Постанова № 21959085, 06.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/756/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитнякЛ.О.

при секретаріЖурбіЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/756/2012

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14»

доДержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання нечинними податкових повідомленьрішень від04.10.2011 №0015221510 та від04.10.2011 №0015231510, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» (даліТОВ«ШБУ№14») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (даліДПІ у м.Чернігові) про визнання нечинними податкових повідомленьрішень від04.10.2011 №0015221510, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14025730,00грн. та від04.10.2011 №0015231510, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 913498,00грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до висновку Акту перевірки від22.09.2011 №632/15-124, де відповідачем встановлено, зокрема, порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.3 підрозділу4 розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого вирахувано завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІквартал 2011року у розмірі 14025730,00грн. та заниження грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 913498,00грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від22.09.2011 №632/15-124, позивач подав заперечення від26.09.2011 до ДПІ у м.Чернігові, розглянувши які, остання не врахувала. Також, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від04.10.2011 №0015221510 та від04.10.2011 №0015231510, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (даліДПА в Чернігівській області) та Державної податкової служби України (даліДПС України), які, розглянувши спірні податкові повідомлення-рішення, залишили їх без змін, а скарги без задоволення.

При цьому, позивач наголосив на тому, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств у Ікварталі 2011року, у т.ч. і порядок формування валових витрат та відємного значення обєкта оподаткування у Ікварталі 2011року, визначається саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», і не регулюється Податковим кодексом України. Додатково звертаючи увагу, що п.3 підрозділу4 розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України не встановлює порядок розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств у Ікварталі 2011року, а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкту оподаткування за підсумками Ікварталу 2011року, коли таким результатом є від'ємне значення.

Так, позивач вказав, що у Iкварталі 2011року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2011 та були враховані у складі валових витрат у 2010році, та збитки, які утворилися у 2011році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011року, та, відповідно, стають відємним значенням Iкварталу 2011року. Така позиція, на думку позивача, відповідає приписам п.6.1 ст.6 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств». А починаючи з IIкварталу 2011року, до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, на думку позивача, повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України.

Також, позивач ствердив, що оскільки норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та повинні враховуватись у відємному значенні з податку на прибуток у IIкварталі 2011року до повного погашення такого відємного значення.

Враховуючи вищезазначене, позивач не погодився з прийнятими ДПІ у м.Чернігові податковими повідомленнями-рішеннями від04.10.2011 №0015221510 та від04.10.2011 №0015231510, а саме зі зменшенням ТОВ«ШБУ№14» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за IIквартал 2011року в розмірі 14025730,00грн. та збільшенням суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 913498,00грн., додатково наголосивши на тому, що посилання відповідача на принцип незворотності дії у часі законів є помилковими в контексті спірних правовідносин, оскільки не враховують економічної сутності податку, системи оподаткування, положень та принципів податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в яких наголосив на тому, що до складу IIкварталу 2011року включається виключно відємне значення об'єкта оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за Iквартал 2011року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу Iкварталу 2011року, інших звітних періодів.

Крім того, відповідач звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від09.02.1999 №1-рп/99, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у звязку з прийняттям Податкового кодексу України, набранням 01.04.2011 чинності розділом, та відсутністю у ньому посилання на врахування у IIкварталі 2011року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виникло за результатами діяльності у Iкварталі 2011року, відємне значення обєкта оподаткування 2010року, що увійшло до Iкварталу 2011року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу відємного значення IIкварталу 2011року не включається. Окрім цього, відповідач додатково наголосив на тому, що норми щодо порядку врахування відємного значення обєкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів на законодавчому рівні врегульовуються щорічно.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

02.02.2000 ТОВ«ШБУ№14» (ід.код30731879) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м.Чернігові як платника податків 16.02.2000 за №2992.

