Постанова № 21956484, 22.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/11094/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Горбач Д.О.,

за участю:

представника позивача - Каплін В.В.,

представника відповідача - Мирошніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2011 року позивач, Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень рішень.

У своїй позовній заяві просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ без достатніх підстав для її проведення, зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відшкодування суми 225 762 грн., визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001392302/257 від 08.12.2011 року, № 001402302/258 від 08.12.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0001392302/257 та № 0001402302/258, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та п. 204.1 ст. 204 Податкового кодексу України, що полягали у завищенні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 225 762 грн., та завищенні від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 39 322 грн., по взаємовідносинах з АТ "УГМК" Харківська регіональна філія ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" (надалі по тексту - ПРАТ "УГМК"), ТОВ "Монолітбудкомплект".

Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час придбання у вказаних контрагентів товарів у серпні 2011 року, підтверджено належними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач зазначав, що перевірка ВБКП "Рассвет" проведена Кременчуцькою ОДПІ з порушенням норм чинного податкового законодавства без визначених законом підстав, у зв'язку із чим просив суд також визнати дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними.

Під час судового засідання 02.02.2012 року представником позивача подано заяву про відкликання позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по відшкодуванню суми 225762 грн. з бюджету.

У зв'язку з цим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року позовну заяву в частині вимоги про зобов'язання Кременчуцької ОДПІ вчинити дії щодо відшкодування ВБКП "Рассвет" суми податку на додану вартість залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях відповідач вказував на те, що призначення та проведення документальної виїзної перевірки позивача здійснено у повній відповідності до вимог податкового законодавства. В обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 року № 0001392302/257 та № 0001402302/258 зазначав, що перевіркою ВБКП "Рассвет" Кременчуцькою ОДПІ встановлено неправомірність віднесення платником до складу бюджетного відшкодування суми ПДВ у серпні 2011 року в розмірі 225 762 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 39322 грн. Податковий орган дійшов висновку про те, що контрагент позивача - ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, одним із своїх постачальників має ПП "Транском", постачальником якого у свою чергу є ТОВ "Видавництво "Інпол", що має стан - "запит на встановлення місцезнаходження". Відсутність в ланцюгах постачальників фактичних товаровиробників, а також наявність в ланцюгах підприємств, що мають ознаки фіктивності, спричиняє сумнів у належному декларуванні ПАТ "ГУМК" податків по здійснюваних операціях. Перевіркою ВБКП "Рассвет" також встановлено, що ТОВ "Монолітбудкомплект" реалізовувало платнику товар ( пила 400 Н20, пила 350/60*2.2*24 SB H 15, пила 350/60*2.2*24 СС Н 12 в загальній кількості близько 1500 одиниць). На підтвердження реальності поставки товару позивачем надано сертифікат відповідності. який попередньо завірений печаткою ТОВ "Монолітбудкомплект". Вказаний сертифікат виданий ПАТ "Полтавський алмазний інструмент", на адресу якого було направлено запит, у відповіді на який зазначено, що в оперативному управлінні товариства такого сертифікату не має і не було. В приміщенні офісу ТОВ "Монолітбудкомплект" 29.09.2011 року співробітниками УСБУ у Полтавській області проведено обшук та вилучено всі фінансово-господарські документи підприємства. Підставою для проведення обшуку стала постанова суду, в якій зазначено, що підприємство брало участь у проведенні безтоварних операцій та заволодінні грошовими коштами, які були перераховані на його рахунки за начебто виконані будівельні роботи. Наведені обставини вказують на проведення безтоварних операцій між ТОВ "Монолітбудкомплект" та ВБКП "Рассвет" та безпідставне формування податкового кредиту останнім.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" (ідентифікаційний код 24831310) зареєстроване Кременчуцькою районною державною адміністрацією 01.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 630003, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 23490484 від 15.05.2006 року. (Т.1 а.с. 40, 41).

03.11.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Биковим Ю.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВБКП "Рассвет" з питань правильності, повноти та обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 7894/23-309/24831310 від 21.11.2011 року, в якому зроблено висновки про порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 225 762 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено від'ємне значення ПДВ за серпень 2011 року на суму 39322 грн.(Т. 1 а.с. 9-29)

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0001392302/257, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 225 762 грн., застовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 112 881 грн., та № 0001402302/258, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 322 грн. (Т. 1 а.с. 30, 32).

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.8 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2010 року № 1238, однією з достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку є наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

На виконання вказаних норм Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проведена посадовими особами Кременчуцької ОДПІ в період з 03.11.2011 року по 21.11.2011 року на підставі наказу про проведення перевірки за № 5096 від 03.11.2011 року, який вручено особисто головному бухгалтеру підприємства до початку проведення перевірки, направлення на перевірку від 03.11.2011 року за № 4670/004670. (Т. 1 а.с. 60, 62).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За наслідками перевірки ВБКП "Рассвет" старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_3 21.11.2011 року складено акт № 7894/23-309/24831310.

З огляду на викладене, призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України, а отже вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки є безпідставною.

