Постанова № 21958916, 06.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/323/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В :

24.01.2012 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі ДФІ в Чернігівській області) і просить визнати дії ДФІ в Чернігівській області незаконними та скасувати вимоги контрольно-ревізійного відділу в Новгород-Сіверському районі контрольно-ревізійного управління Чернігівської області (далі КРВ в Новгород-Сіверському районі) від 30.12.2011 № 13-18/1489 про проведення донарахування та виплати 19 потерпілим на виробництві індексації страхових виплат на загальну суму 17965,73 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що в період з28.10.2011 по12.12.2011 КРВ в Новгород-Сіверському районі проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі відділення Фонду) за період діяльності з 01.07.2010по30.09.2011, за результатами якої складено Акт від12.12.2011 №13-25 та предявлено вимогу від30.12.2011 №13-18/1489. Відповідно до Закону України від23.09.1999 №1105 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від26.11.2003 №1845 (даліпостанова КМУ №1845) головним органом у системі органів державного нагляду за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку є Міністерство соціальної політики України, а механізм проведення індексації встановлений Законом України від03.07.1991 №1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 №1078 (даліпостанова КМУ №1078). Також, відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів питання щодо надання розяснень стосовно застосування порядку проведення індексації та щодо перевірки діяльності Відділення Фонду по здійсненню потерпілим страхових виплат і надання їм соціальних послуг віднесені виключно до компетенції Міністерства праці та соціальної політики України, а не ДФІ. Тому, як зазначив позивач, при визначенні базових місяців для проведення індексації (березень 2008року та березень 2009року) Відділенням Фонду були застосовані листи Міністерства праці та соціальної політики України від24.04.2008 №3872/0/14-08/10 та від13.02.2009 №1574/0/14-09/10. Крім того, Міністерство праці та соціальної політики України своїм листом від30.11.2011 №11843/0/14-11/10, надісланим на запит ДФІ України від21.11.2011 №04-14/231, підтвердило, що надавало рекомендації щодо визначення відділеннями Фонду базових місяців для проведення індексації (березень 2008року та березень 2009року), а тому дії позивача по проведенню індексації страхових виплат фізичним особам (потерпілим) проводилось відповідно до чинних нормативно-правових актів України та в межах наданих повноважень, а вимоги КРВ в Новгород-Сіверському районі від30.12.2011 №13-18/1489 є протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та зазначила, що спірна вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, зазначивши, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від24.04.2008 №3872/0/14-08/10 та від13.02.2009 №1574/0/14-09/10, якими рекомендовано визначити березень 2008року та березень 2009року базовими для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для проведення подальшої індексації нараховану в лютому 2008року та лютому 2009року. Вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і носять лише рекомендаційний характер та додатково вказала, що відповідно до постанови КМУ №1078 у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відділення Фонду (ід.код25975524) як юридичну особу 05.12.2000 зареєстровано Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області, організаційно-правова форма державна організація (установа, заклад), вид діяльності за КВЕД 75.30.0діяльність у сфері обовязкового соціального страхування, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.4).

Судом встановлено, що відповідно до п.2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на IVквартал 2011року та на підставі направлення на проведення ревізії від28.10.2011 №89 КРВ в Новгород-Сіверському районі, проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Відділенні Фонду за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено Акт від12.12.2011 №13-25 (а.с.5-17) та предявлено вимогу від30.12.2011 №13-18/1489.

Ревізію проведено з28.10.2011 по12.12.2011 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома начальника Відділення Фонду Бондаренко О.А. та головного бухгалтера Шавші Н.О. Ревізію призупинено з25.11.2011 по08.12.2011 для проведення зустрічних звірок та надання запитів.

Перевіряючи правомірність проведення ревізії, суд зазначає, що в силу ст.2 Закону України від26.01.1993 №2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» - головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

А відповідно до ст.11 цього Закону - плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Зустрічні звірки, які проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.

Вказані норми кореспондуються з п.4, 5 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ №1845.

Також щодо визначення компетенції відповідача суд зазначає, що відповідно до п.1 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ №1845, державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку здійснюють Мінпраці, Держпромгірнагляд, Держфінінспекція. Контроль за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку здійснюється відповідно до цього Порядку шляхом проведення планових і позапланових перевірок роботи правління, виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів (п.3 Порядку).

Отже, заперечення позивача щодо відсутності у відповідача права перевіряти самоврядну організацію - Відділення Фонду, вирішувати питання стосовно правомірності вимог про донарахування, визначення розміру та виплату потерпілим індексації щомісячних горошових виплат, - спросовується вищенаведеним.

З матеріалів справи вбачається, що не погодившись з висновками Акту ревізії від12.12.2011 №13-25 Відділення Фонду подало свої заперечення від14.12.2011 №01-21/402 (а.с.28), розглянувши які КРВ в Новгород-Сіверському районі не врахувало (висновок на заперечення до Акту ревізії від20.12.2011 (а.с.29-31).