ТОВ«ШБУ№14» створено шляхом перетворення ЗАТ«ШБУ№14» і є повним правонаступником майна, усіх майнових і немайнових прав та обовязків, стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами, відповідно до Передавального Акта, затвердженого загальними зборами засновників ТОВ«ШБУ№14» від31.01.2012 (п.1 Статуту, затвердженого рішенням зборів засновників ТОВ«ШБУ№14», протокол від31.01.2012 №1, довідка від20.02.2012 №10, а.с.35,38-40).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серіїАЄ№909709 (а.с.36) ТОВ«ШБУ№14» здійснює такі види діяльності (за КВЕД): 71.12діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.11будівництво доріг і автострад; 52.21допоміжне обслуговування наземного транспорту; 68.20надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 16.23виробництво інших деревяних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Перевіряючи підстави правомірності проведення камеральної перевірки, суд враховує, що відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. А згідно п.76.1 ст.76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовязкова.

Отже, 22.09.2011 на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України від04.12.1990 №509 «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від02.12.2010 №2755 ДПІ у м.Чернігові правомірно проведена камеральна перевірка ТОВ«ШБУ№14» за звітний податковий період IIквартал 2011року (декларація з податку на прибуток підприємства), за результатами якої складено Акт №632/15-124 (а.с.13-14).

Пунктом2 Акту перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.3 підрозділу4 розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ«ШБУ№14» завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІквартал 2011року у розмірі 14025730,00грн. та занижено грошове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 913498,00грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м.Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, а саме (а.с.11,12):

від04.10.2011 №0015221510, яким ТОВ«ШБУ№14» зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14025730,00грн.;

від04.10.2011 №0015231510, яким ТОВ«ШБУ№14» збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 913498,00грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від22.09.2011 №632/15-124, ТОВ«ШБУ№14» подало заперечення від26.09.2011 до ДПІ у м.Чернігові, розглянувши які, остання не врахувала.

При цьому, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м.Чернігові від04.10.2011 №0015221510 та від04.10.2011 №0015231510, ТОВ«ШБУ№14» оскаржило їх в адміністративному порядку, подавши первинну скаргу від12.10.2011 №879 (а.с.15-20) до ДПА в Чернігівській області, рішенням від06.12.2011 №2252/10/25-020 якої спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові залишені без змін, а скаргу без задоволення (а.с.21-23).

Також, не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м.Чернігові та рішенням ДПА в Чернігівській області, ТОВ«ШБУ№14» звернулось з повторною скаргою від14.12.2011 №1143 (а.с.24-29) до ДПС України, рішенням від06.02.2012 №2229/6/10-2415 якої спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові та рішення ДПА в Чернігівській області залишені без змін, а скаргу без задоволення (а.с.30-32).

Так, в Акті перевірки зазначено, що в декларації з податку на прибуток за Iквартал 2011року в рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» відображено суму 17997460,00грн., яка відповідає 80% відємного значення обєкта оподаткування за 2009рік в сумі 17997460,00грн. (22496825,00грн.*80%), яке увійшло до Iкварталу 2011року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно поданої звітності за Iквартал 2011року ТОВ«ШБУ№14» задекларувало відємне значення обєкта оподаткування з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року в розмірі 18615163,00грн. (рядок08 декларації з податку на прибуток підприємства за Iквартал 2011року від10.05.2011 №9002992244, в матеріалах справи). Отже, на думку ДПІ у м.Чернігові, за результатами діяльності виключно Iкварталу 2011року позивачем отримано збитки в сумі 617703,00грн. (18615163,00грн.- 17997460,00грн.).

Так, ДПІ у м.Чернігові в Акті перевірки зазначено, що у звязку з прийняттям Податкового кодексу України, набранням 01.04.2011 чинності розділом, та відсутністю у ньому посилання на врахування у IIкварталі 2011року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виникло за результатами діяльності у Iкварталі 2011року, відємне значення обєкта оподаткування 2010року, що увійшло до Iкварталу 2011року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу відємного значення IIкварталу 2011року не включається.

Таким чином, на думку ДПІ у м.Чернігові, в декларації з податку на прибуток підприємства за IIквартал 2011року по рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду» відображено суму 18615163,00грн., що не відповідає вимогам п.3 підрозділу4 розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки розрахунок обєкта оподаткування за наслідками IIкварталу 2011року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за Iквартал 2011року, тобто в сумі 617703,00грн.

Виходячи з наведеного, ДПІ у м.Чернігові прийшла до висновку, що ТОВ«ШБУ№14» завищило показник у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за IIквартал 2011року в розмірі 17997460,00грн. (а.с.14).

