акцизного збору ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" є неправомірним, оскільки нафтопродукти товариством не відвантажувалися та не передавалися замовникам (ТзОВ "Нівея" та ПФ "Ковач"), ДПІ в Надвірнянському районі невірно визначено дату виникнення податкових зобов"язань у позивача по нарахуванню та сплаті акцизного збору та в порушення ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", невірно визначено об"єкт оподаткування акцизним збором, так як дата підписання матеріального балансу та актів передачі нафтопродуктів не є моментом їхнього відвантаження (передачі), а також зазначені документи не визначають обсяги відвантажених (переданих) нафтопродуктів.

Крім того, згідно із ст.1 Декрету Кабінету Міністрів „Про акцизний збір” акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

Визначаючи ст.2 Декрету КМУ виробника (переробника) підакцизної продукції платником акцизного збору, ст.6 Декрету визначено як саме такий платник вказаний збір сплачує:

- власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Тобто, ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України„Про акцизний збір”одночасно встановлено і обов”язок замовника сплатити акцизний збір виробнику.

Таким чином, виробники підакцизних товарів та їх імпортери визначені законом платниками акцизного збору, але фактично цей збір збирається зі споживачів підакцизних товарів, які сплачують його в ціні товару, тобто за своєю економічною суттю акцизний збір є податком на споживання.

З урахуванням вказаних норм Декрету, наявність чи відсутність у позивача - „виробника (переробника) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини„ обов”язку по нарахуванню, стягненню та сплаті до бюджету акцизного збору залежить від наявності у „замовника” обов”язку перераховувати йому відповідну суму акцизного збору, так як сплата виробником (переробником) акцизного збору власними коштами, без включення його сум до ціни товарів, суперечить встановленому статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів „Про акцизний збір” визначенню акцизного збору як непрямого податку і не відповідає економічному змісту такого податку та встановленому Декретом Кабінету Міністрів „Про акцизний збір” механізму сплати акцизного збору.

Рішеннями господарського суду Івано-Франківської області по справі № 15/162 від 12.08.2003 року та №14/65 від 06.05.2004 р., що набрали законної сили, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" зобов"язано відвантажувати ТзОВ "Ніфея" та ПФ "Ковач" або за їх дорученням іншій особі, готову продукцію, виготовлену за договорами № 7-09-0056-03-10 від 01.06.03 року та №7-09-0111-03-19 від 25.12.2003 р., без сплати акцизного збору та надання письмового підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", вважаючи, що вироблені, перероблені та відвантажені нафтопродукти не є об"єктом оподаткування акцизним збором для ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в рамках зазначеного договору.

Відповідно до ст.124 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, будь-яких підстав для невиконання позивачем рішень господарського суду, які набрали законної сили, у справах №15/162 від 12.08.2003 р. та № 314/65 від 06.05.2004 р. не було.

На момент прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р. Надвірнянською ОДПІ підпунктом 4.4.1 (конфлікт інтересів) Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було встановлено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У разі наявності випадку, який розглядається як конфлікт інтересів в розумінні припису підпункту 4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", рішення у такій правовій ситуації повинно прийматись на користь платника і прийняття такого рішення є обов”язком податкового органу.

Враховуючи, механізм сплати акцизного збору, встановлений ст.ст. 2, 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”; чинність норм щодо пільг з оподаткування суб'єктів господарювання на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"; наявність рішень господарського суду, які набрали законної сили, у справах №15/162 від 12.08.2003 р. та № 14/65 від 06.05.2004 р. та в силу ст.124 Конституції України були обов"язковими для виконання, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку мають місце обставини, що свідчать про наявність конфлікту інтересів у застосуванні нормативно-правових актів - множинне трактування прав та обов'язків позивача у даній справі.

За наведених обставин, в силу п.п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції, що була чинна на момент розгляду скарг) відповідач був зобов”язаний у межах апеляційного узгодження прийняти рішення про задоволення скарг.

Відтак, при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р. податковим органом обставини, що свідчать про наявність конфлікту інтересів враховані не були, жодної оцінки їм не надано, оскаржувані рішення про результати розгляду скарг не містять висновків щодо наявності чи відсутності підстав для застосування п.п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Посилання відповідача на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" та лист Вищого господарського суду України від 12.05.2005 N 01-8/783, не може бути прийняте судом до уваги, враховуючи те, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" набрав чинності 31 березня 2005 року, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки нарахування акцизного збору здійснено податковим органом за період липень, серпень, вересень 2004 року.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства, а також відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання по акцизному збору, застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги адміністративного позову доведеними та обґрунтованими.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, а отже податкові повідомлення-рішення №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р. слід визнати нечинними.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 49, 51, ст. 94, ст.122-154, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000802301/1 від 03.07.2006 р. та №0000792301/1 від 03.07.2006 р.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна, вул. Майданська, 5 - 3 грн.40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Неверовська Л.М.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 31.10.2006.