Так, ревізією дотримання законодавства щодо проведення індексації страхових виплат для потерпілих, які не працюють, встановлено, що внаслідок невірного встановлення базового місяця для проведення індексації та встановлення доплати фіксованої суми індексації, Відділенням Фонду протягом періоду, який підлягав ревізії, проводилося нарахування і виплата суми індексації щомісячних страхових виплат в занижених розмірах.

Таким чином, в порушення п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078, для проведення індексації невірно встановлювався базовий місяць, що призвело до недоотримання фізичними особами (потерпілими) індексації страхових виплат.

Під час ревізії вибірково попотерпілим здійснено перерахунок суми індексації страхових виплат і встановлено, що внаслідок невірного визначення базового місяця для проведення індексації 19 потерпілими недоотримано доходів на загальну суму 17965,73грн.

Відповідно до пояснень начальника відділення Фонду Бондаренка О.А. ревізією встановлено, що з питань проведення індексації Відділення Фонду керувалось п.14 постанови КМУ №1078, ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», постановою КМУ №1845 та листами-рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України.

Таким чином, в ході ревізії проведено донарахування індексації страхових виплат 19 потерпілим на виробництві на загальну суму 17965,73грн.

За висновками Акту ревізії, внаслідок допущення зазначеного порушення Відділенням Фонду завдано матеріальної шкоди (збитків) потерпілим на виробництві на загальну суму 17965,73грн., чим порушено п.1 ст.3 Закону України від16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім цього, на запит ДФІ України від21.11.2011 №04-14/231 Міністерство праці та соціальної політики України в своєму листі від30.11.2011 №11843/0/14-11/10 (а.с.35) зазначило, що листами від24.04.2008 №3872/0/14-08/10 та від13.02.2009 №1574/0/14-09/10 рекомендувало Відділенню Фонду при проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат з березня відповідно до законодавства, як виняток, при обчисленні індексу споживчих цін для нарахування сум індексації, визначити березень базовим місяцем, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану у попередньому місяці (а.с.33-34).

У звязку із встановленим порушенням, керуючись п.7 ст.10 Закону України від26.01.1993 №2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» КРВ в Новгород-Сіверському районі предявлено до Відділення Фонду вимогу від30.12.2011 №13-18/1489 про усунення виявлених ревізією порушень щодо проведення донарахування та виплати індексації страхових виплат фізичним особам (потерпілим) в сумі 17965,73грн. (а.с.32), яка отримана позивачем 05.01.2012.

Перевіряючи дані спірні правовідносини, суд враховує, що в силу п.18 ст.34 Закону України від23.09.1999 №1105 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п.1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від27.04.2007 №24, індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України від03.07.1991 №1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078.

Згідно ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ст.2 Закону). А відповідно до умов п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, тобто у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.

Так, судом встановлено, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від24.04.2008 №3872/0/14-08/10 та від13.02.2009 №1574/0/14-09/10, якими, враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008року та березень 2009року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008року та лютому 2009року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня2008року (та квітня2009року відповідно), що не заперечується позивачем.

При цьому, в силу Указу Президента України від03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. А відповідно до листа Міністерства юстиції України від23.04.2004 №24-45-303 щодо державної реєстрації нормативно-правових актів листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони підлягають скасуванню та відкликанню з місць застосування.

Тому, суд враховує, що листи Міністерства праці та соціальної політики України від24.04.2008 №3872/0/14-08/10 та від13.02.2009 №1574/0/14-09/10 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому можуть носити лише рекомендаційний характер. Однак, в судовому засіданні позивачем не надано пояснень та доказів в обгрунтування виняткових обставин, що покликали складення листа-рекомендації, яким по суті зроблено виняток із п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078, у звязку із чим для проведення індексації невірно встановлювався базовий місяць, що призвело до недоотримання фізичними особами (потерпілими) індексації страхових виплат.

А отже, посилання позивача на те, що з питань проведення індексації Відділення Фонду керувалось рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України не може бути прийнято до уваги, оскільки фактично у зазначених листах встановлено нову правову норму: «враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендуємо, як виняток, визначити березень2008року та березень 2009року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008року та лютому 2009року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня2008року (та квітня2009року відповідно)», а тому вони підлягають скасуванню Міністерством праці та соціальної політики України та відкликанню з місць застосування.

Посилання позивача на Акти перевірки додержання законодавства про працю, складені Територіальною державною інспекцією праці в Чернігівській області суд оцінює критично, звернувши увагу на те, що при проведенні зазначених перевірок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та визначення базового місяця не проводилось, а отже не може бути доказом в даній справі.

Також, посилання позивача щодо порушення КРВ в Новгород-Сіверському районі трьохденного терміну направлення письмової вимоги після надіслання висновків на заперечення не беруться судом до уваги, оскільки дана обставина не впливає на порушення встановлені в акті ревізії.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу незаконних дій відповідача, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

В силу прямої дії норми ст.68 Конституції України, суд встановив, що порушення, зазначені в Акті ревізії, правомірно обґрунтовані нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність ріше нь, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддяпідпис О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 01.03.2012 не набрала законної сили.

Суддя О.М. Тихоненко