Крім того, суд вказує на те, що не вказання в наказі про проведення перевірки та направленні на перевірку норми закону, що є підставою для її проведення, не є причиною для визнання перевірки незаконною.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту, що склалися в даному випадку внормовані нижченаведеними положеннями Податкового кодексу України, про порушення яких стверджував відповідач у Акті перевірки та висновками про порушення яких обгрунтовано оскаржувані рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, як на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Так, встановлено, що 16.05.2011 року між ВБКП "Рассвет" (одержувач) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (постачальник) укладено договір поставки № 25, згідно якого постачальник зобов'язується в строки дії даного договору передавати одержувачу товар по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, згідно вимогам одержувача у повному обсязі. Одержувач зобов'язаний прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах, визначених, цим договором. (Т. 1 а.с. 64, 65).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг), підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Монолітбудкомплект" до суду надано копії рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних про перевезення цього товару, подорожніх листів. (Т. 1 а.с. 66 - 102).

В підтвердження того, що придбаний у ТОВ "Монолітбудкомплект" товар (пила 400 Н20, пила 350/60*2.2*24 SB H 15, пила 350/60*2.2*24 СС Н 12) використовувався позивачем у його господарській діяльності, а саме оброблення декоративного та будівельного каменю, будівництво будівель, до суду надано копію контракту № 1 від 23.06.2010 року із ТОВ "ВІС" на поставку будівельних та інших матеріалів і з природного каменя, копії митних декларацій, копію договору субпідряду № 1/011-СП 1 від 29.06.2011 року укладеного із ТОВ "Паркінг+" на реконструкцію проспекту Гагаріна в м. Харкові у 2011-2012 роках (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ-18), копію акту приймання виконаних будівельних робіт та інше. Тобто в подальшому товар придбаний у ТОВ "Монолітбудкомплект" був використаний позивачем при виконанні робіт (послуг) іншим юридичним особам. (Т.1 а.с. 117-150).

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується платіжним дорученням.

Відповідач у Акті перевірки та представник відповідача у своїх поясненнях посилався на те, що позивач як на підтвердження реальності операцій по придбанню товару (пила 400 Н20, пила 350/60*2.2*24 SB H 15, пила 350/60*2.2*24 СС Н 12) надав сертифікат відповідності № 225849/1, виданий ПАТ "Полтавський алмазний інструмент", якого, як стверджує представник відповідача, посилаючись на лист ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" № 1221 від 07.10.2011 року, у останнього не має і не було.

Судом встановлено, що сертифікат № 225849/1 від 20.12.2005 року виданий Bureau Veritas Certification ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" і підтверджує , що продукція яка виготовляється заводом, відповідає вимогам системи менеджменту якості ISO 9001:2008, дійсно знаходився в розпорядженні ПАТ "Полтавський алмазний завод" в період з 20.12.2005 року по 10.11.2011 року. (Т. 2 а.с. 148).

Неможливим суд вважає посилання відповідача на відсутність ТОВ "Монолітбудкомплект" за юридичною адресою як на підставу для висновку про неправомірність формування податкового кредиту за рахунок сум, йому сплачених. Оскільки, це протирічить змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, судом встановлено, що 01.06.2011 року між ВБКП "Рассвет" (покупець) та ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" (постачальник) укладено договір поставки № 60/11 Пр-М, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в специфікації або у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю. (Т. 1 а.с. 183-186).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг), підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ВБКП "Рассвет" та ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" до суду надано копії рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних про перевезення цього товару, подорожніх листів. (Т. 1 а.с. 187- 223, Т.2 а.с. 1-77).

В підтвердження того, що придбаний у ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" товар (металопродукція) використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копію договору субпідряду № 1/011-СП 1 від 29.06.2011 року укладеного із ТОВ "Паркінг+" на реконструкцію проспекту Гагаріна в м. Харкові у 2011-2012 роках (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ-18), копію договору № 14/11 від 28.03.2011 року з ПП "Нікі-проект" на виготовлення деталей, копії актів здачі прийняття робіт, податкових накладних, рахунків -фактур, копії актів списання. Тобто в подальшому товар, придбаний у ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", був використаний позивачем при виконанні робіт (послуг) іншим юридичним особам.

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується платіжним дорученням.

В акті перевірки, у своїх письмових запереченнях відповідач та у своїх поясненнях представник відповідача вказували на те, що під час перевірки, згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що одним із постачальників ПАТ "УГМК" є ПП "Транском", постачальником якого у свою чергу є ТОВ "Видавництво "Інпол", яке має стан - "запит на встановлення місцезнаходження". Відсутність в ланцюгах постачальників фактичних товаровиробників, а також наявність в ланцюгах підприємств, що мають ознаки фіктивності спричиняє сумнів у належному декларуванні ПАТ "ГУМК" податків по здійснюваних операціях.

ВБКП "Рассвет" та ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та бюджетне відшкодування в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та бюджетне відшкодування в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану позивачем по взаємовідносинам з ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0001392302/257 від 08 грудня 2011 року та № 0001402302/258 від 08 грудня 2011 року визнати протиправними та скасувати.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ВБКП "Рассвет" судові витрати у сумі 1941,77 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

СуддяІ.С. Шевяков