З огляду на встановлене, суд враховує, що згідно п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Відємне значення як результат розрахунку обєкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до п.3 підрозділу4 розділуХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Тобто, необхідно врахувати, що дія норми п.150.1 ст.150 Кодексу не має зворотної дії в часі і не обмежена тільки Ікварталом 2011року.

В силу абз.5 п.1 розділуХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1січня 2011року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1квітня 2011року.

З аналізу викладених норм Податкового кодексу України слідує, що положення пункту3 підрозділу4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачають, що до складу ІІкварталу 2011року включається відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за Іквартал 2011року без обмеження урахування відємного значення, що увійшло до складу Ікварталу 2011року з 2010року.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також, згідно п.22.4 ст.22 Прикінцевих положень Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2011році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» чітко визначено, що відємне значення, яке виникло у 2010році та попередніх податкових періодах, включається до складу валових витрат у 2011році (в Iкварталі 2011року). Відповідно, таке відємне значення за попередні податкові періоди формує відємне значення за Iквартал 2011року, яке, у свою чергу, в силу п.3 підрозділу4 розділуХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України включається до складу витрат IIкварталу 2011року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у Ікварталі 2011року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: у Iкварталі 2011року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2011 та були враховані у складі валових витрат у 2010році, та збитки, які утворилися у 2011році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011року, та, відповідно, стають відємним значенням Iкварталу 2011року, а починаючи з IIкварталу 2011року, до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, позивач застосовував норми Податкового кодексу України.

За визначенням ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. (п.6.1 ст.6 цього Закону).

Отже, оскільки згідно п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу, який регулює порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств, набирає чинності з 1квітня 2011року, при цьому, згідно пп.2 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 1квітня 2011року, таким чином, порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств в Iкварталі 2011року, в т.ч. і порядок формування валових витрат та відємного значення обєкта оподаткування в Iкварталі 2011року, визначається саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», і не регулюється Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що за результатами діяльності Iкварталу 2011року ТОВ«ШБУ№14» отримано збитки з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року в сумі 18615163,00грн. (рядок08 декларації з податку на прибуток підприємства за Iквартал 2011року від10.05.2011 №9002992244, в матеріалах справи). Також встановлено, що за результатами діяльності виключно Iкварталу 2011року позивачем отримано збитки в сумі 617703,00грн. (18615163,00грн.- 17997460,00грн.).

Крім того, суд зазначає, а відповідач не заперечує той факт, що в декларації з податку на прибуток підприємства за IIквартал 2011року від09.08.2011 №9006404573 (в матеріалах справи), що була подана ТОВ«ШБУ№14» до ДПІ у м.Чернігові, в рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду» було відображено суму 18615163,00грн.

З твердженням відповідача про те, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками IIкварталу 2011року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за Iквартал 2011року (тобто сумі 617703,00грн.) суд не може погодитись, оскільки норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у IIкварталі 2011року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визнано порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих ст.1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:

відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі «якості» закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;

національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Виходячи із аналізу зазначених норм податкового законодавства, та враховуючи дані, відображені позивачем у податкових деклараціях, слідує, що у звязку з набранням 01.04.2011 чинності розділомПодаткового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на неврахування у IIкварталі 2011року відємне значення обєкта оподаткування 2010року, що увійшло до Ікварталу 2011року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств», окрім того, що виник за результатами діяльності у Ікварталі 2011року, - до складу відємного значення IIкварталу 2011року включено правомірно.

Таку ж позицію підтримує комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (лист від10.11.2011 №04-39/10-1160).

Тобто всупереч вимогам ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від04.10.2011 №0015221510 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за IIквартал 2011року у розмірі 14025730,00грн. та від04.10.2011 №0015231510 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 913498,00грн., прийняті ДПІ у м.Чернігові неправомірно, отже позовні вимоги ТОВ«ШБУ№14» підлягають задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від04.10.2011 №0015221510 та від04.10.2011 №0015231510.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» (ід.код30731879) 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням від16.02.2012 №167, на р/р31216206784002, отримувач: УДКСУ у м.Чернігові Державний бюджет, кодЄДРПОУ38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк