Ухвала суду № 21957281, 06.03.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.

з участю представника позивача Майстрюк Г.М., третьої особи ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Неполоковецької селищної ради до Чернівецької філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_2, відділ Держкомзему в Кіцманському районі, про визнання недійсними і скасування рішень селищної ради та державних актів на право власності на земельні ділянки за апеляційними скаргами Неполоковецької селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на рішення Кіцманського районного суду від 28 листопада 2011 року,

встановила:

У квітні 2011 року Неполоковецька селищна рада звернулася в суд з позовом, який в подальшому був доповнений, до Чернівецької філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ОСОБА_4 про визнання недійсними і скасування рішень селищної ради та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Зазначала, що рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради від 3 березня 1994 року №23/3 відповідачу ОСОБА_4 надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,50 га АДРЕСА_1, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства.

Після проведення технічної інвентаризації земельних ділянок рішенням 16 сесії цієї ж ради від 24 червня 2004 року №161-16/2004 внесено зміни у зазначене рішення і передано відповідачці у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,6172 га, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,4672 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі рішення Неполоковецької селищної ради від 24 червня 2004 року відповідачу ОСОБА_4 видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Посилаючись на помилки, допущені при виготовленні технічної документації, яка передувала видачі державних актів, безпідставність отримання ОСОБА_4 0,0188 га земельної ділянки (із 0,6172 га), позивач просив скасувати рішення Неполоковецької селищної ради від 3 березня 1994 року та від 24 червня 2004 року, державні акти на право власності на земельну ділянку, зобовязати Чернівецьку філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»видати ОСОБА_4 нові державні акти на право власності на земельні ділянки безкоштовно без урахування спірних 0,0188 га.

Рішенням Кіцманського районного суду від 28 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Неполоковецька селищна рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Посилається на неповне зясування обставин справи, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_3, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким скасувати рішення Неполоковецької селищної ради від 3 березня 1994 року та від 24 червня 2004 року, державні акти на право власності на земельні ділянки.

Посилаються на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності заявлених вимог.

Такий висновок суду є правильним.

У справі встановлено, що рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради від 3 березня 1994 року №23/3 відповідачу ОСОБА_4 надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,50 га АДРЕСА_1, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства.

Після проведення технічної інвентаризації земельних ділянок рішенням 16 сесії цієї ж ради від 24 червня 2004 року №161-16/2004 внесено зміни у зазначене рішення і передано відповідачці у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,6172 га, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,4672 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі рішення Неполоковецької селищної ради від 24 червня 2004 року відповідачу ОСОБА_4 видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Предметом спору в даній справі є припинення права власності на спірну земельну ділянку шляхом скасування рішень Неполоковецької селищної ради від 3 березня 1994 року та від 24 червня 2004 року, державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У ст.140 ЗК України наведено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку і ця норма не містить такої підстави як безпідставність отримання земельної ділянки у звязку з технічною помилкою при визначенні її меж.

Ст. ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Неполоковецька селищна рада на підтвердження позовних вимог не навела у позовній заяві жодної із підстав припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, передбачених ст. 140 ЗК України, які б давали можливість у судовому порядку припинити право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку.

Тому рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а посилання в апеляційній скарзі Неполоковецької селищної ради на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Необґрунтованими є і доводи апеляційних скарг про порушення видачею оспорюваних державних актів прав третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_5

У справі не доведено, що вказані особи в установленому порядку набули право користування спірною частиною земельної ділянки.

Встановлено, зокрема це визнається сторонами та третіми особами у справі, що у 2010 році ОСОБА_2 за договором дарування стала власником житлового будинку, який раніше належав ОСОБА_5

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 120 ЗК України, у редакції, яка була чинною на час набуття власності ОСОБА_2 на житловий будинок, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

На час переходу до ОСОБА_2 права власності на житловий будинок спірна земельна ділянка у розмірі 0,0188 га перебувала у власності ОСОБА_4, а тому право користування цією земельною ділянкою не набуто ОСОБА_2

Наведене свідчить, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно зясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Неполоковецької селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: